Вузькозлатка ясенева смарагдова (Agrilus planipennis Fairmairе)  входить до переліку шкідливих організмів ЄОЗР A2, рекомендованих для регулювання. Це смарагдового кольору жук, який відноситься до стовбурових шкідників, походить із північно-східної Азії та харчується камбієм всіх видів ясена, деяких видів в’язів, та горіхів.

Ще може пошкоджувати інші листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину. Поселяється як на здорових так і на ослаблених деревах.  А. planipennis може здійснювати довгі перельоти – декілька кілометрів. Загалом, запліднена самка зможе пролетіти кілька кілометрів, відкласти яйця, і, таким чином, утворити нове заселення на значній відстані від вже відомого первинного зараження. Самки відкладають яйця в тріщини кори дерев, а личинки живляться під корою, щоб через один-два роки з'явитись у вигляді  імаго.

В Україні вузькозлатку ясеневу смарагдову (Agrilus planipennis Fairmaire) вперше виявлено у вересні 2019 року на території Луганської області (Марківський район, загальнозоологічний заказник місцевого значення «Гераськівський»), де було запроваджено карантинний режим. При проведенні моніторингу протягом вегетаційного періоду 2023 року на території ландшафтного парку Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом’янського району м. Києва також виявлено карантинного шкідника. Станом на 01.01.2025 площа ураження златкою складає понад 2036 га і існує загроза поширення.

Дорослі жуки, як правило, мають яскраво-металевий колір. Розміром від 7,5 мм до 15 мм завдовжки і 1,6 мм завширшки. Надкрила зазвичай більш темно-зелені, але можуть мати і мідні відтінки. Вузькозлатка ясенева смарагдова - єдиний північноамериканський вид Agrilus з яскраво-червоним верхом черевця, якщо дивитися з розкритими крилами та надкрилами. Личинки залишають сліди на пошкоджених деревах під корою, які стає видно після відшарування кори. Живлячись, створюють довгі змієподібні ходи. Цілком зрілі личинки четвертої стадії від 26 до 32 мм завдовжки. Восени личинки четвертої стадії вигризають порожнини приблизно 1,25 см у заболоні або зовнішній корі. Щоб вийти з дерева, дорослі особини прогризають характерні D-подібні вихідні отвори зі своїх камер через кору. Незрілі личинки можуть зимувати у своєму личинковому ходу, але їм може знадобитися додаткове літнє харчування перед тим, як знову перезимувати та наступної весни з'явитися дорослими.

Молоді дерева з корою між 1,5 мм і 5 мм вражаються частіше. І самці, і самки орієнтуються за леткими речовинами листя та сесквітерпенами. Уражені дерева пошкоджуються живленням личинок. Змієподібні живильні галереї личинок порушують потік поживних речовин і води, фактично оперізуючи, таким чином вбиваючи дерево, оскільки воно більше не в змозі транспортувати достатню кількість води та поживних речовин до листя, щоб вижити. Оперезаний ходами златок ясен часто намагатиметься регенерувати через проростання пнів, і є докази того, що дерева, які перебувають у стресовому стані, також можуть давати більший урожай насіння, ніж нормальні. Зовнішні ознаки і симптоми заселення А. planipennis включають в себе пожовтіння і проріджування листя, відмирання гілок, всихання і загибель дерев ясена.

В районах, де ще не було виявлено смарагдових златок, проводиться моніторинг на виявлення нових інвазій. При візуальному обстеженні звертається увага на дерева, які демонструють пошкодження смарагдовою златкою. Також застосовуються пастки з кольорами, привабливими для смарагдової златки, наприклад, фіолетовими або зеленими та розвішуються на деревах в рамках програми моніторингу. Ці пастки мають летючі феромони, які приваблюють переважно самців. У разі виявлення шкідника, на даній території запроваджується особливий карантинний режим, щоб запобігти розповсюдженні  вузькозлатки ясеневої смарагдової.

У цій зоні вживаються подальші фітосанітарні заходи контролю, які включають: визначення меж заселення насаджень шкідником; встановлення нагляду за її подальшим розвитком, в т.ч. з використанням феромонних пасток бар’єрного типу; своєчасне вирубування заселених дерев шляхом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з наступним їх спалюванням; приваблення в насадження і охорона комахоїдних птахів, особливо дятлів, які знищують личинки і лялечки златки під час зимівлі; заборона вивезення лісоматеріалів з ясена або живих рослин за межі цих територій без дозволів, які вказують на те, що матеріал пройшов інспекцію або обробку (тобто термічну обробку або подрібнення деревини), щоб переконатися, що в корі та флоемі немає живих смарагдових златок.

 Заходи при ситуаціях, коли метою є локалізація вогнища:

• продукція може транспортуватися за межі зони за умови, що вона піддалася або тепловій обробці при досягненні температури в серцевині деревини 56°С протягом 30 хвилин, або фумігації відповідним фумігантом, або опроміненню під контролем і відповідальністю НОКЗР;

• продукція може використовуватися для промислових цілей всередині зони до початку наступного періоду льоту А. planipennis;

• подрібнення на тирсу (тріски) на частинки розміром менше 2,5 см в будь-якому вимірі і її зберігання в зоні або переміщення за межі зони поза періодом льоту шкідника;

поза періодом льоту А. planipennis деревина може бути переміщена під офіційним контролем за межі зони в затверджене переробне підприємство, і перероблена або оброблена до початку наступного періоду льоту шкідника під контролем і відповідальністю НОКЗР;

• деревина може бути перероблена на пиломатеріали для використання її в межах зони, за умови, що вона перевірена і визнана вільною від А. planipennis. Якщо ж деревина походить з дерев, повалених в період льоту А. planipennis і не перероблена негайно на пиломатеріали, то слід провести окорення відразу після вирубки;

• якщо дерев'яний пакувальний матеріал виробляється з деревини ясена в зоні, він повинен бути підданий обробці і маркуванню відповідно до вимог МСФЗ № 15;

• якщо деревина не оброблена або перероблена одним із зазначених вище способів, вона повинна бути повністю знищена шляхом спалювання (уникаючи пошкодження вогнем сусідніх дерев, які можуть в цьому випадку виступити в якості атрактантів А. planipennis) або бути глибоко похованою під контролем і відповідальністю НОКЗР.

A. planipennis може знаходитись приховано в деревині і виробах з неї (включаючи товарну деревину, дерев’яний пакувальний матеріал, щепу, дрова) на якій знаходиться кора, і в рослинах (включаючи карликові дерева в горщиках та гілки), які переміщуються при міжнародній торгівлі.

Засобом профілактики поширення златки є поширення інформації про шкідника, а також моніторинг об'єднаними зусиллями спеціалістів управління фітосанітарної безпеки із спеціалістами лісових господарств та інших зацікавлених суб’єктів господарювання у впровадженні профілактичних заходів.