З настанням холодів зростає попит на овочі та фрукти імпортного походження. З надходженням завезених овочів та фруктів, існує  ризик занесення на територію України різноманітних шкідливих організмів, особливо – регульованих, зокрема, такого карантинного шкідника як  південноамериканської томатної молі.Головними рослинами-господарями південноамериканської томатної молі (лат. назва Tuta absoluta Meyr.) є томати.

Крім них, міль може пошкоджувати всі види рослин з родини пасльонових (Solanaceae): баклажани, картоплю, перець, тютюн та дикорослі пасльонові такі, як дурман, паслін, дереза. Цей шкідник здатний за дуже короткий термін знищити від 60% до 100% урожаю. В Південній Америці його вважають одним з найважливіших шкідників томатів, як в полі, так і в теплицях. В Іспанії, через рік після першого виявлення (у 2007 році) внаслідок пошкоджень завданих гусеницями T. absoluta за декілька зимових місяців зафіксовано майже 100% втрат урожаю томатів. І на сьогодні збитки, які завдаються плодам томатів внаслідок живлення шкідника представляють потенційну загрозу для всіх іспанських виробників томатів та інших пасльонових.

Вперше, до України південноамериканську томатну міль завезли у 2010 році із зараженими вантажами томатів, що надходили з Туреччини (більша частина) та Сирії.  Вогнища шкідника на той час виявили в АР Крим та Одеській області. Заражені посіви томатів були як у відкритому ґрунті, так і в одному тепличному господарстві. 2012 року, після проведених обстежень, карантинну міль виявили вже в Херсонській області, на площі 79 га. Вже на наступний рік її знайшли на Миколаївщині. У 2018 році, вперше карантинний режим з причини виявлення південноамериканській томатній молі було запроваджено в Запорізькій області та Херсонській області. У 2021 році південноамериканську томатну міль виявлено у Хмельницькій області та запроваджено карантинний режим на площі 463 га. На сьогодні даного шкідника вважають обмежено поширеним в Україні карантинний організм (список А-2) відповідно до Переліку регульованих шкідливих організмів.

Томатна міль –  це олігофаг, який заселяє і харчується листям, стеблами та плодами культур родини пасльонові у будь-якій фазі їх розвитку як в закритому, так і у відкритому ґрунті. Гусениці Т. absoluta живляться мезофілом рослинної тканини майже на всіх частинах рослин томатів (крім підземної). Міль утворює великі ходи-міни на листках, вигризають довгі ходи в стеблах і пагонах, зелених і дозрілих плодах. При значному ураженні, особливо в умовах закритого простору теплиці, листя в‘яне, згодом засихає і опадає. Після пошкодження гусеницями плодів, в останні потрапляють патогенні гриби, плоди досить швидко втрачають свою якість і товарний вигляд. В залежності від природно-кліматичних умов розвиток одного покоління T. absoluta триває 24-38 днів. Мінімальна температура, необхідна для розвитку комахи – це 9° С. За рік можливий розвиток 10-12 генерацій T. absoluta (наприклад, в Аргентині до п’яти). Активний літ імаго спостерігають у нічні години, а вдень метелики ховаються між листками кормових рослин. Зовні вони невеличкі, розмах крил до 10 мм. Загальне забарвлення крил коричневато-сіре, на передніх крилах є темні плями і штрихи без смуг. Міль має високу репродуктивну здатність. В середньому самка відкладає близько 250-260 яєць на поверхню листків і пагонів рослин, переважно з нижнього боку. Яйця розміром 0,22 х 0,36 мм, циліндричні, молочно білі до жовтого кольору. Гусениці відроджуються через 4-5 днів і вгризаються у плоди, листки чи стебла томатів. Є чотири вікових стадії гусениць. Гусениця вершково-біла з темною головою, згодом стає світло-салатовою, першого віку завдовжки 0,6-1,5 мм, четвертого – 7-8 мм. Формою вона циліндрична, має типову ознаку – світлий передній грудний щиток, задній край якого коричневий або темно-коричневий – до чорного. При недостачі їжі гусениці можуть впадають в діапаузу. Міль заляльковується у коконах на поверхні листків чи мін, у ґрунті (в останньому випадку кокон відсутній). Зимування може відбуватися у фазі яйця, лялечки або дорослої комахи. Біологічні особливості, здатність до швидкого розмноження та адаптації південноамериканської томатної молі дозволяє стверджувати, що існує значна загроза акліматизації її в Україні. Розповсюджується міль у всіх стадіях свого розвитку з розсадою, плодами, інвентарем, ґрунтом, рослинними рештками, пакувальним матеріалом. Серед чинників, що сприяють поширенню фітофага на міжконтинентальному рівні, найбільшу роль відіграє неконтрольована торгівля ураженими плодами та частинами рослин.

Враховуючи велику шкідливість південноамериканської томатної молі, боротьба з нею є одним з важливих і першочергових завдань усіх землекористувачів.  Для своєчасного виявлення шкідника варто проводити обстеження в період вегетації і зберігання плодів томатів та інших пасльонових культур; застосовувати феромонні пастки. Важливим заходом профілактики є глибока оранка на зяб, яка практично не залишає шансів залялькованому в ґрунті шкіднику вижити у зимові морози. Через високу резистентність організму з південноамериканською томатною міллю досить важко боротись хімічними засобами захисту, тому найкращою боротьбою є все ж таки профілактика.