Якість насіння – комплекс фізичних властивостей посівного матеріалу, який характеризує його придатність для використання в сільському господарстві. Якість може бути визначена сортовими та посівними характеристиками.
Визначення посівних якостей насіння відбувається послідовно. Спочатку суб’єктом господарювання формується партія насіння. Відбувається її очистка від домішок, просушування до вимог ДСТУ, маркування, інше. Так, обов’язковому маркуванню підлягають усі партії насіння та садивного матеріалу всіх категорій насіння та садивного матеріалу, призначені для реалізації. Далі відбувається відбір проб. Маса партії насіння зернових культур, від якої проводять відбір проб для пшениці, жита, тритикале, ячменю, вівса, гречки, проса, сорго та рису становить 30 тонн; для кукурудзи (інбредні лінії, сорти і гібриди F1) - 40 тонн (допустиме відхилення у бік збільшення не має перевищувати 5 %).
Мінімальна маса середньої проби, яка відбирається для визначення посівних якостей насіння для пшениці, жита, тритикале, ячменю, вівса, гречки, проса, сорго становить – 1 кг; рису - 500 грам; кукурудзи (інбредні лінії) - 250 грам; кукурудзи (сорти і гібриди F1) – 1 кг.
Особа, яка здійснює відбір проб повинна мати свідоцтво аудитора із сертифікації (агронома-інспектора). Саме залучення уповноваженого на цей вид роботи кваліфікованого фахівця і є найважливішою умовою об'єктивної оцінки посівних якостей насіння. Далі відібрана проба передається до органу відповідності, який проводитиме визначення посівних якостей насіння.
Для визначення посівних якостей насіння використовуються єдині методи та лабораторно-технічні засоби, єдина термінологія і нормативна документація. Насіння, призначене для міжнародної торгівлі, підлягає обов’язковому тестуванню згідно з вимогами та правилами Міжнародної асоціації з контролю за якістю насіння (IСТА) та Насіннєвих схем Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
До показників посівних якостей насіння належать – чистота (вміст насіння основної культури), схожість, вологість, маса 1000 насінин, зеселеність шкідниками, зараженість хворобами та життєздатність насіння. Нормування цих показників має різну мету.
Чистота насіння – це вміст насіння основної культури, виражений у відсотках до загальної маси насіння (все інше - відхід). Чистота – один з основних якісних показників насіння. Так, домішки в вигляді соломи, грудочок землі, тощо є зайвими в насіннєвому матеріалі; домішки насіння бур’янів чи інших культур призведуть до засмічення полів, що в свою чергу призведе до зниження врожаю і погіршенню його якості, а також додаткових труднощів при збиранні. Якщо відсоток чистоти нижче, ніж встановлено стандартом, таке насіння не допускається до посіву, рекомендується провести додаткову очистку. Не допускаються до посіву і ті партії насіння, в яких виявлено карантинні організми. Насіння не повинно містити також домішки насіння отруйних бур’янів та важковідокремлюваних культурних рослин.
Схожість – здатність насіння давати нормальні проростки в оптимальних умовах у строк, встановлений для конкретної культури. Схожість використовується для визначення норми висіву. При поганій схожості виходять зріджені посіви, що в значній мірі впливає на величину врожаю сільськогосподарських культур. Крім схожості, в лабораторії визначають енергію проростання – відсоток насінин, які нормально проросли у встановлені строки для конкретної культури. Від цього залежить дружність появи сходів у полі після висіву і рівномірність їх росту.
Вологість - це вміст вологи у відсотках до ваги абсолютно сухого насіння. При підвищеній вологості насіння в сховищах може швидко самозігріватися, його вражають різні хвороби і особливо плісняві гриби. Нормальною вологістю насіння зернових культур вважається 14-15%. Підвищена вологість призводить до різкого зниження схожості насіння.
Маса 1000 насінин – характеризує їх ваговитість, пов’язану з крупністю та щільністю їх внутрішньої структури та визначає запас накопичених у насінні поживних речовин. Показник маси 1000 насінин потрібний для правильного визначення норми висіву тієї чи іншої культури.
Заселеним шкідниками вважають насіння, в якому виявлено живих шкідників: яйця, личинки, лялечки, дорослі особини в явній і прихованій формах. Заселеність насіння в явній формі визначають за наявності живих шкідників у міжнасіннєвому просторі, у прихованій - всередині окремих насінин. Для аналізування заселеності насіння шкідниками у холодний період року пробу перед аналізуванням витримують за кімнатної температури протягом 1,5 - 2 год.
Зараженість насіння хворобами це наявність на поверхні чи всередині, або у міжнасіннєвому просторі життєздатних патогенів, які спричинили або здатні за сприятливих умов спричинити ураження насіння, проростків і рослин, які вегетують, хворобами з характерними симптомами. Результати таких досліджень будуть підставою для ухвалення рішення про доцільність проведення протруювання насіння.
Усі результати аналізувань зазначаються у протоколі випробування. Якщо за результатами аналізу проб насіння відповідає вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва, орган з оцінки відповідності видає Сертифікат що засвідчує посівні якості насіння, а дані вносяться до Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал.
У разі невідповідності показників насіння вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва, замість сертифіката суб’єкту видається протокол випробування.
Перевірка усіх цих показників в лабораторних умовах покаже, наскільки посівний матеріал є якісним або чи є потреба в його заміні, щоб отримати бажаний результат.
Перевірити показники якості насіння можна в акредитованих лабораторіях, зокрема в ДУ «Хмельницька фітолабораторія», таких як: чистота та відхід насіння, домішки насіння інших рослин, схожість та енергія проростання, життєздатність, вологість, маса 1000 насінин, зараженість хворобами. За результатами лабораторних досліджень замовнику видається «Протокол випробувань». Додаткова інформація за тел. (044) 524-41-03; 0972978585). Адреса лабораторії: м. Хмельницький, вул. Симона Петлюри 48.
Даний матеріал не встановлює норм права і носить лише інформаційний характер.