За останні роки значно зменшились обсяги експорту зернових та олійних культур, що в свою чергу призвело до накопичення залишків минулорічного врожаю у господарствах, елеваторах та терміналах.
Тривале накопичення зернових на складах та у транспорті є ідеальними умовами з їжею для різних шкідників, яких в Україні зареєстровано понад 116 видів. Але, як показує досвід, такого видового набору в одному складському приміщенні одночасно ніколи не буває. Зазвичай оселяється 4-6 видів. Найпоширенішими та найбільш небезпечними є такі шкідники: комірний і рисовий довгоносики, малий борошняний і булавовусий хрущаки, борошноїди, зерновий шашіль, гороховий і квасолевий зерноїди, вогнівки, молі, кліщі.
Щороку під час зберігання через життєдіяльність комах втрачається від 5-10, а іноді і до 30 %, зібраного зерна, його схожість зменшується за значного пошкодження до 92 %. Гусениці зернової молі виїдають близько 70 % ендосперму кукурудзи, вага зерна при цьому знижується на 56 %. Комірна зернова міль зменшує масу зерна пшениці на 40-50, кукурудзи – на 60 %, а схожість зерна втрачається повністю. Крім того, шкідники забруднюють зерно екскрементами, шкірками від линянь, відмерлими особинами, трухлявиною та павутинням. Також зерно склеюється в грудки, ущільняється, у ньому підвищуються температура й вологість. Борошно, виготовлене із пошкодженого зерна, – низькосортне, має погіршені хлібопекарські властивості та смакові якості. Пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, які в процесі життєдіяльності здатні виділяти шкідливі й канцерогенні речовини, утворювати отруйні для людей і тварин мікотоксини, суттєво знижують посівні якості насіння
Найважливішим фактором, що впливає на інтенсивність розвитку комах і кліщів у зернових продуктах та зерносховищах є температура. Оптимальні умови для розвитку шкідливих комах створюються при температурі 20…28 °С. Наприклад, потомство комірного довгоносика при температурі 25…26 °С з’являється приблизно через 30, а при 12 °С – через 209 діб. Більшість комах погано переносять температуру 10…11 °С; при 0 °С вони впадають у так званий стан анабіозу, тобто перестають харчуватись і майже не дихають. Підвищена температура (понад 35 °С) несприятливо позначається на життєдіяльності шкідників: у них припиняється відкладання яєць. При 38…40 °С відбувається їх тепловий анабіоз.
Кліщі менш вибагливі до високої температури і тривалий час витримують мінусову температуру, однак вони можуть забезпечити себе поживою тільки при підвищеній вологості зернової маси. Сушіння зерна до сухого стану (12…13 %) практично виключає зараження його кліщами.
Крім температури, на розвиток кліщів та комах істотно впливає вологість зернової маси. Тіло комах – шкідників зернових продуктів на48…67 % складається з води. Тому тільки при вмісті у зернових продуктах певної кількості вологи комахи і кліщі можуть існувати і розмножуватися, оскільки поповнення води в їхньому організмі необхідне внаслідок втрати її при диханні, виділенні з екскрементами тощо.
В умовах без доступу кисню (вміст його не більше 1..2 %) комахи і кліщі гинуть. Якщо його в окремих шарах зернового насипу не вистачає, комахи й кліщі переміщуються в ділянки, багатші на кисень.
Боротьбі з шкідниками запасів в першу чергу слід приділити увагу при підготовці складських приміщень до засипання зерна нового врожаю. Зерносховища потрібно звільнити від зерна, що в ньому зберігалося, й зернових відходів, сміття; очистити місця, де оселяються й розмножуються комірні шкідники. Приміщення складів провітрити, просушити, побілити розчином хлорного вапна та провести дезінфекцію. Знезараження порожніх зерносховищ хімічними препаратами – це одночасно профілактичний та винищувальний заходи. Дезінфекцію порожніх складів здійснюють вологим способом, з допомогою фумігації та аерозольною обробкою.
Обробку вологим способом рекомендується застосовувати, якщо приміщення заселені не стійкими проти інсектоакарицидів шкідниками (кліщі, борошноїди, молі, вогнівки). В зерносховищах, де виявлено довгоносиків, хрущаків, зерновий шашіль та інших небезпечних і стійких проти інсектицидів шкідників, слід провести фумігацію, або аерозольну обробку. Обробляти склади перед засипанням зерна треба за температури не нижче 12 °С, коли шкідники перебувають в активному стані.
Завантажувати склади можна після провітрювання протягом доби по закінченні експозиції. Однак, попри високу ефективність інсектицидів хімічного походження, слід наголосити, що вони небезпечні для людей, тварин і довкілля. Крім того, за тривалого застосування препаратів, що містять одну діючу речовину, в шкідників може спостерігатися адаптація та підвищення резистентності до їхньої дії. Тому існує потреба у пошуку альтернативних способів захисту зерна від шкідників під час зберігання.