За даними учених за останні роки температура на планеті підвищилась на 0,8 °С. Внаслідок потепління спостерігається суттєве скорочення вегетаційного періоду рослин, фаз розвитку, розповсюджуються нові шкідники, хвороби, бур’яни. Перед сільгоспвиробниками постали проблеми ефективності обробок засобами захисту рослин і інше. Аграріям потрібно тепер перебудовувати систему захисту рослин, обробітку ґрунту, для запобігання стресових ситуацій.
Обмеження чисельності шкідливих організмів за допомогою застосування пестицидів є обов’язковим елементом переважної більшості інтегрованих технологій вирощування сільськогосподарських культур. Але застосування їх з порушенням регламентів, а також рекомендацій компаній виробників засобів захисту рослин призводить до фітотоксичності культурних рослин, а інколи і до чималих матеріальних збитків. Наприклад, у пшениці через підвищену температуру ґрунту скорочується час проходження IV-V етапів органогенезу, в результаті зменшується число колосків у колосі, що призводить до зменшення врожайності культури. В умовах дефіциту вологи спостерігається збільшення біосинтезу і виділення етилену (гормону старості), що призводить до пригнічення розвитку рослин. Одним із чинників, що викликають стрес у рослини, є хімічний, тобто пестицидний стрес, який проявляється у вигляді уповільнення росту, зниження схожості, скручування листя, сприйнятливості до ураження хворобами та ін. З огляду на те, що після цього потрібен певний час для відновлення нормального метаболізму клітин рослини, внесення пестицидів із дотриманням регламенту стає невід’ємною і вирішальною умовою при їх використанні. Під час застосування пестицидів з метою отримання найвищої їх ефективності необхідно враховувати такі чинники, як негативний вплив випаровування, дефіцит насичення і відносна вологість повітря для формування крапель різних розмірів, а також фізіологію рослин.
Слід зазначити, що для отримання максимальної ефективності гербіцидів чи інших пестицидів відносна вологість повітря під час їх внесення має перевищувати 55 відсотків (ранкові та вечірні години за регламентом). За таких умов поверхня листків буде зволожена, і водночас випаровування розприсканих крапель залишиться низьким. Також варто враховувати, що ефективність більшості пестицидів залежить від ступеня гідратації листкової тканини й активності руху речовин у рослині, що визначають надходження та дію хімічних препаратів усередині рослини. Гідратація листя й активність руху речовин у рослині, у свою чергу, залежать від вмісту води у ґрунті (затяжна посуха чи після дощу). У разі застосування гербіцидів групи «Інгібітори ацетолактатсинтази» (ALS) клас похідні сульфанілсечовини препарати, під час стресового стану культурних рослин і підвищених (>+25 °C) або знижених (<+5 °C) температур, приморозках спостерігалася поява характерних «плям спалахів» жовтуватого кольору, інколи спричиняло деформацію листків кукурудзи. Внесення цих препаратів під час переростання рослин кукурудзи (етап органогенезу 7-8 листків і більше) спричиняло скручування листків і надмірне кущення культурних рослин.
Для уникнення непродуктивних втрат пестицидів швидкість вітру під час обприскування має бути 3-4 км/год. Швидкість вітру близько 8-10 км/год може призвести до втрати до 30% активної речовини препарату. Встановлено, що втрати інсектицидів у окремих випадках можуть перевищувати 99%. Кліматичні умови залежать від регіону, часу доби, пори року та загального стану погоди. Як правило, оптимальним періодом для внесення пестицидів є проміжок часу між 21:00 та 10:00. Відповідно, не рекомендується застосовувати пестициди у проміжок часу від 10:00 до 20:00. Слід уникати внесення засобів захисту рослин у другій половині дня, оскільки в цей період ризик втрати препаратів через випаровування особливо високий. Одним із головних чинників, які впливають на ефективність пестицидів, є якість води. Для приготування робочого розчину необхідно використовувати чисту воду, наприклад артезіанську. Результати досліджень доводять, що під час додавання у воду 1–2% сульфату амонію до розчинення в ній пестицидів зростає ефективність активних речовин. Підвищення властивостей засобів захисту рослин спостерігається також під час додавання амонію (NH4) і сірки, які сприяють абсорбції препаратів рослинами культури. Водночас використання зазначених допоміжних речовин, яке зазвичай супроводжується додаванням поверхнево-активних речовин (ПАР), потребує обережності, зокрема, необхідно враховувати сумісність препаратів із сульфатом амонію.
Адаптації рослин до стресу сприяють гумати – природні органічні речовини, що утворюються в ґрунті у вигляді водорозчинних солей гумінових кислот. На сьогодні гумати займають, на рівні з пестицидами, важливе місце в агротехнології вирощування, оскільки саме завдяки їх особливому впливу на рослини стресові фактори істотно нівелюються. Гумінові кислоти, що містять цілий комплекс корисних речовин, можуть бути використані в технології вирощування різних сільськогосподарських культур, що сприятиме їх збереженню та збільшенню продуктивності.
За підсумками 2024 року сільськогосподарські підприємства всіх форм власності Хмельницької області провели захист сільськогосподарських культур з дотриманням регламентів застосування пестицидів на площі 3594,363 тис.га., це один з найкращих показників в Україні.
Відповідно до системи захисту сільськогосподарських культур аграрії Хмельниччини на весняний період 2025 року придбали 504,2 тонни засобів захисту рослин. Крім того, спеціалісти управління фітосанітарної безпеки проводять навчання працівникам сільськогосподарських підприємств, діяльність, яких пов’язана із транспортуванням, зберіганням та застосуванням пестицидів. Так, на сьогодні проведено 7 навчань працівникам різних форм власності та видано 82 посвідчення на право роботи з пестицидами.
Спеціалісти управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області постійно проводять розְ’яснювальну роботу серед населення, громадян, сільськогосподарських підприємств, пасічників, власників підсобних господарств на нарадах, зустрічах, щодо суворого дотримання регламентів застосування пестицидів, вимог санітарних норм і правил при роботі з ними, охорони здоров’я населення, навколишнього середовища та недопущення загибелі бджіл.