Аграрії Хмельниччини станом на сьогодні завершили посів озимого ріпаку на площі 96,0 тис. га, що становить 101 % до запланованих площ. Для забезпечення належного догляду за посівами ріпаку спеціалістами управління фітосанітарної безпеки щотижнево проводиться моніторинг сільськогосподарських посівів у сфері захисту рослин.

За результатами обстежень складаються інформації щодо фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур, розробляються прогнози розвитку шкідливих організмів на сільськогосподарських посівах та надаються товаровиробникам рекомендації щодо захисту посівів від шкідників, хвороб та бур’янів. 

При проведені спеціалістами вибіркових обстежень на встановлення фітосанітарного стану восени посіви озимого ріпаку заселяють хрестоцвітні блішки 4-8 % рослин в чисельності 1,5-3 екз. м², ріпаковий пильщик 1,5-3 % рослин в чисельності 1-3 екз. м², культура уражується пероноспорозом 1,6-5 % рослин з розвитком хвороби 0,2 %, альтернаріозом 1 % з розвитком хвороби 0,1 %; мишоподібними гризунами заселено 6-17 % обстежених площ в чисельності 1-3 жилих кол/га в якій 2-4 нори. Оцінюючи фітосанітарний стан посівів озимого ріпаку можна сказати, що він є контрольований і не загрозливим.

Керівники і спеціалісти агроформувань докладають чимало зусиль, щоб ефективно захистити рослини восени і дати їм змогу піти в зиму максимально підготовленими та здоровими. Щоб отримати дружні та сильні сходи культури, а саме щоб у першу чергу було усунуто конкуренцію з боку бур’янів. Тому, що забур’яненість озимого ріпаку в осінню вегетацію може призвести до надмірного видовження кореневої шийки рослин над поверхнею ґрунту, слабкішого розвитку кореневої системи, що збільшує ризик вимерзання культури і призводить до формування низької врожайності. Саме тому у підготовлений до посіву ґрунт рекомендовано вносити ґрунтові гербіциди, а згодом і страхові, після появи 2 справжніх листочків на рослинах.

Моніторинг посівів озимого ріпаку для визначення необхідності інсектицидного захисту розпочинається з аналізу наявних шкідників за сезон вирощування попередника. 

Для кращого застосування хімічних препаратів рекомендується внесення в одному фунгіцидний, інсектицидний захист, регулятори росту і підживлення. 

Перше внесення пестицидів проводиться починаючи з фази 4-5 листків озимого ріпаку, використовуючи в баковій суміші фунгіцид з діючою речовиною тебуконазол 250 г/л або метконазол 60 г/л для захисту від альтернаріозу, фомозу, борошнистої роси та інсектицид з діючою речовиною лямбда-цигалотрин 50 г/л або імідаклоприд 30 г/л чи клотіанід 200 г/л, компонуючи препарати залежно від наявної кількості та виду шкідників, таких як пильщики, блішки, прихованохоботники та інші, додаючи до суміші добрива та мікроелементи для оптимального розвитку розетки листків. 

Окрім цього, слід зазначити, що фунгіциди мають ретардантний ефект: сповільнюють ріст озимого ріпаку, що сприяє входженню рослин у зиму в оптимальній фазі розвитку без переростання. 

Друге внесення пестицидів на посівах озимого ріпаку проводиться у фазі розвитку 8-9 листків рослини, використовуючи в баковій суміші фунгіцид з інсектицидом проти наявних шкідників та хвороб.

Для контролю ґрунтових шкідників, зокрема підгризаючої совки та личинок травневого жука, вносяться в осінній період препарати, які містять фосфорорганічні сполуки.

В цілому ж особливості захисту посівів озимого ріпаку залежать від технології, яку обирає господар, виходячи з наявної техніки та рівня урожайності, який він хоче отримати, враховуючи потенціал свого поля та регіону.