Агрокліматичні умови восени поточного року матимуть значний вплив на фітосанітарний стан озимих культур. Через посушливу погоду серпня-вересня, строки сівби озимих зернових культур будуть зміщені до періоду фізіологічно кращої підготовки грунту. Особливо важливо є підготовка і проведення сівби та отримання здорових сходів, тому при посіві перевагу слід надавати сортам, які менш уражуються хворобами і є стійкими проти стресових умов перезимівлі, вилягання, негативної дії бур’янів, що формують якісне зерно.

Багатоїдні шкідники

В осінній період сільськогосподарським культурам шкодять листогризучі  та підгризаючі совки ІІ покоління, мишоподібні гризуни.

З листогризучих совок найбільш поширені й небезпечні (капустяна совка, совка-гамма, бавовняна совка). За перевищення шкідливості проти гусениць листогризучих совок на капусті, озимому ріпаку слід застосувати препарати згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

З підгризаючих совок скрізь розповсюджені оклична, озима. У вересні метелики підгризаючих совок закінчують літ та відкладання яєць, після чого відродженні личинки живитимуться в посівах озимини. За 5-6 днів до сівби озимих зернових площі необхідно обстежити і за виявлення осередків з чисельністю 2-3 гусениць/м² застосовувати отруйні принади з зеленої маси буряків, трав, капусти, оброблених інсектицидами (2-3 % препарату до ваги принад). Найкраще принади розкладати надвечір купками по 150-200 г кожна. Більш ефективні суміші фосфорорганічних і перетроїдних препаратів у половинних нормах з додаванням 3-4 кг/га сечовини. Кращі результати дають вечірні обробки, коли гусінь харчується на рослинах.

Ґрунтові фітофаги (дротяники та несправжні дротяники, личинки хрущів та інші) мігрують у нижні шари ґрунту для перезимівлі. Для знищення імаго і личинок шкідників проводять перекопування ґрунту перед наростанням морозів.

Повсюди формуються передумови  розмноження мишоподібних гризунів, впродовж вересня -жовтня прогнозується активне розмноження гризунів, їх розселення в найбільш розвинуті та прилеглі до місць резервацій посіви озимих культур. За наявності шкідників 3 – 5 жилих колоній/га необхідно застосовувати зернові, інші отруйні принади. Екологічно та економічно доцільне  застосування біологічного методу боротьби з гризунами.

Шкідники та хвороби зернових культур

Незважаючи на проведені захисні заходи у весняно-літній період вегетації зернових колосових культур, у необробленому насінні присутні фітопатогенні гриби, серед яких поширеними збудники сажкових захворювань, збудники кореневих гнилей, комплекс пліснявих грибів та збудники борошнистої роси, септоріозу. Крім насіннєвої інфекції, проросткам рослин загрожують ще й  збудники хвороб, які перебувають на рослинних рештках та у грунті.

Для знищення інфекції патогенів на насінні чи запобігання їх проникнення у рослину та розвитку шкідливих організмів у майбутньому насіння озимих зернових культур оздоровлюють через протруєння дозволеними препаратами відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Одночасно з протруйниками для стимулювання росту, підвищення морозостійкості, посухостійкості та покращення фізіологічних показників рекомендуються стимулятри росту.

У фази сходів - 3 листків озимої пшениці при появі осередків гусениць підгризаючих совок за чисельності (2-3 особини  та хлібної жужелиці (1-2 личинки ) застосовують інсектициди за регламентами існуючих технологій.  Більш ефективні суміші фосфоорганічних і перетроїдних інсектицидів у половинних нормах з додаванням 3 – 4 кг/га сечовини. Кращі результати дають обробки у вечірні години, коли гусінь харчується на рослинах.

 Осередково сходи озимої пшениці будуть пошкоджуватись ґрунтовими шкідниками – дротяниками, несправжніми дротяниками та личинками хлібних і травневих жуків.

Восени, ранні посіви озимих зернових колосових заселятимуть злакові мухи (шведська, гессенська, озима), та хлібні блішки. Для недопущення пошкодження посівів необхідно проводити постійно спостереження за розвитком шкідників, їх чисельністю і на початку масового заселення злаковими мухами, цикадами, попелицями за теплої погоди провести обробки посівів (крайові або суцільні) препаратами відповідно до «Переліку…». Потрібно мати на увазі, що літньо -осіння посуха різко обмежує розмноження мух. При низькій вологості повітря багато яєць і личинок гинуть від висихання. Літ гессенської мухи при посушливій і жаркій осені закінчується на 5 – 6 днів пізніше, а при холодній і вологій на 5 – 6 днів раніше (фаза розвитку імаго триває 5 – 7 днів, муха не харчується). Шведська муха на ранніх посівах в жарку погоду багато яєць відкладає на сходи у фазі першого листка.

Сходи озимої пшениці в осінній період заселятимуть злакові попелиці, цикадки, більшість яких є небезпечними переносниками комплексу хвороб вірусно – мікоплазмової природи, особливо за теплої затяжної осені. За наявності сприятливих умов для поширення вірусних хвороб ( посів зернових по зернових, або межування з площами, де вирощувалися зернові з ознаками вірусної інфекції) необхідними для отримання здорових посівів стають заходи, спрямовані на попередження поширення сисних шкідників, не очікуючи перевищення ними рівня ЕПШ. У фазу сходів – початку кущення крайові смуги посівів або поля суцільно обприскують інсектицидами відповідно до «Переліку…»

За теплої затяжної осені, достатнього вологості повітря протягом осінньої вегетації складуться оптимальні умови для розвитку в посівах озимих зернових культур борошнистої роси, кореневих гнилей, бурої листової іржі, септоріозу та інших плямистостей листя. Потреба в оздоровленні посівів озимої пшениці може настати під час кущіння на 1 % - інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листовою іржею, 5% - септоріозом та іншими плямистостями листя. Використовують фунгіциди, рекомендовані у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». За співпадання строків захисту посівів від шкідників та хвороб, обприскування поєднують  в один технологічний прийом використовуючи суміш фунгіцидів з інсектицидами.

На посівах кукурудзи та інших товстостебельних культур гусениця стеблового кукурудзяного метелика завершить живлення у рослинах і переміститься у нижню частину стебла, де залишиться зимувати. Тому для запобігання розмноження стеблового кукурудзяного метелика наступного року, проводять низьке зрізування стебла культури.

Шкідники та хвороби  технічних культур

За посушливих і теплих погодних умов осені, небезпечними в посівах озимого ріпаку можуть буть хрестоцвітні блішки,  підгризаючі та листогризучі совки ( оклична, капустяна), білани, ріпаковий пильщик(трач). Захисні заходи рекомендується проводити за чисельності шкідників, яка перевищує поріг шкодочинності: у фазі сходів- 2-4 справжні листки: хрестоцвітні блішки 3-5 жуків на м², ріпакові блішки - 10 % пошкоджених рослин, ріпакові пильщики- 2-3 несправжні гусениці на рослину, гусениці біланів- 2 особини на м², стеблового прихованохоботника- 1-2 жуки на 40 рослин або 3 жуки на м².

Тепла, волога погода сприятиме ураженню рослин озимого ріпаку хворобами: пероноспороз,  фомоз, альтернаріоз, сірої гнилі. Під час утворення 4 – 5 листків культури та проявлення ознак вищезгаданих хвороб посіви слід оздоровити фунгіцидами. З метою запобігання переростання та покращення перезимівлі ріпаку у фазі 4 – 6 листків культури проводять інгібування росту листя шляхом обприскування препаратами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

При випаданні опадів на посівах соняшнику пізніх строків сівби можливе поширення і розвиток білої і сірої гнилей. Для стримання розвитку зазначених хвороб необхідно планувати проведення десикації.

Плодові насадження

У вересні місяці у плодових насадженнях триватиме живлення гусениць яблуневої плодожерки, білана жилкуватого та розвиток сисних шкідників: попелиць, кліщів, щитівок і несправжніх щитівок. В плодових насадженнях пошириться парша яблуні, груші, борошниста роса, плодова гниль. Захисні заходи хімічними препаратами можливі тільки у разі дотримання термінів очікування до збору урожаю.

При роботі з пестицидами слід суворо дотримуватись регламентів застосування, вимог санітарної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища.