Золотарник канадський (Solidagocanadensis L.), або ж золотушник – вважається одним з найбільш злісних польових бур’янів. Його особливо помітно в серпні-вересні, коли він стає жовто-золотим від цвіту. Спочатку золотарник зростав лише в Північній Америці (США та Канаді), а до Європи потрапив в XVII столітті. Спочатку його вирощували як квіти. Але далі рослина вийшла з-під контролю і почала масово поширюватися вздовж доріг, на луках, узліссях, в лісах.

Агресивному поширенню золотарника канадського сприяють кілька чинників. По-перше, як вид-чужинець він не зустрічає так званих ворогів з числа рослин-конкурентів і комах. По-друге, кожен кущ золотарника виробляє до 100 тисяч насінин, які відрізняються дуже високою схожістю – до 95 %. По-третє, коріння золотарника виробляють інгібітори - речовини, які пригнічують ріст інших рослин. Слідом за цим зникає більшість лугових комах, птахів, дрібних ссавців. Таким чином, займаючи будь-яку ділянку, золотарник повністю змінює його тваринний і рослинний світ. Боротися з золотарником можна хімічними і механічними методами. Скошувати небезпечний бур'ян рекомендується в міру відростання до 15-20 см, тобто 3-4 рази за сезон. Альтернативою може бути одноразове скошування у другій половині серпня до визрівання насіння. В цьому випадку скошені рослини потрібно обов'язково утилізувати - спалити або закомпостувати. Там, де золотарник займає значні площі, ефективним рішенням буде переорювання з підсівом багаторічних злаків. Багато хто вважає золотарник канадський корисною лікарською рослиною і дають йому волю на присадибних ділянках, забуваючи про його здатності завойовувати нові території. І хоча золотарник не такий небезпечний для здоров'я людей, як амброзія, борщівник Сосновського, проте вважається одним з найбільш небезпечних рослин. Займаючи будь-яку ділянку, золотарник повністю змінює його рослинний і тваринний світ. Він добре поширюється і в лісі, витісняє ягоди і гриби. Під його суцільним покривом вже майже нічого не росте. Доведено, що там, де розташувалася ця рослина, ґрунт сильно ущільнюється, злежується і стає повітронепроникним.

Його не їсть худоба, він – поганий медонос. Знову ж таки, завезли бездумно, ніби як красиву рослину для присадибних ділянок. Не варто плутати золотарник з карантинним бур’яном амброзією полинолистою. Вони дуже легко розрізняються найперше, квіти амброзії невиразні, зеленого кольору, а золотарник квітне яскраво-жовтим кольором, листя у амброзії перисторозсіченні, а у золотарника цілісні, також відрізняються плоди, у амброзії насінина має декілька зубчиків, які утворюють так звану «корону». Золотарник канадський не є карантинним об’єктом, але його пилок може викликати сильну алергічну реакцію під час цвітіння (липень-жовтень) у людей схильних до проявів алергії. Найбільш частими проявами є алергічний кон’юнктивіт (почервоніння очей, сильна сльозотеча), який супроводжується ринітом (свербіж та водянисті виділення з носу).

Хімічний метод найбільш ефективно застосовувати для боротьби з молодими рослинами, чутливим до гербіцидів. Ближче до кінця вегетаційного періоду ґрунтові гербіциди стають малоефективними. Сьогодні необхідно звернути особливу увагу в боротьбі з золотарником всіх землекористувачів.