Батьківщина амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia L.) – Північна Америка. В Європу вона була завезена у 1873 році з насінням конюшини та жита. Вперше на Україні амброзію виявили у 1925 році на околицях м. Києва поблизу елеватора в посівах суданської трави.

Амброзія полинолиста засмічує усі польові культури, особливо просапні і зернові, а також присадибні ділянки, сади, виноградники, пасовища, луки, полезахисні смуги. Добре росте на узбіччях залізничних, автомобільних, ґрунтових доріг, по берегах рік і ставків на пустирях та інших землях, які не обробляються. Розвиваючи велику надземну вегетативну масу, амброзія здатна в польових умовах витісняти і пригнічувати як культурні рослини, так і бур’яни. В результаті надмірного висушування й виснаження ґрунту урожаю й сільськогосподарських культур значно знижується, а при високому забур’яненні посівів культурні рослини гинуть.

Рослини амброзії містять 0,07-0,15 % гірких речовин та ефірних масел і при поїданні її ВРХ молоко має неприємний запах та гіркий смак. Силос з домішками амброзіїї тварини погано поїдають. Квітковий пилок амброзії шкідливий для людини. В місцях масового поширення її часто спостерігається серед населення алергічне захворювання, відоме під назвою “осіння сінна лихоманка”. У хворого пухнуть слизові оболонки верхніх слизових шляхів і очей, болить голова, посилюється виділення мокротиння, настає задишка, сльозотеча, погіршується зір, проявляються приступи бронхіальної астми, підвищується температура. Лікування алергії, що викликана пилком амброзії, довготривале й важке.

Амброзія полинолиста – світло і теплолюбна рослина. Перші сходи амброзії з’являються при середньодобові температурі ґрунту 8-10°С наприкінці квітня на початку травня місяця. Цвітіння амброзії починається в кінці липня і продовжується до вересня. Цей період небезпечний для людей схильних до алергічних захворювань. Плодоносять рослини у вересні та жовтні.

Поширюється амброзія з насінневим матеріалом сільськогосподарських культур особливо пізніх (конюшина, люцерна, овочеві), збирання яких збігається з дозріванням бур’яну, сіном, засміченими відходами, шляхом перенесення насіння колесами сільськогосподарських машин та транспортних засобів, талими водами, вітром. Насіння плавуче і може переноситись під час повені, злив. Схожість воно зберігає до 40 років. Для боротьби з цим небезпечним бур’яном, перш за все, потрібно проводити обстеження територій підприємств та присадибні ділянки на виявлення амброзії у період вегетації. При виявленні поодиноких рослин знищувати бур’ян шляхом виривання. При сильній ступені засміченості – скошувати рослини на початку цвітіння та проводити обробіток вогнищ гербіцидами. На землях, дуже засмічених амброзією, кращим заходом з очищення ґрунту від запасів насіння є використання чистого пару, де, за правильного обробітку, засміченість бур’яном знижується на 70-80 %. На невеликих площах та присадибних ділянках амброзію потрібно прополювати та скошувати не менше 3-4 разів за літо. На значних площах слід застосовувати гербіциди. Хімічний метод боротьби з амброзією є найбільш дієвим. Асортимент гербіцидів, що усувають даний карантинний вид, є досить широким. Для знищення амброзії полинолистої підходять препарати на основі солей гліфосату, сульфонілсечовини, прометрину. Препарати слід використовувати згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Враховуючи велику шкідливість амброзії полинолистої,боротьба з нею є одним з важливих і першочергових завдань усіх землекористувачів.