Багатоїдні шкідники
Протягом липня триватиме літ та шкідливість гусениць кукурудзяного стеблового метелика у посівах кукурудзи. Оптимальними умовами для розвитку гусениць є температури 17-30 °С та вологість повітря вище 80 %.
На початку та під час масового відкладання яєць стеблового кукурудзяного метелика рекомендується випускати трихограму вогнівочної форми 50-100 тис. самиць/га. Обприскування посівів інсектицидом за наявності понад 18 % рослин з яйцекладками кукурудзяного метелика або 6-8 % рослин кукурудзи з гусеницями кукурудзяного метелика застосовують інсектициди з діючими речовинами імідаклоприд + лямбда-цигалотрин, хлорпірифос, лямбдра-цигалотрин та інші.
В посівах сільськогосподарських культур буде тривати розвиток, живлення та шкідливість листогризучих та підгризаючих совок, а також заляльковування.
Високі температури та низька відносна вологість повітря, що спостерігалась протягом червня (під час масового льоту метеликів) дещо зменшили плодючість самиць до 80-120 яєць. Разом з тим, за настання оптимальних умов (температура 20-27 °С і відносної вологості >70 °С) для розвитку гусениць у липні ймовірне утворення осередків підвищеної чисельності і шкідливості фітофагів у посівах сільськогосподарських культур. За високої чисельності гусениць слід застосувати інсектициди з діючими речовинами піриміфос-метил, люфенурон, тефлубензурон, циперметрин та інші.
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
В посівах зернових колосових культур продовжується розвиток клопа шкідливої черепашки, елії гостроголової та інших клопів чисельність яких в осередках нараховується в межах 0,2-2 екз/м2. В посівах спостерігаються дорослі клопи та личинки, переважно ІІ-ІІІ віків, які живляться переважно зерном.
Пошкодження зерна у фазі воскової стиглості понижує масу його на 2-7 %. Однак в цей період істотно навіть 2-4 % пошкоджених зерен знижують технологічні та хлібопекарські якості врожаю пшениці. За 10-20 % пошкоджених зерен відбувається повна втрата продовольчих, насіннєвих і фуражних якостей. Протягом липня клопи окрилюються і у ІІ половині місяця мігрують до місць зимівлі в лісосмуги.
Високопродуктивні посіви сильних і цінних пшениць захищають за наявності 2 і більше личинок на м2 решту посівів на 4-6, насіннєвий ячмінь 8-10 личинок обробляють препаратами з діючими речовинами тіаметоксам, лямбда-цигалотрин, хлорпірифос + циперметрин, та інші препарати, враховуючи санітарні строки до збирання врожаю.
Вищезгадані інсектициди будуть ефективними також проти сисних (злакова попелиця, пшеничний трипс), які скрізь заселили до 36 % площ на 12-22 колосків по 3- 6 екз. на кожному. В липні зерно в колосках осередково продовжують шкодити хлібні жуки та жужелиця. За наявності 3-8 хлібних жуків на м2 ефективним захистом від них будуть, препарати з діючими речовинами тіаметоксам, лямбда-цигалотрин хлорпірифос + циперметрин та інші.
За низької зволоженості грунту, подекуди на ярих зернових харчуватимуться п’явиці, які потім заляльковуватимуться в грунті, звідки на наступний рік вийде жук.
За помірної температури та високої вологості повітря можливе подальше поширення хвороб колоса септоріозу, борошнистої роси, фузаріозу помірна кількість, яких створюватимуть проблеми з використанням зерна.
Ярі пшениця та ячмінь пошкоджуються і уражуються тими ж шкідливими організмами, що й озимина. Окрім згаданого, ячмінь уражується, осередково сажкою.
В липні в бобах гороху закінчують шкодити личинки горохової зернівки, гусениці горохової плодожерки. Горохові попелиці та трипси харчуватимуться соком рослин повсюдно. Закінчується розвиток горохового комарика та бульбочкових довгоносиків, у другій половині липня виходитимуть імаго.
Наявність дощів, рос та температури 17-20 °С сприятимуть ураженню рослин гороху аскохітозом, за температури 16-19 °С пероноспорозом, борошнистою росою (суха погода за температури 18-21 °С та відносної вологості 70-80 %), кореневими гнилями ( температури 19-23 °С та відносної вологості повітря 40-60 %).
Посівам сої завдаватимуть шкоди трипси, чортополохівки, гусениці совок. За сухої жаркої погоди в посівах культури шкодитимуть клопи, павутинний кліщ, попелиці. За умов підвищенної вологості рослини уражуються на пероноспороз, аскохітоз, септоріоз, церкоспоріоз, бактеріальними і вірусними хворобами.
Від комплексу шкідників (чортополохівки, вогнівки, кліщів, трипси тощо) за надпорогову чисельність їх у фазу формування бобів проводять обприскування посівів препаратами з діючими речовинами диметоат, хлорпірифос та інші.
У посівах багаторічних трав (люцерни, конюшини, еспарцету) скрізь продовжуватиметься розвиток та шкідливість комплексу комах, насамперед довгоносиків (бульбочкові, листкові люцернові (фітономуси), клопи-сліпняки, насіннєїдів, (тихіус, апіон) попелиць, трипсів, гусениць совок).
Насіннєві ділянки багаторічних трав у фазі бутонізації за надпорогової чисельності комах-фітофагів обробляють інсектицидами: з діючими речовинами пірифос-метил та інші додаючи мікроелементи (борна кислота, молібден амонію 0,3 – 0,6 кг/га).
Технічні культури
У липні в посівах цукрових буряків за теплої з підвищеною вологістю погоди й відсутності зливових дощів продовжує розмноження листкова бурякова попелиця. Чисельність шкідника здебільшого регулюватимуться природніми ентомофагами, паразитами, хворобами, а в разі потреби захисними заходами.
Помірна тепла волога погода сприятиме розвитку щитоносок, мінуючих мух, осередково личинки хрущів, дротяників, гусеницями підгризаючих і листогризучих совок. Розвиток церкоспорозу рослин цукрових буряків набуватиме масового характеру за рясних ранкових рос та невеликих теплих дощів за середньодобової температури 15-20 °С, а також за відносної вологості повітря 96-100 % протягом 3-5 днів (не менше 10-12 годин щоденно). Такі погодні умови сприятимуть поширенню рамуляріозу, пероноспорозу. За посушливих погодніх умов поширюється борошниста роса, а за неналежного виконання всіх технологічних прийомів щодо вирощування й захисту культури фомоз. Коренеплоди уражуватимуться паршею, дуплистістю, гнилями особливо гібриди іноземної селекції. Нестача макро і мікроелементів живлення викликатиме хвороби голодування. Вірусні жовтяницю й мозаїку поширюють сисні шкідники (попелиці, цикади, клопи). Проти бурякової попелиці, мінуючих мух, інших шкідників посіви обприскують пірифос-метил, за співвідношення ентомофаг – попелиця 1:30 або ураження 30 % особин попелиці хворобами обробки інсектицидами недоцільні. За появи ознак пероноспорозу рослини доцільно оздоровити препаратами з діючими речовинами диметоморф+манкоцеб; за появи окремих плям церкоспорозу на 3-5 % рослин посіви обприскують препаратами з діючими речовинами карбендазим та іншими. При ураженні борошнистою росою 5-10 % рослин фомозом, іржею, церкоспорозом іншими хворобами листків ефективні обробки препаратами з діючими речовинами ципроконазол+пропіконазол, беноміл, епоксиконазол+тіофанатметил, ципроконазол. За наростання хвороб доцільно повторити обробки іншим фунгіцидом через 12-15 днів (після обробки фундазолом через 20-25).
В посівах соняшнику за умов теплої погоди з підвищеною вологістю повітря розмножуватимуться геліхризова попелиця, цикадки. У липні тепла погода з частими дощами й росами сприятиме поширенню гнилей, пероноспорозу, фомозу: посушлива жарка погода іржі, септоріозу.
До цвітіння соняшнику в разі заселення попелицею, клопами, лускокрилими посіви захищають за рекомендаціями. За умов очікування епіфітотії гнилей кошиків, несправжньої борошнистої роси першу обробку дозволеними фунгіцидами проводять на початку цвітіння, другу через 14 діб, препаратами з діючими речовинами азоксистробін + дифеноконазол, карбедазим та інші.
В посівах ярому ріпаку на прикінці цвітіння закінчується розвиток ріпакового квіткоїда, пильщика. Дозріваюче насіння ярого ріпаку пошкоджуватимуть личинки насіннєвого прихованохоботника та капустяного стручкового комарика. Осередково на рослинах будуть шкодочинні гусениці совок, біланів, листкоїда, клопи, попелиці. Помірно тепла з частими опадами погода зумовить подальше зростання розвитку альтернаріозу, пероноспорозу, фомозу, гнилей, що вимагатиме проведення десикації за 14 днів до збирання врожаю за побуріння 70 % стручків.
Картопля та овочеві культури
У посівах картоплі, томатів, баклажанів масово розвиватимуться і шкодитимуть жуки та личинки колорадського жука другого покоління. Для захисту посівів слід застосувати препарати відповідно до «Переліку…».
У плантаціях капусти скрізь продовжиться розвиток і шкідливість гусениць біланів, совок, капустяної молі, за підвищеної вологості зростатиме чисельність та шкідливість.
В разі заселення капустяною попелицею 5-10 % рослин культуру захищають шляхом обприскування одним з препаратів: з діючими речовинами лямбда+цигалотрин+тіаметоксам, тіаметоксам, дельтаметрин та інші. Проти гусениць лускокрилих застосовують препарати з діючими речовинами люфенурон та інші ЕПШ капустяної совки 1-2 гусениці на рослину ранньої чи 5 гусениць пізньої капусти, якщо заселено 5 % рослин і більше.
За наявності в липні теплої вологої погоди, рясних рос, туманів, різких коливань денних та нічних температур масово розвиватимуться та поширюватимуться в посівах картоплі, томатів (фітофтороз, альтернаріоз), огірків (бактеріоз), цибулі (пероноспороз).
Для оздоровлення картоплі, томатів використовують препаратами з діючими речовинами диметоморф+ манкоцеб, азоксистробін та інші. Цибулю від пероноспорозу оздоровлюють препаратами з діючими речовинами фосетил алюмінію, металаксил-М, та іншими припаратами. Захищаючи картоплю та овочеві культури в липні хімічними припаратами, слід суворо дотримуватись санітарних вимог.
Плодові насадження
В яблуневих садах протягом липня будуть шкодити гусениці яблуневої плодожерки І покоління, частина з яких відійде у зимову діапаузу, а інша частина залялькується. Також з’являться метелики ІІ покоління, які літатимуть і відкладатимуть яйця на плоди осінніх і зимових сортів яблуні. Значної шкоди гусениці яблуневої плодожерки завдаватимуть незахищеним садам повсюди.
Тепла з помірними опадами погода скрізь сприятиме наростанню чисельності й шкідливості сисних шкідників (зеленої яблуневої попелиці, червоного плодового кліща, щитівок і несправжньощитівок).
Повсюди призупиниться шкідливість листогризучих шкідників (розанової листокрутки, яблуневої молі, шовкопрядів), вони літатимуть і відкладатимуть зимуючі яйця. Гусениці білана жилкуватого і золотогуза живитимуться листками зерняткових порід.
Плоди середніх та пізніх сортів черешні і вишні скрізь пошкоджуватимуть личинки вишневої мухи. Закінчивши живлення (кінець липня) личинки заглиблюватимуться в ґрунт, де зимуватимуть.
За умов помірно теплої дощової погоди в липні повсюди може розвиватися парша яблуні і груші, кокомікоз, клястероспоріоз, кучерявості листків персика, посушлива жарка погода сприятиме розвитку борошнистої роси, а значні опади плодової гнилі.
Зерняткові сади в разі відлову феромонною пасткою за 7 днів спостережень – 3 і більше метеликів яблуневої плодожерки другого покоління обробляють препаратами з діючими речовинами хлорпірифос+циперметрин люфенурон, з додаванням проти парші, плодової гнилі, борошнистої роси та інших хвороб препаратами з діючими речовинами пенконазол, крезоксим+метил та інші. Проти рухомих личинок щитівок і несправжніх щитівок застосовують препарати з діючими речовинами диметоат + гамма-цигалотрин та інші.
Зимові сорти яблуні та груші наприкінці липня проти яблуневої плодожерки, парші, плодової гнилі, борошнистої роси обприскують препаратами з діючими речовинами феноксикарб + люфенурон, люфенурон, хлорпірифос+циперметрин з додаванням препарату з діючої речовиною каптан; проти парші, а також препарат з діючою речовиною тіофанат метил проти борощнистої роси.
Відразу після збору врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів кісточкові дерева оздоровлюють від кокомікозу препаратами з діючими речовинами ципродиніл та інші.
При роботі з пестицидами слід суворо дотримуватись ДСП 8.8.1.2.002-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» та правил техніки безпеки.