Багатоїдні шкідники

Метелики підгризаючих та листогризучих совок продовжують літати протягом червня, відкладаючи яйця. Личинки, що з них відроджуються, шкодитимуть багатьом культурам. За утримання холодної та дощової погоди літ буде неінтенсивний та розтягнутим, яйцепродуктивність самиць, чисельність відроджених личинок і їх шкідлива активність – зниженими, а відповідно, небезпека – мінімальною.

Зниженню чисельності та шкідливості лускокрилих комах сприяють агротехнічні прийоми (міжрядне розпушення просапних, знищення бур’янів та нектароносів), механічні (встановлення коритець з шумуючою мелясою) та біологічні (випуск яйцеїда-трихограми).

За наявності гусениць підгризаючих совок в посівах буряків 1-2, кукурудзи, соняшнику, картоплі інших просапних культур 3-8, озимої пшениці 2-3 екз/ м2 гусениць, застосовують хімічні препарати. Інсектициди доцільно застосовувати в період відродження гусениць, за появи другого віку, коли вони живляться відкрито і є найбільш уразливими, у вечірній період. Проти гусениць листогризучих совок використовують інсектициди у рекомендованих нормах відповідно до «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Личинки кукурудзяного стеблового метелика у червні продовжуватимуть заляльковування в рослинних залишках, де вони зимували. Відсутність ефективних опадів у травні створила несприятливі умови для процесу заляльковування та розвитку метеликів. За сприятливих погодних умов можливий літ метеликів шкідника.За умов помірної, вологої погоди, температури 18-30 °С, вологості понад 70 % інтенсивність льоту та відкладання яєць зростатиме.

Ефективним прийомом для обмеження чисельності та шкодочинності гусениць кукурудзяного метелика є випуск вогнівочної форми трихограми на початку і вдруге в період масового відкладання яєць (50-100 тис. самиць/га). В разі неможливості випуску яйцеїда-трихограми за перевищення економічного порогу шкідливості – 18 % рослин, заселених яйцекладками, або 6-8 % рослин-гусеницями кукурудзяного метелика проводять обприскування інсектицидами згідно з «Переліку дозволених до використання в Україні».

У лучного метелика можливий осередковий літ, відкладання яєць, відродження та живлення гусениць у неугіддях, придорожніх смугах, посівах багаторічних трав, цукрових буряків та інших посівах. Обмеження масового розмноження шкідника досягнеться за вчасного виявлення вогнищ фітофага та суворе дотримання строків і норм витрати інсектицидів.

У червні повсюди залишається можливість льоту та відкладання яєць метеликами чортополохівки. Личинки можуть бути небезпечними на просапних культурах(сої, соняшнику), овочевих (томати), та плодових (яблуня, виноград). Проти личинок чортополохівкизастосовують крайові або суцільні обробки інсектицидами згідно з «Переліку…» на відповідних культурах для листогризучих шкідників.

Зернові та зернобобові культури

На озимих та ярих зернових колосових культурах під час колосіння, цвітіння рослин та наливу зерна розвиватимуться та шкодитимуть клопи, шкідлива черепашка, гостроголовий, мавський. Погодні умови травня сприяли заселенню посівів та живленню хлібних клопів. У червні прогнозується відкладання клопами яєць, відродження і вихід на колос личинок. При пошкодженні ними зерна в колосі погіршується якість клейковини, посівні властивості зерна. Для збереження технологічних та посівних якостей зерна, де поширений клоп шкідлива черепашка, посіви озимої пшениці за наявності 2 та більше личинок/м2, у посівах сильних та цінних сортів на решті посівів 4-6 личинок/м2 обприскують препаратами згідно з «Переліку…».

Хлібна жужелиця (турун) та хлібні жуки (кузька) в період цвітіння та формування зерна колосових культур виходитимуть з ґрунту на колоски та живитимуться зерном. При цьому спочатку пошкоджуватимуть зав’язь, а пізніше зерно, яке формується, внаслідок чого знижується урожай.

На посівах ярих зернових культур шкодочинними залишаються: п’явиці, злакові мухи (шведська, гессенка), хлібні блішки, попелиці, тріпси.

За помірно-теплої, вологої погоди в посівах зернових колосових культур залишається загроза розвитку та поширення хвороб: борошнистої роси, септоріозу, бурої листової іржі, піренофорозу, якими уражено 2-12 % максимально 20 % рослин, на 12-25 % максимально 35 % площ озимої пшениці. Ці хвороби та гельмінтоспоріоз, сітчаста плямистість, ринхоспоріоз розвиватимуться на ярині здебільшого в загущених посівах. У посівах вівса розвиватиметься червоно-бура плямистісь. В посівах зернових культур, де посів неякісно протруєним насінням, можливий розвиток сажкових хвороб. За високої зволоженості під час наливу зерна на колосових розвиватимуться альтернаріоз,фузаріоз, септоріоз, оливкова пліснява. Особливо небезпечним може бути раннє ураження колоса фузаріозом, зокрема, у фазу цвітіння, що створюватиме передумови формування щуплого неповноціного зерна з низькою чи зовсім втраченою життєздатністю. Запізнення з обприскуванням від цієї хвороби під час цвітіння викликає зниження ефективності обробки фунгіцидами, оскільки більш пізні обробки не впливають на розвиток патогена. Для запобігання забруднення зерна фузарієвими мікотоксинами посіви захищають фунгіцидами. За швидкого наростання захворювань листкової поверхні, а також колоса, висока ефективність оздоровлення рослин досягається обприскуванням фунгіцидами під час формування зернівок.

Відродженню личинок бульбочковихдовгоносиків сприятиме дощова погода, які згодом заляльковуватимуться. Вихід жуків нового покоління відбудеться у другій половині червня. Горохова попелиця заселятиме пагони, квітки, листки, молоді стручки гороху. Жуки горохової зернівки живитимуться пилком і пелюстками гороху, а за жаркої погоди (не нижче 21 °С), за температури повітря 18-27 °С відкладатимуть яйця. За сухої, спекотної погоди можлива шкодочинність акацієвої (бобової) вогнівки і горохової плодожерки. За високої вологості повітря і температури 18-25 °С в загущених посівах гороху рослини хворіють на аскохітоз, пероноспороз, борошнисту росу. За високої вологості повітря і температури 18-25 °С в загущених посівах гороху рослини хворіють на аскохітоз, пероноспороз, борошнисту росу. В період бутонізації – початку цвітіння проти горохового зерноїда (2-3 жука /10 п. с.), попелиці (250-300 екз/10 п. с.), трипса 2 екз/квітку, горохової плодожерки, акацієвої вогнівки (25-30 яєць/м2) обробляють дозволеними інсектицидами.

Посівам сої шкодитимуть росткова муха, бульбочкові довгоносики, люцерновий клоп, попелиці, гусениці підгризаючих совок та інші. За умов підвищеної вологості, частих опадів, температури 18-26 °С у посівах сої на рослинах розвиватимуться аскохітоз, пероноспороз, церкоспороз.

Проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків/м2), люцернового клопа (2-5 екз/рослин), попелиць (250-300 екз/10 п. с.) акацієвої вогнівки (25-30 яєць/м2) посіви сої обробляють дозволеними інсектицидами. На насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників. На багаторічних травах (люцерні, конюшині, експарцеті) у фазах стеблування-бутонізації розвиватимуться та шкодитимуть жуки і личинки довгоносиків, листогризучих гусениць, совок, клопів, попелиць та інших. За прохолодної, дощової погоди поширюватимуться плямистості, антракноз, аскохітоз, переноспороз.

Технічні культури

Рослини буряків продовжуватиме заселяти бурякова листова попелиця, бурякова щитоноска, бурякова мінуюча муха, також можлива осередкова шкодочинність листогризучих та підгризаючих совок, особливо на посівах кормового буряка, де посів проводився нетоксикованим насінням.

Поширенню церкоспорозу, плямистостей листя на посівах цукрових буряків сприятиме тепла погода з достатньою вологістю повітря. Ураження пероноспорозом цукрових буряків відбудеться у вологу, прохолодну, а борошнистою росою, фомозом, та фузаріозною гниллю коренів у посушливу, жарку погоду. Через недостатнє забезпечення рослин елементами живлення за умов посухи чи зливових дощів можливий прояв голодування рослин. 

Розпушенням міжрядь відповідно до технології знищують яйця і личинок пластинчастовусих, коваликів та інших. За потреби проводять захисні обробки крайових смуг чи всього поля (ЕПШ бурякової листової попелиці 5 % заселених рослин, мінуючих мух – 30 % заселених рослин). Проти листозризучих і підгризаючих совок в період відкладання яєць рекомендовано застосовувати трихограму (20-30 тис. особин на га 2-3 рази через 4-6 днів).

При появі ознак на листку буряків пероноспорозу, борошнистої роси, церкоспорозу на 3-5 % рослин посіви обробляють дозволеними фунгіцидами. За наростання хвороб проводять повторно (бажано іншим фунгіцідом). Проти листогризучих і підгризаючих совок застосовують трихограм в період відкладання яєць, а за появи гусениць – проводити хімічні обробки дозволеними інсектицидами відповідно до «Переліку…».

На рослинах соняшнику розвиваються геліхризова попелиця, клопи, цикадки, трипси, павутинний кліщ, накопленню, яких сприятиме тепла з періодичними опадами погода. Посівам культури шкодитимуть дротяники, несправжні дротяники, осередково підгризаючі і листогризучі совки. Тепла з частими опадами і підвищеною вологістю повітря погода призведе до ураження пероноспорозом, фомозом, іржею. 

У разі заселення клопами та геліхризовою попелицею понад 20 % рослин за чисельністю 40-50 екз. на кожній та відсутності ентомофагів до цвітіння культури проводять обробки дозволеними інсектицидами. Під час масового відкладання яєць лускокрилими випускають яйцеїда-трихограму. Гусениці першого покоління лучного метелика за чисельності 8-10 екз/ м2, обробляють дозволеними інсектицидами. З метою попередження розвитку хвороб фомоз, пероноспороз, біла, сіра гнилі та фузаріозна коренева гниль, рекомендовано до цвітіння культури провести захисні обробки у разі появи ознак хвороб. За необхідності повторно проводять обробки через 2 тижні.

На ярому ріпаку шкодочинними будуть ріпаковий квіткоїд, білани, прихованохоботники, капустяна попелиця, осередково совки, ріпаковий пильщик та інші. За випадання частих дощів, рос на фоні помірно-теплої погоди на культурі розвивається пероноспороз, фомоз. Захисні обробки ярого ріпаку проводять в період стеблування кінця бутонізації за надпорогової чисельності фітофагів. Стручки озимого ріпаку в осередках пошкоджуватиме капустяна стручкова галиця, насіннєвий прихованохоботник. За частих дощів у період дозрівання культури можливий розвиток альтернаріозу. За побуріння 70 % стручків і вологої погоди перед збиранням (за 14 днів) проводять десикацію. 

Картопля та овочеві культури

Картопля, томати, баклажани заселятиме колорадський жук. За масового з’явлення личинок першого та другого віків (10-20 екз на кожен з 8-10 % заселених кущів), захищають дозволеними інсектицидами. На капусті повсюди розвиваються і шкодять гусениці біланів, молі, совок та попелиць в осередках клопи, стебловий капустяний прихованохоботник. За чисельності гусениць совок 1-2 на ранній, 2 та більше екз на пізній капусті, за 5 % і більше заселених рослин, молі, біланів 2-5 екз на 10 % рослин, проти попелиць в разі заселення 5-10 % рослин посіви захищають дозволеними інсектицидами.

За сприятливих умов для розвитку хвороб на картоплі та томатах (фітофтороз, макроспоріоз), огірках (пероноспороз, бактеріоз), цибулі (пероноспороз) за умов теплої 15-20 °С, вологої погоди (відносна вологість повітря понад 87 %) розвиток та поширення хвороб зростатиме.

Картоплю від хвороб профілактично (у фазі бутонізації-цвітіння), томати за появи перших ознак фітофторозу, захищають дозволеними фунгіцидами.

Перше обприскування огірків від хвороб проводять у фазі 2-3 справжніх листочків препаратами контактної дії (1 % бордоською рідиною), через 10-12 днів після попередньої – системними препаратами. На цибулі в разі розвитку переноспорозу застосовується фунгіцид. На капусті, цибулі до препарату додають прилипачі – збиране молоко, тренд.

Плодові насадження

Молоді жуки яблуневого квіткоїда у середині червня перейдуть у літню діапаузу. Метелики білана жилкуватого відкладають яйця, заляльковуються гусениці золотогуза, розанової листокрутки, шовкопрядів, яблуневої молі, а згодом вилітатимуть метелики і відкладатимуть яйця. Чисельності і шкодочинності сисних комах (кліщів, попелиць, медяниць, щитівок) сприятиме тепла і посушлива погода.

У першій декаді червня за підвищення температури продовжиться літ метеликів І го покоління яблуневоїплодожерки, який одинокообліковувався протягом другої декади травня в теплі ночі. Через складні погодні умови характер льоту ймовірно може бути коротким та масовим (10-15 днів). За поновленням льоту очікується початок відкладання метеликами яєць за відсутності опадів і вітру та температури повітря 16 °С у вечірні години. В кінці першої декади червня – на початку другої можливе відродження та шкідливість личинок на плодах яблуні. Відкладання яєць буде активним за відсутності опадів і вітру та температури повітря 16 °С у вечірні години. Личинки яблуневого і грушевого пильщиків пошкоджуватимуть плоди, виїдаючи насіннєву камеру. Закінчивши живлення (період опадання надлишкової зав’язі), вони заглиблюються в ґрунт на зимівлю. Вишнева муха відкладатиме яйця в плоди вишні і черешні середніх і пізніх сортів, де розвиватимуться її личинки.

Суха, жарка погода сприятиме розвитку борошнистої роси, плодової гнилі. Прохолодна погода за значних опадів сприятиме ураженню кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика у кісточкових насадженнях. У зерняткових насадженнях поширюватиметься парша. Уражені гілки, пагони моніліальним опіком зрізати та спалювати.

Під час масового вікладання яєць, на початку відродження гусениць першого покоління яблуневої плодожерки сади обприскують інсектицидом з додаванням фунгіциду.