Поміж заходів, спрямованих на підвищення врожайності сільськогосподарських культур, важливе значення в системі насінництва займає контроль дотриманням технології виробництва на етапах вирощування, збирання і післязбиральної обробки насіння, який постійно має здійснюватися в усіх сільськогосподарських підприємствах, науково-дослідних установах тощо.

Відтак фахівці управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області повсякчас проводять роз’яснювальну роботу серед суб’єктів господарювання щодо цього питання.

15 травня 2024 року, за клопотанням Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» здійснено виїзд на локації посіву колекції світового генофонду гречки та насінницьких посівів, насіння з яких планується для реалізації, для надання методичної допомоги. 

Надано рекомендації щодо строків, способів посіву, норми висіву, засобів захисту від бур’янів та хвороб, збирання та очищення насіннєвого матеріалу. 

Також зосереджено увагу дотримання сортової ізоляції, вибраковки під час вегетації рослин та очищення збиральної й висівної техніки з метою недопущення можливості механічного засмічення насінницьких посівів.

Згідно з затвердженим планом поновлення колекції світового генофонду на 2024 рік, уже висіяно біля 300 колекційних номерів гречки, а також закладено насіннєві ділянки розсадників розмноження 1-го та 2-го року, супереліти та еліти сортів, які плануються до реалізації згідно з виробничою програмою даного суб’єкта насінництва під урожай 2025 року.

ЗВО «Подільський Державний Університет» є одним із провідних центрів України з селекції та насінництва гречки. У ньому було виведено ряд сортів даної культури, найбільш перспективними серед яких наразі є Кам’янчанка, Подільська та Єлена, які здатні формувати урожай на рівні 2,5-3 т/га. 

Також тут опікуються збереженням її світового генофонду, яка включає всі категорії генетичних ресурсів, що відносяться до тринадцяти видів роду Fagopyrum Mill (місцеві сорти-популяції, гібридні популяції, селекційні сорти звичайного та інтенсивного типів, дикі види, ботанічні форми, поліплоїди, генетичні маркери, мутанти) й нараховує понад 1000 зразків зібраних з багатьох країн світу. 

Дана колекція, за міжнародною класифікацією, належить до насіннєвих генетичних банків короткотривалого зберігання насіння і внесена до Державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання (Постанова КМУ № 1241 від 22.09.2004 року). Найбільше представництво в колекції займає вид гречки звичайної – 283 зразки місцевих сортів, популяцій і форм, зібраних із різних регіонів України та інших держав (Японії, Китаю, Індії, Франції, Польщі, Литви, Латвії та ін.).

Поліморфізм гречки досить вузький, тому цінними як для селекції, так і для суміжних наук є мутанти, яких в колекції нараховується 417 зразків, їх різноманітність значна – зафіксовано понад 100 змін, які відносяться до 19 морфотипів. Генетична колекція включає 7 зразків з ідентифікованими генами, вияв та успадкування яких, вивчені в Японії (лабораторія генетики, університет Кіото), гібридних популяцій в генофонді – 16 зразків.

Під урожай 2024 року ЗВО вироблено та реалізовано насіння гречки їстівних сортів Подільська, Володар та Єлена.

Сорти гречки селекції ПДУ, рекомендовані аграріям до посіву:

Сорт Подільська. Занесений до Державного реєстру сортів рослин України у 2022 році Свідоцтво про державну реєстрацію № 220276 від 14.02.2022. Вегетаційний період 108 днів. Рекомендована зона для вирощування: лісостеп. Напрям використання зерновий, харчовий. Врожайність 20,8 ц/га. Маса 1000 зерен 31,3 г, вихід крупи 74,9 %. Стійкість до вилягання та обсипання 6-7 балів, стійкість до посухи 7 балів, стійкість проти борошнистої роси, бактеріозу плямистого, пероноспорозу, гречкової блішки – 8-9 балів.

Сорт Володар. Занесений до Державного реєстру сортів рослин України у 2020 році Свідоцтво про державну реєстрацію № 200806 від 15.10.2020. Вегетаційний період 96 днів. Рекомендована зона для вирощування: лісостеп. Напрям використання зерновий, харчовий. Врожайність 23,2 ц/га. Маса 1000 зерен 29,4 г, вихід крупи 74,6 %. Стійкість до вилягання та обсипання 7-8 балів, стійкість до посухи 8 балів, стійкість проти борошнистої роси, бактеріозу плямистого, пероноспорозу, гречкової блішки – 8-9 балів.

Сорт Кам’янчанка. Занесений до Державного реєстру сортів рослин України у 2019 році. Вегетаційний період 99-100 днів. Рекомендована зона для вирощування: лісостеп. Напрям використання зерновий, харчовий. Врожайність 13,5-21,2 ц/га. Маса 1000 зерен 28-31 г, вихід крупи 73 %. Стійкість до вилягання та обсипання 7-8 балів, стійкість до посухи 6-8 балів, стійкість проти борошнистої роси, бактеріозу плямистого, пероноспорозу, гречкової блішки – 9 балів.

Сорт Єлена. Занесений до Державного реєстру сортів рослин України у 2005 році. Сорт середньостиглий. Вегетаційний період 80-86 днів, починає цвісти на 26-28 добу. Рекомендована зона для вирощування: Лісостеп, Полісся. Напрям використання зерновий, харчовий. Максимальна врожайність 49,0 ц/га. Маса 1000 зерен 30-35 г, вирівняність 87-92 %, вихід крупи 75 %. Добре відвідується бджолами. Придатний до вирощування у квітково-медоносному конвеєрі при сівбі від кінця квітня до середини липня.

Згідно з чинного законодавства на власника сорту покладається ряд обов’язків. Зокрема, статтею 48 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» обов’язок володільця патенту та власника майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту добросовісно користуватися своїми майновими правами.

Володілець патенту протягом усього терміну чинності патенту або за відсутності володільця патенту – власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту забезпечує збереженість сорту чи його вихідних компонентів.

Хотілось би зазначити, що не зважаючи на популярність серед українців, вирощуванню даної культури не приділяється належної уваги, натомість аграріям активно пропонують начебто високопродуктивні сорти, наприклад самозапильної гречки й водночас з високою нектаропродуктивністю, що є досить підозрілим з біологічного погляду.

За будовою, квіти гречки пристосовані до перехресного запилення, яке відбувається переважно бджолами, комахами, мухами, джмелями, яких дуже приваблює гречаний нектар. Тільки вкрай незначний відсоток зернин може запилюватись за допомогою вітру. Нормальне запліднення відбувається тільки тоді, коли пилок з довгих тичинок квіток переноситься на довгі стовпчики або з коротких тичинок – на короткі стовпчики. 

З огляду на все вищесказане кожен може дійти висновку, що походження сортів гречки, яких рекламують як самозапильні, якщо такі й існують, ймовірно може бути генетично-модифікованим. Й ніхто не гарантує, що подібний трансгенний організм не має ніякого негативного впливу на навколишнє середовище та на споживача, тобто на нас з вами. Закономірно постає питання чи не краще в такій ситуації підтримувати вітчизняних науковців аграрного сектора? 

Гречка – це культура пізніх строків сівби, її можна використовувати для пересівання загиблої озимини та ранніх ярих культур. У зв'язку із скоростиглістю її вирощують у післяукісних та післяжнивних посівах, а також на зелене добриво.

Тому, перед купівлею насіння гречки, настійливо рекомендуємо аграріям звертати увагу на назву сортів та їхнє походження, ретельно перевіряти супровідну насінницьку документацію, й обов’язково звірятись з Державним реєстром сортів рослин України. Лише так можна убезпечитись від ймовірних збитків, а населення ‒ від ризиків споживання потенційно небезпечних продуктів харчування.