Вузькозлатка ясенева смарагдова (Agrilus planipennis Fairmairе) є агресивним стовбуровим шкідником, який спроможний заселяти дерева (ясен, горіх, тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину та інші листяні породи) без видимих ознак ослаблення, що прискорює їх загибель. За високої щільності поселень загибель дерева може наставати на другий рік. Великі дерева златка здатна заселяти поступово протягом декількох років, викликаючи їхнє поступове ослаблення.

Довжина тіла дорослих жуків варіює від 7,5 до 15,0 мм, довжина дорослої личинки – 26-32 мм. Жук смарагдово-зелений із золотистим, бронзовим або фіолетовим блиском. Літ жуків може тривати з середини травня до серпня. Жуки живляться листям у кронах дерев; в сонячну теплу погоду вони активні з 6 до 20 години, в пошуках кормової рослини можуть перелітати на відстань до 1 км. У погану погоду і вночі жуки можуть ховатися в листі і тріщинах кори. Самці живуть близько 2 тижнів, самки – до 3 тижнів. Самки відкладають яйця поодинці (всього до 70-90 шт.) на поверхню і в тріщини кори стовбурів і нижньої частини головних гілок. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. Через 7-10 днів виходять личинки, вони проникають у кору і досягають лубу, яким харчуються протягом літа. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буруватим борошном, розширюються із зростанням личинки. Личинка останнього (IV) віку зимує в лялечковій камері, розташованій в заболоні або корі. Заляльковування відбувається в кінці квітня – травні, іноді пізніше. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал. Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus D-подібної форми, шириною 3-4 мм. 

Зазвичай жуки заселяють окремо стоячі дерева, особливо на узліссях, але можуть заселяти та дерева у глибині лісу. Для успішної та ефективної боротьби  зі шкідником дуже важливо їх раннє виявлення. Якщо виявлення шкідника відбувається на стадії його первинного заселення, коли рівень зараження невисокий, збільшується ймовірність його швидкого знищення з використанням менш дорогих заходів боротьби. Але на ранніх стадіях (1-й рік) заселення златкою встановити досить важко, для цього і використовуються феромонні пастки. Заселені дерева зазвичай мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони. На 3-й рік зараження багато гілок відмирає, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори. Для виявлення ходів необхідно видалити кору з живих дерев.

Шкідливість златки загрозливо велика. Традиційні хімічні методи боротьби не дають необхідного результату і не дозволяють зупинити подальше її поширення. Єдиним способом знищення златки на даний момент залишається вирубка і знищення уражених дерев.