Сьогодні Хмельниччина є одним з найбільш розвинутих регіонів промислового садівництва, який постійно нарощує свій потенціал. Розширення площ садів обумовлено насамперед сприятливими кліматичними, природними та економічними умовами для ефективного розвитку товарного садівництва, здатного постачати конкурентоспроможну плодову продукцію не лише на внутрішній, а й на світовий ринок. Запорукою сталого урожаю завжди є своєчасне виявлення хвороб та шкідників саду для контролю якості та захисту садів від шкідливих організмів.

Бактеріальний опік плодових (Erwinia amylovora Burill Winslowetal) без перебільшення можна вважати найнебезпечнішою хворобою, адже господарями є понад 170 видів рослин.Високочутливими до бактеріального опіку є: кизильник, глід, айва, яблуня, груша, горобина, піраканта, странвезія, вишня, персик, абрикос, троянда, слива тощо. Ураженню піддаються всі частини рослини, це призводить не лише до втрати товарної якості плодів, різкого зниження врожайності, а й за сприятливих умов – розвитку хвороби до повної загибелі рослин, особливо саджанців. Найбільш чутливими до хвороби є рослини віком від 3-8 років. Першою типовою ознакою прояву хвороби є опік квітів, що з’являється навесні в період цвітіння плодових дерев. Квіти в’януть, всихають, змінюють забарвлення від коричневого до чорного. Уражені бактеріальним опіком квіти можуть опадати, але частіше вони залишаються на рослині. Інфекція від квітів передається на сусідні листки і гілочки. Інколи ураження квітів може призвести до втрати цілої гілки чи дерева. Протягом декількох днів інфекція бактеріального опіку плодових поширюється пагонами. Інфіковані пагони змінюють забарвлення від світло до темно-коричневого на яблунях, та від темно-коричневого до чорного – на грушах. Характерна ознака хвороби – уражені молоді пагони, які загинаються у вигляді гачка.

Фітосанітарні заходи при виявленні бактеріального опіку плодових: для запобігання або зменшення швидкості поширення бактеріального опіку проводять комплекс фітосанітарних заходів, що містять заборону на ввезення посадкового матеріалу із зон поширення захворювання, корчування і спалювання на місці сильно уражених дерев. При незначному ураженні окремих гілок проводять п’ятиразовий обробіток у період цвітіння плодових дерев препаратами, що містять мідь. Для дезінфекції садового інвентаря, що використовується для обрізування дерев, застосовують 5 % розчин формаліну.

Восени – пізньої осені обрізують окремі гілки. Як профілактичний захід рекомендують проводити викорчовування дикорослих груш та яблунь, які можуть бути джерелом уражень дерев. Тож пропонуємо суб’єктам господарювання та експортерам своєчасно встановлювати ділянки та місця виробництва, вільні від конкретних шкідливих організмів для певних об’єктів регулювання, якщо подібного вимагають країни-імпортери. Офіційне встановлення та/або підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів, здійснюється Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області на вимогу особи, яка займається виробництвом або вирощуванням об’єктів регулювання на відповідній території шляхом проведення процедур перевірки, інспектування, огляду, обстеження, моніторингу, аналізу зразків рослин, продуктів рослинного походження, інших об’єктів регулювання.