Найменше нездужання спонукає людей користуватися термометром, втім, розбитий ртутний термометр несе чималу небезпеку здоров’ю всіх присутніх у квартирі.

Ртуть – метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухома рідина, що при ударі поділяється на дрібні кульки, у 13,5 раза важча за воду. Температура плавлення – 38,87 °С. Пари ртуті та її сполуки дуже отруйні. З попаданням до організму людини через органи дихання, ртуть акумулюється та залишається там на все життя.

Концентрація парів ртуті в повітрі понад 0,2 мг/м3 викликає гостре отруєння організму людини. Симптоми гострого отруєння проявляється через 8-24 години: починається загальна слабкість, головний біль та підвищується температура, згодом – болі в животі, розлад травлення, з’являється біль у яснах. Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу. Ртуть уражає нервову систему, а довгий вплив її викликає навіть божевілля.

Для проведення заходів з демеркуризації (видалення ртуті (її сполук) із забруднених поверхонь, а також зниження концентрації парів ртуті у приміщеннях до гранично допустимої), необхідно звернутись до аварійно-рятувальних підрозділів ДСНС, які відповідно до наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 08.07.2009 № 463 «Про затвердження Методичних рекомендацій з організації та проведення демеркуризації», проводять вказані заходи у житлових, дошкільних, навчальних, робочих та виробничих приміщеннях.

Якщо Ви все ж таки вирішили самостійно провести видалення ртуті, то потрібно знати наступне.

Що не можна робити:

-ні в якому разі не застосовуйте пилосос для прибирання;

-не можна підмітати ртуть віником! Це тільки подрібнює отруйні кульки до дрібного ртутного пилу, що ускладнює прибирання;

-не намагайтеся витирати ртуть ганчіркою! Це призведе лише до розмазування ртуті і збільшить площу поверхні її випаровування.

Для прибирання ртуті необхідно приготувати наступні речі:

-скляну банку з водою, яка щільно закривається кришкою;

-широку клейову стрічку – скотч;

-поліетиленові пакети для утилізації речей, які можуть бути забруднені ртуттю; -гумову грушу, медичний шприц;

-ліхтарик або лампу настільну для освітлення;

-гумові рукавиці;

-хімікати, що володіють окисними властивостями і містять сполуки хлору.

Як збирати краплі ртуті:

-насамперед, виведіть з приміщення дітей і домашніх тварин;

-закрийте двері кімнати, щоб забруднене повітря не потрапляло в інші приміщення;

-відкрийте, не створюючи протягу, кватирку в кімнаті, де розбився градусник;

-проведіть ретельний огляд всіх предметів, поверхонь, на які могли потрапити крапельки ртуті. Варто врахувати, що кульки ртуті дуже добре катаються по будь-якій поверхні, при цьому можуть бути дуже маленьких розмірів. Для огляду використовуйте ліхтар, яким слід світити вздовж підлоги (або іншій поверхні), добре перевірте всі кути, тріщини в підлозі, щілини, виїмки і нерівності. У світлі ліхтаря добре видно сріблясті кульки ртуті, які легко помітити, завдяки їх металевого блиску;

-збір ртуті краще починати з найбільших крапель, щоб вони не розбилися на більш дрібні крапельки. Для зручності прибирання ртуті, найкраще скористатися щільним листом паперу, зігнутим навпіл, або у формі совка. Для закочування крапель ртуті на аркуш паперу, скористайтеся товстої голкою або в’язальної спицею;

-для збору дуже дрібних крапель ртуті скористайтеся шматком скотчу. Дрібні краплі ртуті повинні утримуватися липкою стороною скотчу. Шматки клейкої стрічки з прилиплими до неї краплями ртуті також треба помістити в скляну банку;

-з щілин краплі ртуті можна дістати і за допомогою медичного шприца з товстою голкою;

-зібрані залишки градусника необхідно також помістити в скляну банку з водою. Після того, як ви зібрали всю ртуть, з нею слід поводитися дуже обережно. Закрийте банку з ртуттю і водою щільною кришкою. Ні в якому разі не можна викидати ртуть на смітник, в сміттєпровід або унітаз.

Банку з зібраною ртуттю потрібно передати до державного органу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. 

Після цього потрібно зробити якісне вологе прибирання у всій квартирі та дуже добре провітрити приміщення. У найближчі 7 днів намагайтеся виключити або мінімізувати перебування людей і тварин в кімнаті, де розбився термометр. Для профілактики протягом 10-15 днів робіть щоденні вологі прибирання квартири з невеликим додаванням “Білизни” або іншого засобу та тривалі провітрювання.

Після проведення демеркуризації необхідно провести контрольні дослідження на вміст парів ртуті у повітрі приміщень (двічі з інтервалом у 7 днів). Дослідження проводять лабораторії, акредитовані на проведення даного виду дослідження.

Демеркуризація може бути визнана достатньою, якщо після її завершення вміст парів ртуті не перевищує:

-у повітрі приміщень житлових будинків, дошкільних та шкільних закладів – 0,0003 мг/м3;

-у повітрі виробничих об’єктів, навчальних лабораторій вищих навчальних закладів, науково-дослідних лабораторій інститутів – 0,0017 мг/м3;

-у повітрі промислових підприємств – 0,005 мг/м3.

Найбільш дієвий спосіб, як убезпечити себе від проблем з ртутним термометром – купити безпечний медичний термометр без ртуті!