Телефон гарячої лінії: (0382) 650734
Телефон гарячої лінії Держпродспоживслужби: (044) 3647780, (050) 2300428

but vs

but up

but zs

ses1

ZG

Додаток до листа банер

 

За даними Хмельницького обласного центру з гідрометеорології календарна зима 2022-2023 року була теплою, опади випадали у межах норми, без стійкого снігового покриву та сильних морозів. Ґрунт у більшості часу був слабко мерзлим, з глибиною промерзання до 12 см. Погодні умови не представляли небезпеки для озимих культур. Озимі культури знаходилися у стані зимового спокою, який в денні години порушували плюсові температури.

Такі погодні умови сприяли добрій та задовільній перезимівлі озимих культур і шкідливих організмів. Стрімке потепління на початку весни сприяло різкому пробудженню шкідників в місцях зимівлі. Надалі у зв’язку з переміщення холодних повітряних мас, різке коливання нічних та денних температур, випадання дощу, снігу, заморозки стримують розвиток та поширення шкідливих організмів на озимих, ярих культурах, плодових насадженнях.

Попередні дані фітосанітарного моніторингу свідчать про загибель за зиму комах-фітофагів, 5-10, максимально 50 % та задовільний фізіологічний стан переважної більшості тих, що збереглися, які в свою чергу за сприятливих агрокліматичних умов спроможні відновити численну та якісну популяцію.

У збереженні врожаю та його якості важливого значення набуває оцінка фітосанітарного стану культур у різні фенологічні і календарні строки, тому моніторинг матиме важливе значення у регулюванні чисельності шкідливих організмів, своєчасному застосуванні засобів захисту рослин.

Багатоїдні шкідники

Мишоподібні гризуни. У зимовий період погодні умови (коливання температур, опади у вигляді снігу, дощу, утворення льодової кірки) не сприяли поширенню та розвитку мишоподібних гризунів. Зниження чисельності популяції мишоподібних гризунів відбулося під час танення снігу при відлигах. При обстежені виявлено 25-45 %, в низинах до 60 % затоплених жилих нір гризунів в посівах озимини та багаторічних трав. Та частина гризунів, що залишилася у квітні за середньодобової температури + 5С – можливо відновить весняну популяцію шкідника. Тому заходи обмеження чисельності та попередження шкідливості будуть доцільними на площах з недопороговою чисельністю (3-5 жилих колоній га).

Ґрунтові шкідники. За прогрівання ґрунту на глибині зимівлі до 10С гусениці підгризаючих (озима, оклична) совок переміщуватимуться у верхні його шари, живитимуться рослинами озимих культур і заляльковуватимуться.

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

Хлібні клопи – шкідлива черепашка, гостроголовий, мавський. Зарезультатами осінніх обстежень чисельність хлібних клопів, які пішли на зимівлю, за чисельності 0,2 екз. м2, що на рівні попереднього року. За ранньої теплої весни, за прогрівання листової підстілки до 10-12 С виходитимуть клопи на поверхню, а за настання протягом 3-4 діб середньодобової температури 16 – 17 С і вище перелітатимуть на посіви озимих зернових культур. Озима пшениця в цей час перебуватиме у фазі кущення та виходу в трубку, яра у фазі 3 – 4 листків. Залежно від погодних умов міграція клопів у посіви триває майже місяць.

Спочатку клопи зосереджуватимуться на краях посівів озимини. У холодні дні вони ховатимуться в нижні яруси травостою, вузли кущення, щілини ґрунту, під грудочки землі, опале листя тощо. Це важливо знати при обстеженні посівів для прийняття рішень щодо захисту посівів від перезимувалих клопів.

Період відкладання яєць може тривати до 40 днів. Яйцекладки можуть знаходитися на стеблах, листях культури, бур’янів, рослинних рештках, найчастіше у два ряди по 7 яєць у кожному, всього 14 штук за одну кладку. За сприятливих умов самка може відкласти протягом життя 100 – 150, максимально 300 яєць.

Як показують спостереження, масове розмноження клопів може виникати майже одночасно на значній території. Пошкодження перезимувалими клопами пшениці ранньою весною викликає різке відставання рослин в рості і розвитку, вони передчасно жовтіють. Центральний лист вище уколу серпоподібно згинається або згортається у вигляді спіралі. Колос, пошкоджений до та напочатку колосіння біліє, утворюється білокосся, добре помітне на зеленому фоні поля.

У зв’язку з розтягнутим періодом заселення посівів перезимувалими клопами, що спостерігається протягом останніх років та коротким періодом токсичної дії більшості рекомендованих для захисту посівів препаратів їх слід застосовувати за чисельності 2 і більше екз. на кв. м. За умов запізнілої весни і схожої до минулорічної ситуації та сезонної динаміки заселення посівів личинками, оптимальним строком проведення хімічного захисту посівів найвірогідніше стане період завершення формування зерна – початок молочної стиглості, що співпадатиме з появою в посівах 20% личинок третього віку.

Злакові мухи (шведка, гесенка, мероміза, опоміза). В осінній період заселення шкідником було слабке. Осіння генерація злакових мух проходила на злакових бур’янах, пізніше на сходах озимих зернових культур було осередкове. За сприятливих погодних умов навесні, шкідники заселятимуть та шкодитимуть передусім слабо розкущені посіви восени, послаблені та зріджені після зимівлі озимі посіви. За наявності температурного мінімуму (+18 С) шкодочинними будуть на пізніх посівах ярих зернових за теплої сухої погоди. 

Повсюди озимину та сходи ярого ячменю, пшениці за температури10-15 С заселятимуть хлібні блішки, п’явиці, які насамперед у крайових смугах можуть завдавати посівам великої шкоди. За помірно вологої погоди можливе наростання чисельності стеблових блішок пошкодження, якими призводить до пожовтіння, подекуди загибелі рослин.

Хлібна жужелиця харчуватиметься в озимині протягом квітня (личинки молодших віків), де можливі пошкодження рослин, передусім в посівах розміщених після стернових попередників. Потреба захисних заходів виникатиме переважно у крайових смугах або в осередках надпорогової чисельності фітофага (понад 3-4 і більше личинок на кв. м).

Злакові попелиці повсюди відроджуватимуться з яєць за середньодобової температури повітря 6 – 8С та заселятимуть рослини зернових культур, а з середини квітня розпочнеться їх розмноження, яке може бути масовим. Злакові попелиці за теплої посушливої погоди заселятимуть посіви озимих, сходи ярих культур та живитимуться соком рослин через чисельні уколи листя, що пригнічує їх розвиток. Шкідник може переносити вірусні хвороби.

Посіви озимої пшениці розміщеної по стернових попередниках, за наявністю 3-4 личинок/м2 хлібного туруна обробляють дозволеним Нурелл Д, КЕ, 0,75-1,0 л/га тощо. Перезимувавшого клопа черепашку та інших клопів, за чисельності 2-4 екз/м2, знищують Данадимом Стабільним КЕ, 1-1,5 л/га, Нуреллом Д, КЕ 0,75-1 л/га, та іншими препаратами згідно «Переліку».

Сходи ярих зернових за наявності на м2 30-40 жуків хлібної блішки, 10-30 жуків п’явиці, 40-50 екз/100 п. с. злакових мух обробляють в крайових смугах або всуціль поля Альфагардом 100, КЕ, 0,15 л/га, Біммером, КЕ, 1-1,5 л/га тощо.

При проведенні моніторингу на рослинах озимої пшениці виявлено інфекційний запас збудників хвороб борошнистої роси, септоріозу кореневих гнилей 1-2 %. З огляду на зимуючий запас інфекції збудників хвороб на уражених рослинах, рослинних рештках – у веснянний період при умовах надмірного зволоження, підвищеної температури повітря та ґрунту, недотримання агротехнічних заходів відбуватиметься подальше ураження рослин вказаними хворобами.

За надмірної зволоженості, низької температури, затримки потепління в весняний період на ослаблених рослинах озимих зернових культур ймовірна згубна дія снігової плісняви.

Оздоровленню рослин озимих культур сприятиме раньовеснянне підживлення та боронування посівів. Під час виходу в трубку хворі рослини проти хвороб обприскують дозволеними фунгіцидами згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Посіви озимих зернових культур засмічені бур’янами в чисельності 10-28 екз. м2. Такі посіви слід обробити гербіцидами. Вибір гербіцидів залежить в першу чергу від видів бур’янів на конкретному полі, перевагу слід надавати гербіцидам з відносно широким спектром дії на бур’яни.

У відростаючих багаторічних травах люцерні за середньодобової температури повітря 7-12 С спостерігається шкідливість різноманітних довгоносиків, зокрема бульбочковий, люцерновий, клопи. Надалі з потеплінням у квітні комахи-фітофаги створюватимуть загрозу сходам весняних посівів люцерни, конюшини.

З появою сходів гороху за температури повітря 12-14 С посіви будуть заселяти бульбочкові довгоносики. Пошкодження жуками особливо небезпечні коли за високих температур в період сходів культури випадає мала кількість опадів.

На сходах гороху та на багаторічних травах проводять агротехнічні заходи по догляду за посівами зокрема боронування. За наявності 10-15 екз. м2 бульбочкових довгоносиків, посіви гороху обприскують Блискавкою КЕ 0,15-0,16 л/га та іншими інсектицидами.

У допосівний період проти пероноспорозу, церкоспорозу, бактеріозу та інших збудників хвороб насіння сої протруюють Металакс FS.TH 2,0-2,5 л/т, Рестлер, КС 1л/т. За сухої жаркої погоди в квітні сходи сої пошкоджують бульбочкові довгоносики проти яких доцільне застосування інсектициду згідно «Переліку».

Технічні  культури

Ослаблені та зріджені після перезимівлі посіви озимого ріпаку в разі надмірної вологості, понижених температур – хворітимуть на кореневі гнилі, слизистий бактеріоз, можливе ураження на фомоз, альтернаріоз, пероноспороз, запас яких зберігається на 1,5-3 % рослин.

За сухої теплої погоди хрестоцвітні блішки пошкоджуватимуть сходи ярої та озимої культури. Під час стеблування-бутонізації посіви заселятимуть ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники та інші фітофаги.

Підживлення озимих посівів після відновлення вегетації, поліпшують стан рослин. За появи вищезазначених хвороб посіви озимого ріпаку оздоровлюють Альєттом 80 WP, ЗП, 1,2-1,8 кг/га, Спіріт, КС 0,5-0,7 л/га, Ютака, СЕ 1,0-1,4 л/га тощо. Проти хрестоцвітних блішок, квіткоїда, прихованохоботників посіви слід захистити Агростак Біо, КЕ 0,15 л/га, Альфасайд 100 ЕС, КС 0,1-0,15 л/га, Асистент, ВП, 0,075-0,15 л/га, та інші.

В квітні за прогріванням ґрунту на глибині залягання шкідника до 7-10 С та поверхні минулорічних бурячищ до 15-17 С відмічатиметься вихід жуків сірого бурякового довгоносика.

За жаркої погоди ранні посіви буряків масово заселятимуть і пошкоджуватимуть бурякові блішки. Помірно тепла і волога погода сприятиме підвищенню чисельності й шкідливості бурякової крихітки та щитоносок. З ґрунтових фітофагів за достатньої зволоженості ґрунту шкодитимуть дротяники і несправжні дротяники. За теплого і вологого квітня на рослинах господаря (калина, жасмін) розмножуватиметься бурякова листкова попелиця, яка згодом пересилятиметься на рослини буряків.

За неякісного протруєння насіння, недотримання агротехнічних прийомів догляду за культурою в умовах надмірного зволоження ґрунту та утворення поверхневої кірки стає передумовою ураження сходів буряків коренеїдом.

Для отримання дружніх сходів цукрових буряків захищених від шкідників і хвороб, сівбу необхідно провести насінням обов’язково обробленим захисно-стимулюючими речовинами. Забороняється посів нетоксикованим насінням. В період появи сходів за сухої погоди 2-3 пар справжніх листків (ЕПШ сірого бурякового довгоносика 0,2-0,5, щитоноски 0,7-1,2, блішки 3-7екз/м2) обробляють препаратами Вантекс ,Мк. с 0,06-0,07г/га, Нурелл Д к. е. 0,8 л/га та інші.

Плодові насадження

По прогнозованих даних шкідників саду за зиму загинуло 3-10 осередками 15 % шкідників. Такий відсоток загибелі сприятиме загрозі пошкодження фітофагами плодових і ягідних культур в період вегетації, враховуючи пошкодження та часткову загибель від морозів бруньок.

У період набубнявіння бруньок за середньодобової температури повітря понад 6 С розпочався вихід із зимівлі садових довгоносиків, зокрема яблуневого квіткоїда, сірого брунькового, букарки, казарки, а за 10-14 С очікується масове розселення жуків. Напочатку розпускання бруньок за температури повітря 12 С покидатимуть гнізда й живитимуться бруньками, а потім листками, гусениці білана жилкуватого і златогуза. Вихід гусениць яблуневої молі з-під щитків відбуватиметься за 160 С ефективних температур (нижній поріг 12 С).

Гусениці несправжнього шовкопряда відроджуватимуться після розпускання бруньок за середньодобової температури повітря понад 6 С, а кільчастого через 3-7 днів після переходу середньодобової температури через 11 С повсюдно у незахищених приватних і лісопаркових насадженнях. Початок відродження гусениць розанової листокрутки, якою за даними осінніх обстежень заселено 8 % дерев.

Прогрівання ґрунту до 12С на глибині 10 см сприятиме заляльковуванню яблуневого пильщика, виліт якого розпочнеться у фазі відокремлення бутонів. Заляльковування грушевого пильщика розпочнеться, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до 7 С, що зазвичай співпадає з початком набубнявіння бруньок груші. Літ метеликів мінуючої молі слід очікувати перед цвітінням яблуні за середньодобової температури 11С. Гусениці яблуневої плодожерки почнуть заляльковуватися за стійких температур понад 10 С, а літ метеликів почнеться за суми ефективних температур 90-110С повсюди.

За температури повітря 10С відкладатиме яйця грушева листоблішка, а за 7-8С відроджуватимуться личинки яблуневої листоблішки. В період набубнявіння і розпускання бруньок скрізь із зимуючих яєць виплоджуватимуться личинки яблуневої попелиці.

Розвиток личинок каліфорнійської щитівки розпочнеться в період набубнявіння квіткових бруньок на яблуні за середньодобової температури повітря 7-8 С. За суми ефективних температур (від порогу розвитку 8 С) 130 С спостерігатиметься вихід личинок комоподібної щитівки, шкідником заселено 30-50 дерев. Відродження личинок червоного і бурого плодових кліщів відбуватиметься під час відокремлення бутонів за перехід середньодобової температури через 7-8 С. Самки звичайного плодового кліща за температури повітря 12-13 С заселятимуть бутони і листки дерев.

На початку розпускання бруньок зерняткових культур проти жуків сірого брунькового довгоносика, квіткоїда, гусениць білана жилкуватого, златогуза, листокруток, яблуневої молі та парші, борошнистої роси, інших проводять обприскування Антикліщ Про, КЕ 0,9-1,0 л/га, Біммер, КЕ, 0,8-2,0 л/га, Брунька, РР 2,0 л/га, Воліам Флексі 300 SC. КС 0,3-0,5 л/га, Нуреллом Д, к. е.,1,0-1,5 л/га з додаванням проти парші та інших хвороб Хорусу 75WG. BГ, 0,25 кг/га, Чемпіон, ЗП 1,5-2 кг/га. За обробки сортів, що уражуються борошнистою росою додають Імпакт 25 SC, КС. 0,1-0,15 л/га, Топазіо ВГ 3,0-4,0 л/га або їх аналоги. У фазу відокремлення бутонів рожевий бутон проти комплексу шкідників і хвороб проводять обприскування насаджень Фиталом, РК, 2 л/га або Хорусом 75WG. BГ, 0,2-0,25 кг/га, Скіфом КЕ, 0,15-0,2 л/га з додаванням Нуреллу Д КЕ 1-1,5 л/га, дотримуючись чергування препаратів.

На початку розпускання бруньок кісточкових культур, у фазу рожевого бутона (персик, абрикос) проти моніліального опіку, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, плодової гнилі проводять обприскування насаджень Топсином М, ЗП, 1 кг/га (черешня, слива) або Фіталом, РК, 2 л/га. Під час висування та відокремлення бутонів черешні, вишні, сливи проти моніліозу, плямистостей, плодової гнилі, листогризучих шкідників, довгоносиків, попелиць, пильщиків, інших проводять обприскування дерев Топсином М, ЗП, 1-2 кг/га, Хорусом 75 WG, ВГ, 0,2-0,25 кг/га з додаванням на сливі Конфідору 200 SL, РК 0,25 л/га, Блискавки, КЕ, 0,15-0,25 л/га.

Моніліоз, моніліальний опік кісточкових та зерняткових швидко розвиватимуться за високої вологості (понад 70 %) і помірної температури повітря 12-16 С. За умови чергування зволоження й підсихання листків за температури понад 7С (оптимальна 18-20С) слід очікувати значний розвиток парші яблуні і груші.

Поширенню та розвитку кокомікозу сприятиме помірно тепла, дощова погода (температура 17-20С). Відчутної шкоди кокомікоз завдаватиме сіянцям і саджанцям вишні і черешні в розсадниках. За температури повітря 18-25 С і значного насичення повітря вологою ймовірний масовий розвиток борошнистої роси в молодих і плодоносних, неосвітлених, слабо провітрюваних садах і розсадниках.

При роботі з пестицидами слід суворо дотримуватись регламентів застосування, вимог санітарної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища.

сайт зроблено в adgrafics