Цього року в Україні та й на Хмельниччині спостерігається тепла зима.  Короткотривалі морози, які періодично фіксувалися, не несли негативного впливу на озимі посіви. Далі все залежатиме, настільки холодним буде лютий і чи випаде в період зниження температури сніг. Адже в поточному році спостерігаються поля озимих культур з пізнім строком посіву та недостатнім удобренням, що підвищує ризик ушкодження  культур.

   Озимину важливо захищати в період перезимівлі, і для того, щоб це ефективно робити, потрібно визначити головні фактори, які можуть зашкодити перезимівлі.

   Посівам озимих культур загрожує п’ять основних факторів:

1. При критичних для культури мінусових температурах (особливо коли вони встановлюються раптово або відразу після відлиги) настає вимерзання, яке призводить до загибелі рослин. Вільні молекули води між клітинами перетворюються на кристали льоду, це і є основна причина пошкодження сходів. Після відлиги такі рослини втрачають тургор, швидко жовтіють та сохнуть.
2. Перезволоження ґрунту, а також осінній застій води на полях призводять до вимокання рослин. Особливо небезпечна «зайва» волога слабким сходам, що встигли утворити лише 2-4 листки та ще не увійшли у фазу кущення. Вимокання призводить до загибелі посівів, ураження кореневої системи хворобами, уповільнення процесів росту та розвитку.
3. Тривале перебування під великим шаром снігу може стати критичним для озимих (випрівання), оскільки воно призводить до вуглеводного виснаження, розкладення органічних речовин, а потім і ураження так званою сніговою пліснявою. Але така небезпека загрожує лише ослабленим рослинам або тим, які дуже тривалий час перебувають під снігом, коли він тане надто пізно.
4. Висівання культури у пухкий, щойно зораний ґрунт нерідко призводить до випирання. Коли ґрунт починає поступово осідати, коренева система озимини пошкоджується і вузол кущення утворюється над поверхнею ґрунту. Також спричинити випирання можуть різкі перепади ранньовесняних температур.
5. Так звана «висяча» льодова кірка, що утворюється при частковому таненні снігу, рослинам майже не шкодить. Вона може бути небезпечною лише при тривалому знаходженні на поверхні поля, бо здатна спричинити випрівання. Притерта кірка з’являється при тривалих відлигах та наступних заморозках, коли на поверхні посіву спочатку замерзає шар води, а потім ще й поступово вмерзає в ґрунт. Така кірка не лише пошкоджує рослини фізично, але й сприяє їх швидкому вимерзанню, а також призводить до порушення газообміну рослин.

  Для запобігання вищезгаданих факторів перезимівлі озимих спеціалісти дають такі рекомендації:

• Вибір сорту. Для зменшення шкоди, спричиненої вимерзанням, необхідно використовувати найбільш морозостійкі та зимостійкі сорти озимих.
• Фосфорно-калійні добрива. Внесення під посів фосфорно-калійних добрив, що необхідні рослинам на всіх фазах розвитку. Нестача фосфору і калію зменшує стійкість рослин до вимерзання.
• Снігозатримання потрібне для того, щоб вберегти культури від вимерзання та повної загибелі під час великих морозів. Його проводять під час випадання снігу снігозатримувачами, утворюючи валки поперек руху панівних вітрів. Також для затримання снігу можна використовувати куліси.
• Мілкий закритий дренаж та облаштування системи відвідних канав на полях потрібно, щоб попередити вимокання. Також необхідно систематично вносити мінеральні та органічні добрива, вчасно вапнувати кислі ґрунти.
• Строки висіву. Їх потрібно дотримуватись, щоб запобігти випріванню озимих. Рання сівба може призвести до переростання озимих, надто пізня — до їх недорозвинення. Також це призведе до формування густого травостою, при якому ґрунту буде важко промерзати. Якщо сніг випав на не промерзлу землю, потрібно провести ущільнення коткуванням. При цьому слід урахувати, що таке ущільнення при настанні відлиги може спровокувати появу льодової кірки, яку доведеться руйнувати.·         

Коткування посіву кільчасто-шпоровими котками проводять при випиранні. Ця операція покращить контакт рослин з ґрунтом і дасть їм змогу краще вкорінитися. Якщо є потреба висівати озимі культури у щойно зораний ґрунт, перед сівбою його необхідно ущільнити коткуванням.