Саме зараз, до настання стійких заморозків, на ринках області пропонуються до продажу саджанці багаторічних культур: плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду.

Традиційно споживачі звертаються за посадковим матеріалом до реалізаторів на ринках чи інших місцях його продажу. Досвідчені – до розсадників, в яких вирощуються сертифіковані безвірусні підщепи і дерева.

Щоб убезпечити себе від підробки, купуючи, в першу чергу зверніть увагу на зовнішній вигляд рослини. Відповідно до правил пакування, дворічні та однорічні саджанці зерняткових і кісточкових культур зі сформованою кроною (окрім тих, що реалізуються в контейнерах) зв’язують відповідно до помологічних і товарних сортів шпагатом в пучки по 10 шт., а саджанці без крони – в пучки по 20 шт. 

До кожного пучка саджанців прикріплюють етикетку, на якій обов’язково зазначаються:

• виробник продукції;
• культура;
• помологічний і товарний сорт. 

Етикетку з підписом прив’язують до однієї із зовнішніх рослин пучка і притискають її до рослин під час зв’язування пучків. 

За домовленістю з покупцем, у разі його транспортування – тару маркують з позначенням назви і адреси підприємства-виробника, назви і адреси підприємства, яке отримує продукцію, назви культури, сорту, класу і категорії саджанців, товарного сорту, кількості саджанців та позначення стандарту.

Розмір саджанців повинен бути близьким до стандартів із повністю здеревілими гілками. Висота однорічних яблунь, груш має бути 120-130 см, а кісточкових (вишня, слива, абрикос, черешня та ін.) 140-150 см.

Коренева шийка сортового саджанця плодових культур повинна мати місце щеплення. Якщо його немає, то це сіянець (дичок) або коренева поросль. Не допускаються до продажу саджанці, у яких наявне розпускання листя, підсихання крони, заражені хворобами чи пошкоджені шкідниками.

Також важливо запитати продавця про наявність документів, які підтверджують його сортові та товарні якості. Чи дійсно саджанець, який плануєте придбати, вирощено у виробника садивного матеріалу, який включений до Державного Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва. Це необхідно зробити для відстеження інформації про сорти, які суб’єкт має право розмножувати, та інші дані. 

У зв’язку з обмеженням загального доступу до вищевказаного Реєстру, інформацію щодо правочинності купівлі садивного матеріалу можна отримати, звернувшись до відділу контролю у сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, (0382) 671525, адреса: м. Хмельницький, вул. Симона Петлюри 48, е-mail.

На жаль, існує практика так званих «нелегальних розсадників». З точки зору законодавства, це ті виробники, які не внесені до «Державного реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва». Купуючи садивний матеріал у розплідниках, які не внесені до Державного реєстру, споживач наражається на небезпеку того, що в таких розсадниках не проводилась апробація маточних насаджень та садивного матеріалу, не проводились лабораторні дослідження на наявність вірусних та вірусоподібних патогенів та, при необхідності, генетичне визначення відповідності сорту. Купивши такий саджанець, покупець не тільки не може бути впевнений у відповідності його заявленому сорту, але й може занести в свій сад різні вірусні, бактеріальні та грибкові захворювання, яких потім важко позбутись.

Помилка при виборі саджанців – це назвати продавцю потрібний сорт та не перевірити документи. У продавця з величезною кількістю саджанців на машині потрібний вам сорт напевно виявиться в наявності. Причина цього – багато продавців-перекупників, які можливо навіть взагалі не мають відношення до садівництва. Їм буде все одно, що Вам продати! 

Наступним кроком є перевірка наявності сертифікатів. Так, відповідно до Закону України «Про насіння і садивний матеріал», партія садивного матеріалу для реалізації повинна супроводжуватись Сертифікатом, що засвідчує сортові якості садивного матеріалу та Сертифікатом, що засвідчує товарні якості садивного матеріалу. Ці документи повинні зберігатися на місці здійснення торгівлі та надаватися за першою вимогою. 

Крім того, ознайомитися з переліком чинних Сертифікатів на насіння та садивний матеріал можна за посиланням.

На вимогу покупця – продавець (суб'єкт підприємницької діяльності, який відповідно до законодавства звільнений від застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок) повинен видати товарний чек, що засвідчує факт купівлі, у якому зазначаються: найменування суб'єкта господарювання та ринку, ряд та номер торговельного місця, найменування товару, ціна товару, дата продажу, прізвище, ініціали продавця та його підпис.

При дотриманні цих умов можна буде пред’явити претензію, якщо товар виявиться неякісним.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю), в тому числі в сфері насінництва та розсадництва. 

Тобто на сьогодні у Головного управління відсутня можливість проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за зверненнями споживачів, права яких були порушені суб’єктами господарювання. У зв'язку з цим, в умовах воєнного стану, для попередження придбання фальсифікованого садивного матеріалу, звертаємо увагу споживачів на необхідність дотримання вищенаведених правил під час вибору садивного матеріалу.

Якщо продавець (виробник) товару, виконавець робіт чи надавач послуг відмовив у задоволенні законних вимог, керуючись статтями 15, 16 Цивільного кодексу України, статтею 22 Закону України „Про захист прав споживачів”, споживач може звернутись до суду за захистом своїх законних прав. 

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону № 1023, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Суди працюють без обмеження їх функцій в умовах воєнного стану задля недопущення обмеження конституційного права особи на судовий захист. Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.