Шкідники та хвороби зернових культур

Незважаючи на проведені захисні заходи у весняно-літній період вегетації зернових колосових культур, у необробленому насінні присутні фітопатогенні гриби. Серед них поширеними є збудники сажкових захворювань, збудники кореневих гнилей, комплекс пліснявих грибів та збудники борошнистої роси, септоріозу. Крім насіннєвої інфекції, проросткам рослин загрожують ще й збудники хвороб, які перебувають на рослинних рештках та у ґрунті.

Для знищення інфекції патогенів на насінні чи запобігання їх проникненню у рослину та розвитку шкідливих організмів у майбутньому насіння озимих зернових культур оздоровлюють через протруєння дозволеними препаратами відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Одночасно з протруйниками для стимулювання росту, підвищення морозостійкості, посухостійкості та покращення фізіологічних показників рекомендуються стимулятори росту.

У фази сходів - 3 листків озимої пшениці при появі осередків гусениць підгризаючих совок за чисельності (2-3 особин) та хлібної жужелиці (1-2 личинки) на квадратному метрі застосовують інсектициди за регламентами існуючих технологій. Більш ефективні суміші фосфорорганічних і перетроїдних інсектицидів у половинних нормах з додаванням 3-4 кг/га сечовини. Кращі результати дають обробки у вечірні години, коли гусінь харчується на рослинах.

Осередково сходи озимої пшениці будуть пошкоджуватись ґрунтовими шкідниками – дротяниками, несправжніми дротяниками та личинками хлібних і травневих жуків.

Восени ранні посіви озимих зернових колосових заселятимуть злакові мухи (шведська, гессенська, озима) та хлібні блішки. Для недопущення пошкодження посівів необхідно постійно проводити спостереження за розвитком шкідників, їх чисельністю і на початку масового заселення злаковими мухами, цикадами, попелицями за теплої погоди провести обробки посівів (крайові або суцільні) препаратами відповідно до «Переліку…». Потрібно мати на увазі, що літньо-осіння посуха різко обмежує розмноження мух. При низькій вологості повітря багато яєць і личинок гинуть від висихання. Літ гессенської мухи при посушливій і жаркій осені закінчується на 5-6 днів пізніше, а при холодній і вологій на 5-6 днів раніше (фаза розвитку імаго триває 5-7 днів, муха не харчується). Шведська муха на ранніх посівах в жарку погоду багато яєць відкладає на сходи у фазі першого листка.

Сходи озимої пшениці в осінній період заселятимуть злакові попелиці, цикадки, більшість яких є небезпечними переносниками комплексу хвороб вірусно-мікоплазмової природи, особливо за теплої затяжної осені. За наявності сприятливих умов для поширення вірусних хвороб (посів зернових по зернових або межування з площами, де вирощувалися зернові з ознаками вірусної інфекції) необхідними для отримання здорових посівів стають заходи, спрямовані на запобігання поширенню сисних шкідників, не очікуючи перевищення ними рівня ЕПШ. У фазу сходів – початку кущення крайові смуги посівів або поля суцільно обприскують інсектицидами відповідно до «Переліку…». 

За теплої затяжної осені, достатньої вологості повітря протягом осінньої вегетації складуться оптимальні умови для розвитку в посівах озимих зернових культур борошнистої роси, кореневих гнилей, бурої листової іржі, септоріозу та інших плямистостей листя. Потреба в оздоровленні посівів озимої пшениці може настати під час кущіння за 1 % інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листовою іржею, 5 % – септоріозом та іншими плямистостями листя. Використовують фунгіциди, рекомендовані у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». За співпадання строків захисту посівів від шкідників та хвороб обприскування поєднують в один технологічний прийом, використовуючи суміш фунгіцидів з інсектицидами.

На посівах кукурудзи та інших товстостебельних культур гусінь стеблового кукурудзяного метелика завершуватиме живлення у рослинах і переміститься у нижню частину стебла, де залишиться зимувати. Тому для запобігання розмноженню стеблового метелика наступного року проводять низьке зрізування стебла культури.

Шкідники та хвороби технічних культур

За посушливих і теплих погодних умов осені небезпечними в посівах озимого ріпаку можуть бути хрестоцвітні блішки, підгризаючі та листогризучі совки (оклична, капустяна), білани, ріпаковий пильщик (трач). Захисні заходи рекомендується проводити за чисельності шкідників, яка перевищує поріг шкодочинності: у фазі сходів – 2-4 справжні листки: хрестоцвітні блішки 3-5 жуків на м2, ріпакові блішки – 10 % пошкоджених рослин, ріпакові пильщики – 2-3 несправжні гусениці на рослину, гусениці біланів – 2 особини на м2, стеблового прихованохоботника – 1-2 жуки на 40 рослин або 3 жуки на м2.

Тепла, волога погода сприятиме ураженню рослин озимого ріпаку такими хворобами:пероноспороз, фомоз, альтернаріоз, сіра гниль. Під час утворення 4-5 листків культури та проявлення ознак вищезгаданих хвороб посіви слід оздоровити фунгіцидами. З метою покращення перезимівлі ріпаку та запобігання переростанню у фазі 4-6 листків культури проводять інгібування росту листя шляхом обприскування препаратами відповідно до «Переліку пестицидів, дозволених до використання в Україні».

У вересні триватиме пошкодження рослин цукрових буряків, овочевих культур гусеницями другого покоління підгризаючих совок (озима оклична, іпсилон), повсюди розвиватимуться та продовжуватимуть шкодити кукурудзі, овочевим, просапним культурам, багаторічним травам гусениці листогризучих совок (капустяна, бавовникова). Волога й тепла погода сприятиме розвитку та поширенню фузаріозу.

При випаданні опадів на посівах соняшнику пізніх строків сівби можливе поширення і розвиток білої і сірої гнилей. Для стримання розвитку зазначених хвороб необхідно планувати проведення десикації.

Багатоїдні шкідники

Ґрунтові фітофаги (дротяники та несправжні дротяники, личинки хрущів та інші) мігруватимуть у нижні шари ґрунту для перезимівлі. Для знищення імаго і личинок шкідників проводять перекопування ґрунту перед наростанням морозів.

Повсюди формуються передумови розмноження мишоподібних гризунів, Впродовж вересня-жовтня відбуватиметься їх активне розмноження та розселення в найбільш розвинуті та прилеглі до місць резервацій посіви озимих культур. За наявності шкідників 3-5 жилих колоній/га необхідно застосовувати зернові, інші отруйні принади. Екологічно та економічно доцільне застосування біологічного методу боротьби з гризунами. 

Плодові насадження

У вересні-жовтні в плодових насадженнях триватиме живлення гусениць яблуневої плодожерки, білана жилкуватого та розвиток сисних шкідників: попелиць, кліщів, щитівок і несправжніх щитівок. В плодових насадженнях поширюватиметься парша яблуні, груші, борошниста роса, плодова гниль. Захисні заходи хімічними препаратами можливі тільки у разі дотримання термінів очікування до збору урожаю.

При роботі з пестицидами слід суворо дотримуватись регламентів застосування, вимог санітарної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища.