До спеціалістів управління фітосанітарної безпеки періодично надходять звернення громадян щодо роз'яснення про деякі шкідливі організми, серед яких лишайники, омела, повитиця (кускута).

Лишайники поширюються на плодових деревах (гілки вкриваються зеленувато-сірим, м’яким на дотик “килимком”). Лишайники проявляються у вигляді ознак не благополуччя на корі дерев. Вкриті лишайниками стовбури і скелетні гілки часто хворіють і всихають. Вони не дуже вибагливі, легко переносять холод, вологість, засуху. Не переносять повітря, забрудненого димом, газами, тому і не ростуть у великих містах. Боротися з лишайниками не складно: на товстих гілках на початку заселення їх можна знімати тупим ножем або дерев’яним скребком, а при масовій появі на тонких гілках слід проводити обробку залізним купоросом (500 г на 10 л води) до розпускання бруньок і повторно через 10 днів. Цей прийом також убереже ваш сад від парші, чорного раку, плодової гнилі, борошнистої роси зерняткових і сірої гнилі та клястероспоріозу кісточкових порід.

Ще одна незвична рослина досить часто зустрічається в парках, скверах, дорослих садах – омела, вічнозелений напівпаразит. Пригнічує ріст та розвиток дерев, продуктивність плодових, а при значному заселенні може викликати загибель дерева. Коренів омела не має, до деревини приєднується присосками, через які в усі сторони відростають так звані ризоїди, на яких розвиваються молоді кущі. Розмножується за допомогою птахів, що поїдають ягоди омели. Лікують дерева механічним методом: уражені гілки потрібно обрізати, зрізи слід робити на відстані 5-10 см від місця прикріплення куща. Омела – багаторічна рослина, може паразитувати на дереві до 10-15 років, пригнічуючи ріст та розвиток деревних порід, продуктивність плодових.

Останнім часом почастішало поширення в посівах сільськогосподарських рослин дивної рослини червонувато-коричневого або жовтуватого забарвлення, яка обплітає декоративні рослини, квіти на клумбах, рослини на узбіччях доріг, заважаючи нормальному їх росту, розвитку та плодоношенню. Позбутися цього лиха дуже важко, особливо страждає така потрібна в якості корму для тварин конюшина. В народі цю рослину охрестили конянкою.Це повитиця, в агрономічних колах відома як кускута – однорічна рослина-паразит, що не має ні коренів, ні справжніх листків, живе за рахунок інших рослин, має багато видів. На Хмельниччині зустрічається в основному повитиця польова, конюшинова. Сходи з'являються в травні, коли добре прогріються повітря і ґрунт. Проростки у вигляді блідо-жовтого вусика роблять кругові рухи проти годинникової стрілки, поки не обплетуть кількома витками зелену рослину. Прикріплюються до неї за допомогою присосок і висмоктують із рослини поживні речовини. Пізніше паразит утворює численні пагони, якими обплітає дикі і культурні рослини. Одна особина повитиці може заплести до двохсот інших рослин. Стебла кускути ниткоподібні, гіллясті, жовті або жовтогарячі. Квітки зібрані в густі клубочки білого або зеленувато-білого кольору. Плід – коробочка, в якій знаходиться дуже дрібне шорстке насіння. Розмножується бур’ян насінням і відрізками стебла, які дуже добре приживаються. Повитиця – злісний бур'ян-паразит, може вражати картоплю, томати, буряк, моркву, петрушку, цибулю тощо, але найбільшу шкоду повитиця наносить посівам конюшини, люцерни. Іноді кількість насінин повитиці польової в партії люцерни в кілька разів перевищує кількість насіння люцерни. На повитиці розвивається багато шкідників: довгоносики, попелиці, які потім поширюються на культурні рослини. Крім того, кускута може переносити віруси: мозаїки цукрових буряків, томатів. Цей бур'ян отруйний для великої рогатої худоби. При виявленні рослин повитиці на своїй ділянці потрібно їх скосити, не гаючись, зібрати у закриту тару, винести і знищити, не допускаючи цвітіння і утворення насіння. Також потрібно перевіряти насіннєвий фонд усіх культур. При виявленні в ньому насіння повитиці обов'язково провести доочищення, а купуючи насіння, звертати увагу на чистоту посівного матеріалу. В місцях засміченості слід висівати багаторічні злакові трави, проводити оранку, боронування, культивацію, зачистку доріг. Насіннєві посіви люцерни, конюшини в ранньовесняний період потрібно обробляти голчастими боронами, при цьому висота травостою повинна бути 10-12 см. Крім того, для знищення кускути застосовують хімічні заходи боротьби згідно з Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, дотримуючись правил безпеки та санітарних вимог.