За інформацією Управління розвитку агропромислового комплексу та земельних відносин, агроформування Хмельниччини розпочинають комплекс збиральних робіт урожаю 2022 року.
Реалії такі, що збиральна та особливо післязбиральна технологія обробки насіння в ідеальному стані залишає лише кожну п’яту насінину. Решта мають різного роду пошкодження, тріщини чи деформації. Велика кількість операцій під час збирання зернових культур та післязбиральної його обробки створює різного ступеня причини механічного пошкодження зерна.
Травмування – одна з найістотніших причин зниження посівних якостей насіння сільськогосподарських культур безпосередньо в рік їх збирання та зниження продуктивності рослин у наступних поколіннях.
Найбільше насіння травмується комбайном, а потім очисними машинами та найменше в природних умовах. Насіння також може піддаватись тепловим ушкодженням під час сушіння.
Недобір урожаю травмуванням насіння є значним. Природно, що не кожна травма однаково небезпечна. У виробничому відношенні найнебезпечніші мікропошкодження зародка (уколи з пошкодженням насінної оболонки, пошкодження мікроорганізмами), макропошкодження зародка та ендосперму (вибиті частинки, зерно пошкоджене шкідниками, частково чи повністю видалена захисна оболонка), а також поєднання цих пошкоджень, яке може складати 40-65% загального числа травмованих. Ми не бачимо мікротравмування, а його, як мінімум, в 10 разів більше, ніж видимих. Насіння від мікротравм може загинути. Деяка частина мікротравм переходить в макротравми.
Перша, і чи не головна, проблема у тому, що пошкоджене насіння (саме пошкоджене, а не мертве) не виявляється у лабораторії. За результатами лабораторних досліджень воно може бути кондиційним, і реалістичні дані щодо травмування можна отримати лише в польових умовах, розвиток рослин з нього буде різко відрізнятись від здорових насінин. Найбільш вразливим місцем для пошкодження пліснявими грибами, які значно знижують насіннєву цінність зерна, являється зародок. Коли пошкоджений зародок, паросток втрачає орієнтацію, у процесі закручується і не виходить на поверхню, часто в ґрунті передчасно розвиваються первинні листки, що призводить до загибелі паростка; на пошкоджених місцях поселяються та інтенсивно розвиваються колонії грибів, які своїми виділеннями й гіфами руйнують зародок або викликають отруєння насінини та загибель паростка. Якщо насінина і не гине, то паросток буває слабким і протягом вегетації або випадає зі стеблостою, або утворюється рослина з пониженою продуктивністю.
У зв’язку з надмірними опадами від воскової стиглості до обмолоту шкода від травмування зростає більше. Залежно від культури оптимальною вологістю при збиранні є від 10 до 21%. А засипати насіння на зберігання потрібно з вологістю не більшою як 15%. Під час обмолоту зерна з підвищеною вологістю виникають різноманітні деформації внутрішніх тканин, у тому числі зародка, що сильно знижують схожість. Підвищення і зниження показника вологості в період збирання збільшує відсоток травмування. Тому однофазне збирання потрібно розпочинати при наставанні повної стиглості (вологість 16-18%). Водночас при роздільному збиранні слід не допустити передчасного скошування у валки, через те, що це спричиняє отриманню щуплого насіння і недобору врожаю. Своєю чергою запізнє скошування призводить до значних втрат та пониження якості насіння.
Пошкоджене насіння під час зберігання починає інтенсивніше дихати, це приводить до самозігрівання, проростання насіння та його псування.
Залежно від культури стан окремих посівів може потребувати десикації. Це дає можливість на 6-18 днів прискорити рівномірне достигання.
Сучасні механізми не дозволяють повністю усунути пошкодження, як в процесі збирання врожаю, так і в подальшому доведенні до посівних кондицій, але його можна значно зменшити.
Серед заходів, які знижують травмування, можна назвати такі: вирівняний стеблостій у полі, відсутність бур’янів; застосування роздільного збирання, правильний вибір строку збирання залежно від погоди, часу доби, вологості зерна, досконалість конструкції зернозбиральних машин, правильні регулювання молотильного апарата, співвідношення зерна і соломи, режим сушіння насіння; регулювання трієрів під час сортування; вибір швидкості транспортування насіння під час очищення і сортування, найкоротший термін очищення насіннєвого матеріалу від бур’янів та зелених решток рослин, розмір зерна, маса 1000 насінин, високий показник сортової чистоти, закладання на зберігання виповненого насіння.
Якщо насіння з незначним пошкодженням буде завчасно протруєне, що дозволить уникнути згубної дії мікроорганізмів, то воно може дати нормальний урожай. Тому високоякісне протруювання є обов’язковим заходом у насінництві.
Попри попереджувальні заходи, все ж повністю уникнути травмування насіння не вдається. Можна лише зменшити ступінь його пошкодження. Щоб запобігти зниженню лабораторної та польової схожості, сили росту, інших показників якості насіння, а в кінцевому результаті й врожаю, не слід допускати травмування посівного матеріалу понад 30-40%.
Здійснення протягом збирання і підготовки насіння до сівби внутрішньогосподарського контролю за його якістю дає змогу знизити травмування насіння до 20-25%. Невиконання хоч одного з цих заходів може спричинити збільшення пошкодження насіння. Агроном повинен постійно слідкувати за дотриманням насінницької технології та розробляти цілий комплекс агротехнічних заходів, спрямованих на одержання сходів, стеблостою й урожаю в цілому. Адже насіння – це складні живі системи, посівні та врожайні властивості яких зумовлюються багатьма факторами, і тому воно потребує особливого ставлення з боку агрономічної служби. Від того як зорієнтується агроном, яке насіння покладе у ґрунт, великою мірою залежить його майбутній урожай.
Бо, як відомо, використання для сівби високоякісного посівного матеріалу – найбільш ефективний і економічний фактор зростання врожайності.
Даний матеріал носить лише інформаційний характер та не містить нових правових норм.
ДОВІДКОВИЙ МАТЕРІАЛ
Групи стиглості насіння окремих сільськогосподарських культур:
Тривалість стійкого зберігання
насіння зернових культур
у залежності від його вологості і
температури (М.М.Кулешов, 1963р.), діб
Припустима висота
штабелю (чи насипу)
при зберіганні сухого насіння
Сушіння насіння
Рекомендовані розміри решіт при первинній і вторинній (кінцевій) очистці насіння основних сільськогосподарських культур
Позначення:Б1 – ділильне решето;
Б2– решето для відділення крупних домішок;
В – підсівне решето;
Г – сортувальне решето;
Ø – діаметр круглого отвору решета;
– ширина продовгуватого отвору решета;
П – розміри решіт при первинній очистці;
В – розміри решіт при вторинній (кінцевій) очистці.
Макротравми
Мікротравми