Останні 10-20 років вздовж доріг, на луках, узліссях, в лісах. спостерігається стрімке поширення золотарника канадського (Solidagocanadensis L.). За ступенем небезпеки для навколишнього середовища і благополуччя людей цей чужорідний вид знаходиться в одному ряду з амброзією та борщівником Сосновського. Золотарник канадський сьогодні завдає великої шкоди не тільки природі, але і лісовому і сільському господарству. Якщо не зупинити поширення золотарника зараз, то вже через кілька років ця робота буде потребувати від нас більше сил і засобів.
Золотарник канадський - трав’яниста багаторічна рослина висотою від 50 см до 2 м. Стебла прямі, стоячі, не розгалужуються. Пагони золотарника густо вкриті густим ланцетоподібним листям, розташованим по черзі, краї зубчасті. Колір листя і стебел від світло-зеленого до темно-зеленого. Коренева система розвивається горизонтально. Золотисто-жовті невеликі квіти зібрані в кошики, утворюють густу волоть пірамідальної форми. Плоди золотарника канадського – сім’янки з пучком, нагадують плід кульбаби. Цвіте в липні-вересні. Завдяки пристосуванню - вітер підхоплює насіння і забирає його далеко від материнської рослини. Ця рослина почала поширюватись стихійно. Розмножується насінням та діленням кущів. В нашій місцевості вона не має природних ворогів, її не їдять тварини. Тобто зайняті нею території недоцільно використовувати як сінокоси та пасовищні землі. Золотарник виділяє токсичні речовини, які пригнічують інші рослини на ділянці, витісняючи дикі. Таким чином, золотарник дуже швидко завойовує величезні площі. Слідом за цим зникає більшість лугових комах, птахів, дрібних ссавців. Таким чином, займаючи будь-яку ділянку, золотарник повністю змінює її рослинний і тваринний світ. Рослина – медонос, проте мед золотарника слабо досліджений, рослина є алергенною. Ще одну загрозу несе заселення в лісах, де він поширюється по узліссях і вирубках. Джерелом насіння золотарника також є присадибні ділянки та кладовища, де його вирощують як декоративну культуру. Звідти він поширюється на прилеглі луки і ліси. Тому при створені клумб необхідно замінювати його іншими декоративними видами.
Позбутися золотарника важко, якщо вирвати його, наступного року знову відросте, рослина не боїться вогню, так як коріння залишається при випалюванні неушкодженим. Найбільш ефективні способи боротьби з ним включає хімічні (обробка гербіцидами) та механічні (скошування та виривання до утворення насіння). Скошування ще до цвітіння, 3-4 рази за сезон по мірі відростання на 20-40 см, щоб виснажити рослину. Альтернативою може бути одноразове скошування у другій половині серпня до визрівання насіння. В цьому випадку скошені рослини потрібно обов’язково утилізувати – спалити або закомпостувати.
Хімічний метод найбільш ефективно застосовувати для молодих рослин, чутливих до гербіцидів. Ближче до кінця вегетаційного періоду ґрунтові гербіциди стають малоефективними. Сьогодні необхідно звернути особливу увагу в боротьбі з золотарником всіх землекористувачів.
Важливо ефективно провести всі заходи і зробити все можливе, щоб взяти золотарник під контроль.