В цей час на території Хмельницької області осередково на кущах самшиту спостерігається поява небезпечного шкідника – самшитової вогнівки, який при сприятливих умовах здатний в досить короткі строки завдати значної шкоди, або й повністю знищити насадження самшиту.
В результаті заселення кущів самшиту цим шкідником рослини починають швидко втрачати декоративність і незабаром всихають. Самшитова вогнівка вкриває павутинням листя та пагони куща. Вигризаючи значний обсяг листяного покриву, руйнує цілісність крони, що призводить до порушення обміну речовин рослини і серйозного зменшення інтенсивності фотосинтезу. Головні ознаки заселення самшиту вогнівкою такі: побіління листкових пластинок; листки та пагони густо вкриті павутиною, яке засмічене екскрементами гусені і чорними головними оболонками; на гілках і листі спостерігається велика кількість темно-зеленої і жовтувато-зеленої гусені, вкритої тонкими волосками; земля всіяна екскрементами, шаром недоїдених листків і пагонів, які видають неприємний специфічний запах.
Батьківщиною цього небезпечного шкідника є країни Східної Азії (Японія, Китай, Тайвань, Корея, Індія). Самшитова вогнівка – Cydalima perspectalis відноситься до родини трав'яних вогнівок, в стадії гусені вона харчується листям та корою молодих гілочок самшиту. Цей метелик занесений в список особливо небезпечних видів шкідників в Європі. Вперше самшитову вогнівку виявили в 2006 році в Південній Німеччині, куди її завезли з посадковим матеріалом з Китаю. У 2008 році вона поширилась на території Англії, Нідерландів та Швейцарії. У 2009-му самшитова вогнівка вже вразила території Франції та Австрії, а у 2011-му досягла території Туреччини, Румунії та Угорщини. Зараз цей вид зустрічається також в Бельгії, Словаччині, Україні, Грузії. Заселення в Україні почалась у 2016 році з Закарпаття і Одещини з посадковим матеріалом самшиту. У 2020 році шкідник масово поширився по Львову та районах області, де він раніше не траплявся, Чернівцях. 2021 році – по Рівному, Луцьку, Тернополі, Хмельницькому. Також небезпечного шкідника виявлено в інших регіонах України – у Києві, Харкові, на півдні України. Ця комаха стала екологічною проблемою, особливо для насаджень самшиту, оскільки може за один сезон повністю знищити його посадки. Але харчується гусінь вогнівки не лише на самшиті: за відсутності необхідної кормової бази може пошкоджувати також інші декоративні культури: модрину колхідську, лавровишню, клен, ясен, мушмулу японську тощо.
В області первинного ареалу відбувається природна регуляція чисельності виду: дрібними гусеницями вогнівки харчується азійський шершень. В наших умовах природних ворогів у вогнівки немає. Також слід зазначити, що листя самшиту містить алкалоїди, які є отруйними для багатьох комах. В процесі живлення самшитової вогнівки нагромаджує в собі ці алкалоїди тому птахи не полюбляють її гусені. Хоча є відомості, що їх поїдають в певній кількості горобці та шпаки.
В умовах Поділля самшитова вогнівка може дати 3 покоління. За особливо сприятливих кліматичних умов, ідентичних умовам природного місця існування, можлива і 4-а генерація. Через 3-4 тижні гусінь переходить в стадію лялечок. Лялечка світло-зелена, в пухкому павутинному коконі. Довжина лялечки 2,5-3 см. Через 10-15 днів з лялечок вилітають метелики другого покоління. Для зимівлі вогнівка готує собі місце в вигляді кокона, закріпленого в густому павутинні між листям самшиту.
Дорослий метелик самшитової вогнівки має розмах крил до 45 мм. Крила широкі заокруглені, складаються з безлічі поздовжніх вузьких сегментів на зразок віяла, світло-блакитні, з коричневою окантовкою по краю, низ обрамлений бахромою з коротких тонких волосків. У спокійному стані крила складені "будиночком". Метелик самшитової вогнівки має доволі привабливу зовнішність. Імаго відкладає яйця (діаметром близько 1 мм) на свіжому зеленому листі з тильного боку. Гусінь на початку має жовтувато-зелений колір. Довжина молодої личинки – 1-2 мм. Голова велика і чорна. Розвивається личинка впродовж 3-4 тижнів, за які збільшується в розмірі до 3,5-4 см. У міру дорослішання колір личинки змінюється на більш темний, а з боків утворюються чорні і білі лінії. На кожному боці по одній товстій чорній лінії та по декілька тонких білих ліній. Також на тілі гусениці з'являються темні крапки.
Ефективно боротися з самшитовою вогнівкою важко. Потрібно застосовувати комплексний підхід, починаючи з механічного методу - збору яйцекладок, гусені, не забуваючи про підживлення і полив насаджень.Проти гусениць молодших віків можна застосовувати біопрепарати, проте обробки проти гусені старших вікових груп біологічними препаратами малоефективні. Відчутного ефекту можна досягти лише якщо систематично обприскувати кущі рекомендованими пестицидами, які застосовуються у боротьбі з листогризучими шкідниками – інсектицидами з групи синтетичних піретроїдів, неонікотиноїдів, авермектинів. Проводячи обробки хімічними препаратами по листу, слід пам'ятати, що захисна дія препаратів триває 7-10 днів, а цикл розвитку комахи – близько 40 днів. Тому необхідно проводити 2-3 обробки з інтервалом не більше 5-7 днів. При обприскуваннях рослин слід ретельно обробляти всю листову поверхню, використовуючи прилипач для кращого розподілу робочого розчину по рослині.
Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області наголошує, що згідно з п. 6.11.2 Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» ДСП 8.8.1.2.001-98 застосування пестицидів на територіях лікувально-профілактичних дитячих установ, спортивних майданчиків, підприємств харчової промисловості, а також усередині густонаселених житлових кварталів заборонено. Але відповідно до п. 6.11.6 для обробки індивідуальних садів і городів в межах населеного пункту дозволяється застосування тих пестицидів, які дозволені для роздрібного продажу населенню «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» і Доповненням до нього. Застосування пестицидів для захисту зелених насаджень дозволяється тільки з 22 до 7 годин ранку в тиху, безвітряну погоду, суворо дотримуючись вимог санітарної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища, а також регламентів застосування препаратів.