Телефон гарячої лінії: (0382) 650734
Телефон гарячої лінії Держпродспоживслужби: (044) 3647780, (050) 2300428

 UGL3

but vs

but up

but zs

ses1

ZG

 

831

Упродовж квітня 2022 року розвиток сільськогосподарських культур проходив в основному за складних агрометеорологічних умов. Помірно тепла погода з нічними заморозками та поривчастим вітром в денні години та короткочасні дощі призвели до середніх запасів продуктивної вологи в ґрунті під всіма сільськогосподарськими культурами та помірного виходу шкідників з місць зимівлі.

За даними весняних контрольних обстежень загибель популяцій шкідників сільськогосподарських культур взимку 2021-2022 рр. становить 3–21 %. Такі показники за сприятливих умов створюють передумови значного поширення та шкідливості шкідників у вегетаційний період. 

Зернові, зернобобові культури

Хлібні клопи (клоп черепашка, мавський, гостроголовий), яких збереглося після перезимівлі в доброму стані 95 %, дещо мляво через погодні умови перелітають на посіви озимої пшениці, а надалі заселятимуть яру пшеницю та ячмінь. Міграція відбувається за температури 18–19 ºС та вище. Шкідники спочатку зосереджуються на зріджених добре прогрітих полях. У посівах за прохолодної погоди вони перебувають у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах, під грудочками ґрунту, що важливо знати при обстеженні угідь для прийняття рішення щодо захисту зернових від перезимувалих клопів. Після посиленого харчування клітинним соком рослин та парування розпочнеться відкладання яєць, яких буває від 14–28 до 180 і більше на одну самку, що пов’язано з погодними умовами, якістю корму і біотичним потенціалом клопів. Заселення клопом-черепашкою прогнозується осередкове, одиноке.

Після повного переселення перезимувалого клопа в посіви за порогової (2–4 і більше екз/м2) чисельності шкідника під час виходу озимих зернових в трубку посіви захищають препаратами відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Ці інсектициди ефективні й проти інших шкідників зернових культур. 

Злакові мухи, з яких найпоширеніші шведська та гессенська, щомають місцена 8 % площзернових колосових культур, продовжують заселяти і пошкоджуватимуть посіви ярих культур, де розвиватиметься весняне покоління. Ці шкідники дуже небезпечні для ярої пшениці, зокрема м’якої, та ячменю, а шведська – для сходів кукурудзи. Шведська муха найнебезпечніша до кущіння, коли нею уражується основне стебло. Пошкодження рослин злаковими мухами спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю. 

Хлібні блішки повсюди заселятимуть всізернові культури. Посівам ярини можуть завдавати відчутної шкоди передусім у разі засушливоїжаркої погоди у травні, де можлива їх надпорогова чисельність. Знешкодження блішок досягатиметься через обробку інсектицидами здебільшого крайових смуг.

Хлібні п’явиці (червоногруда, синя) повсюди продовжуватимуть розвиток, відкладатимуть яйця, з яких відроджуватимуться личинки, що дуже шкідливі на ярих посівах. З утворенням вогнищ підвищення чисельності і шкідливості, особливо у посівах ярого ячменю і пшениці, захисні заходи проводять осередково в місцях надпорогового скупчення шкідника.

Личинки хлібної жужелиці,якихпісля перезимівлі збереглося 97 %, протягом травня продовжують живлення. Після заляльковування, через 12–14 днів, на поверхню вийдуть жуки, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю. 

Злакові попелиці (звичайна, велика ін.) та пшеничний трипс розвиватимуться в озимині й ярині за теплої вологої погоди, яка сприятиме їх підвищеній шкідливості. Посіви зернових заселятиме пшеничний трипс. Шкодочинність злакових попелиць та трипсів на зернових культурах викликає зменшення маси зернівки, що призводить до втрат врожаю пшениці. Окрім того, ці шкідники, зокрема попелиця, небезпечні ще й тим, що є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур. За теплої посушливої погоди повсюди поширюватимуться цикадки, які висмоктуючи поживні речовини з рослин, пригнічують їх ріст.

Наприкінці травня за сприятливих умов (посушливої жаркої погоди) ймовірний вихід та живлення зерном озимих зернових культур хлібних жуків (кузька, красун), де середня чисельність личинок після перезимівлі становить 0,8–2 екз/м2.

Під час формування зерна за наявності 3–8 хлібних жуків на м2 посіви обприскують по краю або всуціль поля на невеликих площах дозволеними інсектицидами. Борошниста роса, септоріоз, бура листова іржа, кореневі гнилі, інші хвороби зернових культур, які у квітні охопили 12–28 % площ, 1,5 максимально 8 % рослин озимини і повсюди розвиватимуться в разі випадання дощів та відповідно до температурного режиму, передусім в загущених посівах. На посівах ярих культур розвиватиметься гельмінтоспоріоз, ринхоспоріоз, інші плямистості.

Під час цвітіння за оптимальної температури 20–25 ºС і відносної вологості повітря (на пшениці 60–85 %, ячмені 50–100 %, вівсі 35–40 %) рослини уражуватимуться летучою та іншими видами сажок, від яких потерпатимуть насамперед сприйнятливі сорти добре розвинутих, загущених посівів зернових культур. За підвищеної вологості та низької температури повітря у другій половині вегетації зернових культур на рослинах розвиватимуться хвороби колоса, зокрема фузаріоз, септоріоз,оливкова пліснява, інші.

Для оздоровлення рослин озимої пшениці в кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) на початку формування зернівки посіви проти вищевказаних хвороб повсюди обприскують дозволеними фунгіцидами. Високопродуктивні посіви доцільно оздоровлювати за наявності хвороб (1 % інтенсивності ураження рослин плямистостями, 3–5 % септоріозу листя та піреноспорозу), за сприятливих для розвитку хвороб погодних умов і тривалих рос.

Під час галуження гороху шкодитимуть бульбочкові довгоносики, пізніше – посівам сої. Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху: горохова попелиця, зерноїд, трипс, комарик, інші. Дощова погода за tº 24–28 ºC у травні сприятиме розвитку в рослинах гороху аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей.

Сходи гороху за наявності бульбочкових довгоносиків (10–15 жуків на м2) обробляють інсектицидом. В період бутонізації – початку цвітіння проти горохового зерноїда (2–3 жуки на 10 п. с.), попелиць (250–300 екз. на 10 п. с.) трипса (2 екз. на квітку), горохової плодожерки, акацієвої вогнівки (25–30 яєць на м2), горохового комарика посіви обробляють дозволеними інсектицидами. Насіння, що проростає, і сходи сої пошкоджуватимуться личинками чорнишів, коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих совок. За теплої помірно вологої погоди сім'ядолями та першою парою справжніх листків шкодочинність буде від бульбочкових довгоносиків, клопів, попелиці. Підвищена вологість повітря за температури 18–26 ºС сприятиме розвитку пероноспорозу, аскохітозу, альтернаріозу, септоріозу, білої та сірої гнилей. Низькі температури під час проростання насіння, ґрунтові і повітряні посухи у післясходовий період прискорять ураження рослин сої фузаріозною та іншими кореневими гнилями. За умов прохолодної вологої погоди можливий розвиток сім'ядольного бактеріозу.

У фазі 2–6 листочків проти бульбочкових довгоносиків (8–15 жуків на м2), люцернового клопа (2–5 екз. на рослину), попелиць (250–300 екз. на 10 п. с.) посіви сої обприскують інсектицидом. На насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширенню вірусної інфекції. Рослини, що дифузно уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з насіннєвих посівів видаляють.

У травні на посівах багаторічних трав (люцерні, конюшині, еспарцеті) за теплої помірно вологої погоди розвиватимуться та шкодитимуть бульбочкові, інші види довгоносиків (листковий люцерновий, південний сірий, насіннєїди-апіони, тихіус, ін.), попелиці, клопи, гусениці підгризаючих і листогризучих совок, осередково – лучний метелик, інші. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби.

Технічні культури

За жаркої, сонячної погоди відбуватиметься заселення сходів цукрових буряків сіримбуряковим довгоносиком, буряковими блішками, подекуди крихітками.

Молоді рослини буряків за теплої погоди заселятиме бурякова листова попелиця. Помірний температурний режим сприятиме розвитку личинок мінуючих мух, щитоносок.

На запливаючих, ущільнених ґрунтах, де наявна нестача макро- і мікроелементів живлення, без належного агротехнічного догляду сходи буряків, насамперед непротруєні, уражуватимуться коренеїдом.

Для збереження сходів цукрових буряків необхідно чітко виконувати всі агротехнічні прийоми догляду за посівами, постійно проводити обстеження, а за потреби своєчасно проводити хімічний захист.

Міжрядні рихлення, які проводять відповідно до технології вирощування цукрових буряків, знищують ґрунтову кірку, яйця й личинки довгоносиків, коваликів, хрущів, інших шкідників та проростки бур’янів.

У разі надпорогової чисельності сірого бурякового довгоносика 0,2–0,5, блішок 3–7, щитоносок 0,7–1,2 екз/м2, крихітки 1,5 – 2,5 екз/дм2 ґрунту посіви обприскують дозволеними інсектицидами. На початку заселення листовою попелицею (ЕПШ 5 % заселених рослин і відсутність ентомофагів), мінуючими мухами (30 % заселених рослин і 3–5 личинок у кожній) обприскують крайові смуги, а за потреби все поле. Сходам ярого ріпаку шкодитимуть хрестоцвітні блішки, пізніше молоді рослини заселятимуть личинки ріпакового пильщика, листоїдів,прихованохоботників, клопів, попелиці.

Дощова прохолодна погода сприятиме ураженню рослин пероноспорозом, фомозом, антракнозом та іншими.

В бутонах та квітках озимого ріпаку розвиватимуться личинки ріпакового квіткоїда, в стеблах – стебловий прихованохоботник, а також вищезазначені шкідники. У зв’язку з цим наприкінці бутонізації необхідно буде провести обов’зковові захисні заходи – обробку посівів.

Посіви ярого ріпаку проти хрестоцвітних блішок (понад 3–5 екз/м2) обробляють Фурором, к.е., 0,1–0,15 л/га і іншими дозволеними інсектицидами. У разі поширення в посівах ріпаку фомозу, пероноспорозу, борошнистої роси, альтернаріозу проводять обробки фунгіцидами. Проти пильщика, прихованохоботників, листоїдів, клопів застосовують дозволені інсектициди.

На густоту рослин соняшнику негативно впливатимуть ґрунтові шкідники: дротяники та несправжні дротяники, личинкихрущів, також можливі пошкодження рослин довгоносиками. За надпорогової чисельності фітофагів (понад 2 екз. на м2), проти них ефективні суміші фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат. За сприятливих погодних умов, ґрунтової і насінневої інфекції можливе ураження рослин культури несправжньою борошнистою росою. Оздоровлюють посіви дозволеними фунгіцидами. У насіннєвих посівах молоді рослини уражені пероноспорозом видаляють і знищують. 

Картопля та овочеві культури

Колорадського жука взимку загинуло 5 %, здебільшого від хвороб. Навесні на картоплянищах нараховувалось 2,0–4,0 екз/м2. У травні жуки продовжують виходитити з ґрунту і заселятимуть сходи картоплі та пасльонових культур. Масовий вихід жуків з місць зимівлі відбуватиметься за умов стійкого потепління та після випадання теплих дощів, коли верхній шар ґрунту буде достатньо зволоженим. За оптимальних умов (t 17–24 0С, відносна вологість повітря 60–75 %) жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця, в кінці місяця виплоджуватимуться личинки та пошкоджуватимуть картоплю та інші пасльонові культури.

Ранні сходи картоплі захищають в разі заселення жуком 10 % рослин. Захисні заходи проводять за масової появи І–ІІ віків і чисельності 10–20 екз. на кожній з 8–10 % заселених рослин. Застосовують дозволені інсектициди. 

Повсюди капусту, редиску та інші хрестоцвітні культури заселятимуть хрестоцвітні блішки. Раннім сортам капусти шкодитимуть личинки капустяної (весняної) мухи. Осередково розвиватимуться хрестоцвітні клопи, прихованохоботник, бариди, скрізь гусениці І покоління біланів, капустяної молі.

В разі заселення 10 % рослин капусти по 3–5 жуків хрестоцвітних блішок або 6–10 яєць капустяної мухи на рослину проводять крайові або суцільні обприскування посівів. 

Плодові насадження

В плодових насадженнях у травні продовжуватимуть розвиватися і шкодити листкам, квіткам і зав’язі плодових дерев садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, букарка, казарка, якими вже пошкоджено 4 % бруньок, бутонів за чисельності 6–14 жуків на дерево. Довгоносики паруватимуться, відкладатимуть яйця, пізніше через 7–12 днів з’являтимуться молоді жуки, які прогризатимуть в бутонах дірки і виходитимуть на зовні.

В занедбаних насадженнях у період утворення зав’язі яблунь заляльковуватимуться гусениці білана жилкуватого, продовжують живлення гусениці золотогуза, розанової листокрутки, яблуневої молі. В незахищених садах, лісопаркових насадженнях гусениці кільчастого та непарного шовкопрядів об’їдатимуть листки, квітки та зав’язі. Повсюди молоді листки та пагони заселятимуть та пошкоджуватимуть сисні шкідники (кліщі, попелиці, медяниці, щитівки, несправжні щитівки). 

Скрізь заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, літ метеликів якої відбуватиметься за суми активних температур (вище 10 0С) 90–110 0С, масовий літ за 150–170 0С. Відкладання яєць фітофагом спостерігатиметься за відсутності опадів та вітру і температури повітря 16 0С у вечірні години. В сонячну тиху погоду за температури не нижче 16 0С активізуються плодові пильщики, які відкладатимуть яйця, згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру. Вишнева муха літатиме і відкладатиме яйця під час утворення зав’язі.

В зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, найсприятливіші умови для зараження, якої створюватимуться за температури 18–25 0С, при значному насиченні повітря вологою. Розвитку моніліального опіку сприятимуть прохолодна (12–16 0С) дощова погода, тумани в період цвітіння, масовому прояву кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика. У зерняткових насадженнях за температури 18–20 0С розвиватиметься парша.

Відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75 % пелюсток) зерняткові сади проти яблуневої молі, п’ядунів, кліщів, попелиць та парші, моніліального опіку, борошнистої роси обприскують інсектицидом з додаванням фунгіциду проти парші, борошнистої роси та інших хвороб. Через 10–12 днів проти яблуневого пильщика, листокруток та парші, моніліального опіку, борошнистої роси проводять обприскування вказаними вище інсектицидами і фунгіцидами, дотримуючись чергування препаратів.

Після закінчення цвітіння слив, черешень та вишень кісточкові сади обприскують проти кокомікозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, моніліального опіку, листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів, товстоніжки сливової і інших фунгіцидами з додаванням інсектициду. Через 10 днів після попереднього на початку відродження гусениць сливової плодожерки проти неї та товстоніжки, кліщів, кокомікозу насадження обприскують дозволеними препаратами. У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього сортів достигання обприскують дозволеними фунгіцидами проти мух, кокомікозу, моніліального опіку

Багатоїдні шкідники 

Стебловий кукурудзяний метелик. Існуюча чисельність фітофага (12–15 % заселених рослинних решток з 1 гусеницею на рештку) достатня для розвитку і шкодочинності за умов помірно теплого з високою вологістю повітря влітку. У травні за температури понад 16 оС гусениці заляльковуватимуться. 

Гусениці озимої та окличної совок, яких взимку загинуло 5 %, в посівах озимих культур збереглися за чисельністю 0,8–2 екз/м2. В травні заляльковуються, з середини місяця можливий літ метеликів і відкладання яєць. Повсюди відбувається літ метеликів І покоління капустяної, городньої та іншої совок

У більшості районів області личинки хрущів, чорнишів, коваликів, яких взимку загинуло 5 %, за чисельності 0,9–3 екз/м2 осередково шкодитимуть посівам озимих, ярих зернових, сходам буряків, соняшнику, овочевим та іншим культурам.

У другій половині травня за температури повітря 18–20 0С повсюдно літатимуть метелики першого покоління листогризучих совок: капустяної, гамма, С-чорне та інші. Випуск на поля совочної форми трихограми на початку та під час масового відкладання метеликами яєць значно обмежує чисельність та шкідливість совок.

Ефективно регулюють чисельність ґрунтових шкідників у просапних культурах міжрядним обробітком ґрунту, якщо він співпадає з найвразливішими стадіями розвитку шкідника (яйця, личинка). Захист сходів просапних культур від ґрунтових шкідників стримує токсикація насіння культур круїзером та іншими. Для захисту овочевих культур корені рослин перед висадкою розсади у відкритий ґрунт змочують у суспензії «Актари» в.г., 1,5 л/води на 250 рослин при температурі 18–23 0С та експозиції 1,5–2 години.  

При роботі з пестицидами слід суворо дотримуватись регламентів застосування, вимог санітарної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища.

сайт зроблено в adgrafics