Увага товаровиробників до ріпаку, до нових селекційних та технологічних рішень завжди посилена. Ріпак для вітчизняного фермера є рентабельною культурою. Адже він найпершим з-поміж інших культур після затратної посівної приносить фермеру такі необхідні гроші. В агроформуваннях Новоушицької ОТГ Кам’янець-Подільського району використовують інтенсивну технологію вирощування сільгоспкультур, відповідно, й збирають добрі врожаї. Наприклад, врожайність пшениці та ячменю складає до 100 ц/га, ріпаку – по 40 ц/га, соняшнику – понад 40 ц/га. І це незважаючи на те, що працюють у складних погодно-кліматичних умовах, дедалі більше відчуваємо брак вологи.

Ріпак – одна з найбільш прибуткових і рентабельних культур. Тому ріпак озимий розповсюджена культура в сівозміні аграріїв. Під урожай 2022 року в господарствах Новоушицької ОТГ ним засіяно близько 1,5 тис. га посівних площ. Попередником для ріпаку була здебільшого озима пшениця. Слід зазначити, що минула осінь була сухою, дощі пройшли лише кілька разів, тож сходи отримали середньої якості.

Восени провели два дискування з попереднім внесенням селітри. Після сходів, в період вегетації обробили гербіцидами, інсектицидами, фунгіцидами та регуляторами росту. Потрібно стабілізувати надмірний ріст рослин і дати їм накопичити цукри для успішної перезимівлі. В зиму рослини ввійшли в стадії розетки, маючи 10-12 листків. Для ріпаку дуже важливо добре перезимувати. Якими рослини вийдуть із зими, які умови складуться під час відновлення весняної вегетації та як рослини реагуватимуть на них? Яку технологію для цього застосовувати? Агрономи вже планують, якими препаратами будуть захищати рослини навесні, адже знають, що з приходом теплих днів незабаром активізуються шкідники та хвороби. Навесні буде проведено повний комплекс фунгіцидного й інсектицидного захисту, зараз по мерзлоталому ґрунту проводиться підживлення.

Ріпак називають рослиною майбутнього, бо він є майже безвідходним. Він є гарним добривом, яке збагачує ґрунти азотом. З нього роблять олію, яку застосовують у кулінарній, косметичній і медичній галузях. Культура приваблює також і як біопаливо. Але позитивні та, головне, корисні якості цієї культури оцінюють не лише люди. Є певний перелік живих організмів, які також не проти поласувати олійною рослиною.

Незабаром прийде весняне тепло й озимий ріпак відновить вегетацію. З приходом тепла основну небезпеку для нього становитимуть прихованохоботники, які можуть знищити до 50% урожаю. До прихованохоботників належать декілька видів:великий ріпаковий, ріпаковий, або насіннєвий, капустяний або стебловий або хрестоцвітний. Першим на посівах з’являється хрестоцвітний. Це жук чорного кольору, розміром 2-3 мм. Яйце біле і майже мікроскопічне, його розмір 0,5 мм. Личинка дещо більша, близько 4 мм, і також білого кольору. Імаго вигризають у стеблах, а пізніше – у квітконіжках і бутонах, невеликі заглиблення. Потім відкладають яйця, а ще пізніше з’являються личинки, які живляться молодими насінинами, обгризаючи їх зовні або вгризаючись усередину. Щоб захистити культуру від цього шкідника, важливо завчасно обробляти посіви інсектицидами на основі імідаклоприду і лямбда-цигалотрину.

Не менш важливими є й агротехнічні заходи. Такі, як знищення бур’янів із родини капустяних; глибока зяблева оранка полів, котрі були зайняті насінниками; розпушення ґрунту в період масового заляльковування личинок.

У квітні ріпак почне цвісти, саме тоді в гру вступатиме ріпаковий квіткоїд, який може зіпсувати до 40% рослин, а за надто активного розвитку – відбувається загибель понад 70% насіннєвого матеріалу.

Це чорний, дуже маленький (1,5-2,5 мм) жук, котрий, зрозуміло, живиться квітками ріпаку. У бутони шкідник відкладає яйця, за 10 днів з’являються личинки, що живляться пилком. В результаті пошкоджені бутони обпадають без квітконіжки. 

Ріпаковий пильщик – шкідник, який одразу помітний на посівах завдяки своєму яскравому зовнішньому вигляду – оранжевого кольору імаго з чорною голівкою, вусиками та двома парами прозорих крилець. Зимують лялечки шкідника, як і більшість інших, у ґрунті. Вилітають дорослі особини наприкінці весни та з нижнього боку листка ріпаку відкладають 1-2 яйця. Через тиждень-два з’являється псевдогусінь, яка харчується цим самим листям, не зачіпаючи товстих жилок. Обприскування посівів у період вегетації інсектицидами на основі лямбда-цигалотрину з нормами забезпечить захист ріпаку від пильщика. 

Надзвичайно розповсюджений шкідник, що уражує і ріпак є лучний метелик. Щоб уберегти посіви озимого ріпаку від пошкодження їх гусеницями лучного метелика, застосовують агротехнічні методи, серед яких оптимальні терміни посіву, чистота полів, глибока зяблева оранка тощо. Також показане й застосування біотехнічних засобів, а саме випуск трихограм і використання біопрепаратів.

Для уникнення можливого негативного впливу пестицидів на людину, бджіл і навколишнє середовище сільськогосподарські підприємства повинні суворо дотримуватись правил техніки безпеки при роботі з такими речовинами.

Асортимент пестицидів, засоби обробітку, сфера застосування, норми, кратність обробок повинні відповідати Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання в Україні.

Фізичні і юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, відповідно до статті 37 Закону України «Про бджільництво», зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату. У період проведення робіт у радіусі 200 метрів від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи. Оскільки, господарства повідомляють населення про місце та час обробок пестицидами через сільську раду, то власники пасіки повинні зареєструватись в сільській раді, на території якої вони знаходяться.