Теплі «європейські» зими стали вже нормою для України та не є винятком для Хмельницької області, про що свідчать коливання температури повітря в зимовий період за останні роки:

• грудень 2019 року – січень, лютий 2020 року від -3…-80С до +7… +100С;
• грудень 2020 року – січень, лютий 2021 року від-6…-240С до +6…+120С;
• грудень 2021 року – січень 2022 року від -12…-150Сдо + 70С.

Восени сівба озимини проходила в сухий ґрунт, подальше випадання дощів та пізня осінь сприяли тому, що рослини увійшли в зиму у фазах трьох листків – кущення. Викликає занепокоєння можливе погіршення стану перезимівлі рослин на фоні плюсових температур (в сонячні дні, при перевищенні середньодобової температури більше +50С – рослини починають слабо вегетувати, про що свідчить наявність вторинних корінців у рослин озимої пшениці та незначний листовий приріст у рослин озимого ріпаку). Також негативно на рослини впливають пориви морозного вітру, який сягає в окремі дні до 20 м/с. При вибірковому обстежені виявлялись приморожені кінчики листків озимини, особливо коли вдень плюсові, а вночі від’ємні температури, що призводить до незначного виснаження.

Наявність снігового покриву на не промерзлому ґрунті та його надмірна вологість у зимовий період сприяють розвитку і поширенню снігової плісняви – комплексу хвороб, спричинених низькотемпературними грибами та грибоподібними організмами. Необхідно зазначити, що в епіфітотійні роки розвиток хвороби становить 40-50%, а загибель врожаю 15-20%. На окремих полях посіви можуть повністю загинути. Збудник захворювання сприяє зниженню ряду морфологічних показників озимих зернових культур: зменшується висота рослин, площа листкової поверхні, довжина колоса та його щільність, маса зерен. Крім цього, погіршується польова схожість насіння й створюється загроза появи хвороби наступного року.

Якщо морози вдарять на «голу» землю, то сорти європейської селекції через низьку зимостійкість можуть випадати. Якщо більш ніж половина рослин загине (при нормі 400-600 на м2) – прийдеться прокультивувати. Вітчизняні сорти загартовані та стійкі, і будь-яка європейська зима їм не страшна. Якщо в лютому не буде морозу без снігу, то загрози для озимини немає. Велику роль для майбутнього врожаю відіграють шкідники та хвороби, які без морозів не загинули та продовжують жити в ґрунті.

Для визначення стану зимівлі озимих колосових культур проводять відбір монолітів з кінця січня місяця (25 січня – загальноприйнята дата першого відбору монолітів, другий відбір проводять 23 лютого, третій – 10 березня). Якщо умови перезимівлі несприятливі – проводять додатковий відбір проб. На полі вирубують моноліти розмірами 30*30 см з товщиною 15-20 см. Розморожують моноліт, поступово поміщаючи ящики в прохолодному місці, а згодом переносять в тепле приміщення. Попереднє оцінювання проводять на 8-10 день, остаточне – на 25-20 день. Для оцінки стану рослин, їх обережно виймають з ґрунту, промивають водою корінці та розділяють живі й загиблі паростки. Також підраховують число та видовий склад бур’янів, які проросли. 

Відбір монолітів озимих культур в зимовий період, а також проведення весняних контрольних обстежень дасть змогу запланувати обсяги захисту озимини з метою отримання високого врожаю.