Водно-нітратна метгемоглобінемія– спричинена токсичною дією нітратів, яка полягає у кисневому голодуванні тканин (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю, а також у пригніченні активності ферментних систем, що беруть участь у процесах тканинного дихання. 

Нітратна інтоксикація пов’язана з утворенням високого рівня метгемоглобіну в крові та розвитком ціанозу. Нітрати – це азотисті речовини, які утворюються внаслідок розпаду органічних сполучень та аміачних мінеральних добрив, які поширено використовуються на сільськогосподарських угіддях, присадибних ділянках. Крім того, джерелом утворення нітратів є стічні води з вигрібних ям та тваринницьких ферм в сільських населених пунктах. 

Зазвичай, метгемоглобінемія найчастіше спостерігається у людей, які проживають у сільській місцевості, де поширено використання води із децентралізованих джерел водопостачання (колодязів та індивідуальних свердловин). При вживанні питної води з високим рівнем вмісту нітратів, в товстому кишечнику людини, внаслідок діяльності нормальної мікрофлори, перетворюються в нітрити. Саме нітрити, з’єднуючись з гемоглобіном крові, роблять його неактивним. Внаслідок чого, в організмі утворюється замість гемоглобіну метгемоглобін та розвивається киснева гіпоксія.

До групи підвищеного ризику відносяться діти до 3-х років, яких вигодовують сумішами, приготовлених на воді з колодязів. Ризик розвитку водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, пов’язаний, насамперед, із недосконалістю ферментних систем організму, біохімічних процесів, що відбуваються в ньому. У дітей, вражених цією хворобою, може бути блювання, пронос, збільшення слиноутворення. Гостре нітратне отруєння у немовлят в 7-8% випадків закінчується смертю. 

З метою профілактики захворюванняна метгемоглобінемію та запобігання отруєнь нітратами необхідно дотримуватись наступних рекомендацій:

• дотримуватись водоохоронного режиму в межах 50 м. навкруги колодязів;
• забезпечити утримання колодязів в належному санітарно-технічному стані та здійснювати відповідні заходи щодо їх утримання;
• двічі на рік, у весняний і осінній періоди, необхідно проводити профілактичну дезінфекцію води у колодязі;
• не готувати дитячі суміші з використанням колодязної води, якщо не впевнені в її якості;
• рекомендується вживання фасованої та бутильованої води;
• при перших клінічних проявах отруєння у дітей (проносах, розладах серцево-судинної системи, синюшності шкіряних покровів) слід негайно звертатися за кваліфікованою медичною допомогою;
• в сільському господарстві використовувати отрутохімікати та пестициди з дотриманням санітарних норм та правил.