Сільгосппідприємства Хмельниччини вже майже завершили польові роботи 2021 року, що дає змогу підбити підсумки щодо виробництва насіння і садивного матеріалу у поточному році. Так, відповідно до Реєстру сертифікатів на сортові якості насіння за 2021 рік, суб’єктами насінництва та розсадництва, що здійснюють свою виробничу діяльність на території Хмельницької області, було відведено насінділянки та проведено сортову сертифікацію на площі 8103 га, що практично майже на рівні минулого року. В розрізі генерацій супереліта складає 92 га, еліта – 801 га, сертифіковане насіння першої генерації – 7210 га.

В тому числі польове оцінювання озимих культур було проведено на площі 3656 га (45% від загальної площі), ярих культур – на площі 4447 га (55% від загальної площі). Найбільші площі, в розрізі культур, займають озима пшениця – 2511 га (31%), кукурудза – 1723 га (21%), ярий ячмінь – 1089 га (13,4%), соя – 949 га (12%), озиме жито – 918 га (11%). У порівнянні з минулим роком, дещо зменшились площі озимої пшениці та сої, в той же час площі кукурудзи збільшились.

Слід зазначити, що загальна площа інших культур (озимий ячмінь, озимий ріпак, яра пшениця, овес, гречка, горох, кормові боби, мак, соняшник) займає 913 га, що складає лише 11% від площ на яких проведено польове оцінювання. Тому, суб’єктам господарювання, що планують виробництво насіння у 2022 році, з метою розширення та покращення асортименту культур та сортів, рекомендуємо запланувати збільшення площ під цими незаслужено забутими культурами.

Також зауважимо, що зараз відбувається процес відведення насінницьких ділянок з яких буде вироблятись насіння озимих культур у наступному році. Відповідно до інформації, отриманої від суб’єктів насінництва та розсадництва, що здійснюють свою виробничу діяльність на території Хмельницької області, на сьогодні, під урожай 2022 року, 13 господарств відвели насінницькі ділянки загальною площею близько 2,61 тис. га. З них, для виробництва супереліти відведено 0,04 тис. га, елітного насіння – 0,3 тис. га, сертифікованого насіння першої генерації – 2,27 тис. га. В розрізі культур основну масу складає озима пшениця (2,5 тис. га), значно менші площі займає озимий ячмінь (0,06 тис. га) та озимий ріпак (0,01 тис. га). Це значно менше від площ насінницьких ділянок відведених під урожай поточного року, проте необхідно враховувати, що відведення насінницьких посівів ще не завершено та їх площі ще будуть змінюватись. 

З огляду на це, хочемо ще раз нагадати основні вимоги до насінницьких посівів:

• сорт, що планується до виробництва повинен бути занесений до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні (можливе розмноження сортів, включених до Переліку сортів рослин ОЕСР, до насіннєвих схем сертифікації яких приєдналася Україна, за умови подальшого вивезення насіння за межі України);
• обов’язковим є наявність документів, що підтверджують право на використання сорту рослин (патент та/або свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин, та/або ліцензійний договір про використання сорту рослин) та наявність комплекту документів на насіння висіяне на запланованій для виробництва насіння площі, зокрема, сертифікатів, що засвідчують його сортові якості та посівні якості насіння, супровідного документа згідно з ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості» (Атестату на насіння, Свідоцтва на насіння, Свідоцтва на гібридне насіння);
• ділянка має бути придатною для виробництва насіння відповідної культури. Попередній посів на відповідному полі має бути сумісним з виробництвом насіння відповідної культури. Також має бути забезпечено відсутність засмічення посіву відповідної культури самосійними рослинами (наприклад, падалицею), що може стати джерелом погіршення сортових якостей насіння та поширення шкідливих організмів. Посіви мають бути чистими від бур’янів та якнайменше ураженими хворобами (особливо інфекційними) впродовж усієї вегетації рослин. Допустимі нормативи періодичності вирощування культури на одному і тому самому полі для озимих жита і ячменю – не менше ніж через один рік, для пшениці озимої – два роки, для хрестоцвітних культур (зокрема озимого ріпаку) – п’ять років;
• відстань між сусідніми посівами зернових культур повинна бути не менше мінімальних норм просторової ізоляції. Розмежування посівів культур, для яких просторова ізоляція не передбачена, має забезпечити недопустимість випадкового їх засмічення під час проведення технологічних операцій по догляду та збиранню врожаю. У межах однієї культури розмежування посівів має становити не менше ніж 1 м між сортами та 0,5 м між генераціями одного сорту.

При відведенні насінницьких посівів перевагу надають площам, які розміщені на більш родючих грантах та по кращих попередниках. Важливою умовою є дотримання на них технологій вирощування сільськогосподарських культур. Виконання вище наведених вимог дасть змогу, значною мірою, запобігти вибракуванню посівів під час проведення польового оцінювання та забезпечить отримання високих врожаїв якісного насіння.