Телефон гарячої лінії: (0382) 650734
Телефон гарячої лінії Держпродспоживслужби: (044) 3647780, (050) 2300428

but vs

but up

but zs

ses1

ZG

Додаток до листа банер

 

При проведенні систематичних обстежень державними фітосанітарними інспекторами Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області у смт Теофіполь було вперше виявлено небезпечний карантинний організм – південноамериканську томатну міль Tuta absoluta Meyr.

До України південноамериканську томатну міль завезли у 2010 році з зараженими вантажами томатів, що надходили з Туреччини та Сирії. Вогнища шкідника на той час виявили в АР Крим та Одеській області. Поступово шкідник завойовує нові території і, станом на 01 січня 2021 року площа ураження складає понад 1190 га. Цьому сприяє «пом’якшення» клімату, що провокує появу нових поколінь шкідника, який пристосувався до природніх умов нашої країни.

Головними рослинами-господарями південноамериканської томатної молі є томати. Крім них, міль може пошкоджувати всі види рослин з родини пасльонових (Solanaceae): баклажани, картоплю, перець, тютюн та дикорослі пасльонові такі, як дурман, паслін, дереза.

Цей шкідник здатний за дуже короткий термін знищити від 60% до 100% урожаю. В Південній Америці його вважають одним з найважливіших шкідників томатів, як в полі, так і в теплицях. В Іспанії, через рік після першого виявлення (у 2007 році) внаслідок пошкоджень завданих гусеницями за декілька зимових місяців зафіксовано майже 100% втрат урожаю томатів. І на сьогодні збитки, які завдаються плодам томатів внаслідок живлення шкідника представляють потенційну загрозу для всіх іспанських виробників томатів та інших пасльонових. 

Гусениці південноамериканської томатної моліживляться на усіх частинах рослин томатів (крім підземної) і пошкоджують рослини на всіх стадіях їх росту. Вони утворюють великі ходи-міни на листках, вигризають довгі ходи в стеблах і пагонах, зелених і дозрілих плодах. При значному ураженні, особливо в умовах закритого простору теплиці, листя в’яне, згодом засихає і опадає. Після пошкодження гусеницями плодів, в останні потрапляють патогенні  гриби, плоди досить швидко втрачають свою якість і товарний вигляд. 

В залежності від природно-кліматичних умов, розвиток одного покоління шкідникатриває 24-38 днів. Мінімальна температура, необхідна для розвитку комахи – це 9° С. За рік можливий розвиток 10-12 генерацій молі. Активний літ імаго спостерігають  у нічні години, а вдень метелики ховаються між листками кормових рослин. Зовні метелики невеличкі, розмах крил до 10 мм. Загальне забарвлення крил коричнево-сіре, на передніх крилах є темні плями і штрихи без смуг.Міль має високу репродуктивну здатність. В середньому самка відкладає близько 250-260 яєць на поверхню листків і пагонів рослин, переважно з нижнього боку. Яйця розміром 0,22 х 0,36 мм, циліндричні, молочно білі до жовтого кольору. 

Гусениці відроджуються через 4-5 днів і вгризаються в плоди, листки чи стебла томатів. Є чотири вікових стадії гусениць. Гусениця вершково-біла з темною головою, згодом стає світло-салатовою, першого віку завдовжки 0,6-1,5 мм, четвертого – 7-8 мм. Формою вона циліндрична, має типову ознаку – світлий передній грудний щиток, задній край якого коричневий або темно-коричневий – до чорного. При недостачі їжі гусениці можуть впадають в діапаузу. Міль заляльковується у коконах на поверхні листків чи мін, у ґрунті (в останньому випадку кокон відсутній). Зимування може відбуватися у фазі яйця, лялечки або дорослої комахи.

Біологічні особливості, здатність до швидкого розмноження та адаптації південноамериканської томатної молі сприяє швидкому поширенню шкідника в Україні. Крім цього, в зоні ризику перебувають і тепличні господарства в усіх регіонах країни, які вирощують пасльонові культури, особливо ті, які самі не вирощують розсаду, а імпортують її, а також ті, які використовують тару, яка раніше використовувалась для перевезення імпортних томатів. Вантажі свіжих томатів, баклажанів, перцю а також садивний матеріал рослин-живителів (розсада, декоративні Solanaceae в горщиках) імпортного походження вважаються основними шляхами проникнення південноамериканської томатної молі. Всі овочі, що ввозяться в Україну, а також транзитні та реекспортні проходять фітосанітарний контроль, державні фітосанітарні інспектори відбирають зразки для проведення експертизи. Лише після проведення всіх необхідних процедур та отримання висновку фітосанітарної експертизи, що засвідчує фітосанітарний стан вантажу імпортна овочева продукція може бути завезена на територію України.

Заходи локалізації та ліквідації південноамериканської томатної молі.

Агротехнічніоранка, внесення органічних добрив, зрошення, сівозміна (формування високого агрофону стимулюватиме імунітет томатів, тобто підвищуватиме їхню стійкість до ураження різними фітопатогенами та заселення фітофагами), знищення альтернативних рослин-господарів (резерваторів), таких         як паслін, знищення заражених рослин та пошкоджених плодів.

Що стосується хімічних засобів захисту, то варто відзначити, що швидке виникнення резистентності у шкідника до різних груп препаратів істотно ускладнює ефективний контроль томатної молі засобами агрохімії. Важливе місце займає хімічний метод боротьби високоефективними інсектицидами. Враховуючи швидке вироблення шкідниками резистентності, випробування інсектицидів проти томатної молі продовжуються. Найбільш використовується такі інсектициди як Децис f-люкс 25 ЕС, КЕ, Конфидор 200 SL, Матч 050 EC. KE; біопрепарати: Лепідоцид-БТУ, Актофіт, КЕ та інші. Для ліквідації вогнища томатної молі обробіток проводиться з інтервалом 10-12 днів, бажано інсектицидами різної дії з розрахунком встановлених строків очікування, досить високу ефективність можуть забезпечити Кораген 20, КС, Ампліго 150 ZC, ФК, Проклейм 5 SG, РГ, Верімарк.KC, Ексірель. CE. Однак і ці продукти не гарантують чистоти посівів, оскільки максимально виявити свою дію вони можуть лише в разі потрапляння безпосередньо на шкідника, що досить складно, адже гусениці томатної молі ведуть прихований спосіб життя, живуть і харчуються не на поверхні, а всередині рослин. Найбільш раціональним часом проведення обробки вважається період яйцекладки, коли овіцидна дія зазначених засобів дасть змогу попередити вихід першого покоління гусениць. Хімічний контроль не ефективний, тому що ці шкідники живляться усередині плодів пасльонових культур. 

Необхідно застосовувати біологічні методи захисту. При застосуванні біологічного захисту рослин використовують комах-паразитів або хижаків, які є природними ворогами для цих шкідників і знищують їх на різних стадіях розвитку. Серед хижаків, які знищують декілька видів шкідливих комах на різних стадіях розвитку, найчастіше відзначають клопів сліпняків із підроду Heteroptera, особливо Macrolophus pygmaeus, M. fuliginosus, Dicyphus spp. і Nesidiocoris tenuis. Ці комахи є надзвичайно активними ентомофагами личинок томатної молі. Крихітні розміри і висока рухливість цих клопів дозволяють їм інтенсивно переміщуватися в пошкоджених рослинах у пошуках не тільки яєць, а й гусениць, які зазвичай зазнають нападу поза межами мін. До інших хижаків підвиду Heteroptera, яких періодично виявляють, належать також клопи-мисливці, зазвичай крупніші, ніж згадані вище хижаки (7-10 мм), і тому здатні полювати на більш розвинених личинок і лялечок. Кліщі Amblyseius також почали поїдати томатну міль, зокрема яйця. Що стосується паразитоїдів (паразити, які завершують свій розвиток за рахунок одного господаря і прив’язуються до одного чи кількох аналогічних видів), серед них часто зустрічаються деякі перетинчастокрилі трихограмматиди з роду Trichogramma, які, найімовірніше, живляться яйцями томатної молі. Іншими виявленими паразитоїдами є деякі евлофіди виду Necremnus, Hemiptarsenus і Pnigalio, а також, рідше, Ichneumonidae (Diadegma).

сайт зроблено в adgrafics