В цю осінню пору для аграріїв наступає важлива пора зберігання вирощеного врожаю, під час якого відбувається можливе зниження його якості, що може спричинятися самозігріванням, розвитком комах, кліщів, мікроорганізмів тощо. Уникнути негативного впливу вказаних явищ можна за правильної підготовки складських приміщень, зерна та насіння, раціонального розміщення його у сховищах, підтримання оптимального режиму зберігання.

В Україні поширено близько ста видів комірних шкідників. Серед них кліщів – 34%, комах – 60% (жуків – 51, метеликів – 9), мишоподібних – 6%.

Потенційну загрозу можуть становити також карантинні шкідники, які проникають на територію нашої країни. Проте, в агроформуваннях Хмельниччини лабораторними дослідженнями виявлено близько десятка видів шкідників зернових запасів, серед яких комірний довгоносик, зернова міль, кліщ звичайний, викова, квасолева та горохова зернівки. При зберіганні продукції переробки зерна шкодять борошняний хрущак, борошноїди, комірна та млинова вогнівки, борошняний кліщ. 

Комірні шкідники дуже ненажерливі, приміром потомство однієї самиці млинової вогнівки за чотири місяці свого розвитку може знищити близько 20 кг борошна, а одного комірного довгоносика – 1 кг зерна пшениці за рік. 

Живлячись зерном, шкідники не тільки фізично знищують його, а й забруднюють його шкірками від линянь, загиблими особинами, екскрементами, павутиною. Пошкоджене шкідниками борошно склеюється в грудочки, ущільнюється, в ньому підвищується температура, вологість, погіршується колір, запах і смакові якості. 

Уражене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, що, проростаючи, псують його, виділяючи при цьому шкідливі речовини. З пошкодженого зерна отримують неякісне борошно, його набагато швидше заселяють плісняві гриби, що синтезують токсичні речовини. 

Тому, протягом усього періоду зберігання потрібно регулярно здійснювати нагляд за станом збіжжя, контролювати температуру, вологість, заселеність шкідниками, розвиток плісняви тощо. 

При виявленні відхилення від нормативів за цими показниками слід вдаватися до таких заходів: при потребі проводити очищення, досушування зерна, вентилювання, провітрювання приміщень, перелопачування, перепускання продукції через зерноочисні чи навантажувальні механізми. 

У разі виявлення в сховищі, насінні, продовольчому чи фуражному зерні або продуктах його переробки навіть невеликої кількості шкідників треба приступити до спеціальних винищувальних заходів, чітко дотримуючись технології. Провідну роль відіграє хімічний метод, що включає вологу чи аерозольну дезінсекцію, фумігацію, застосування отруєних принад із застосуванням дозволених препаратів. Для дезінсекції комірних приміщень, токів, зерна насіннєвого і продовольчо-фуражного призначення застосовують хімічні засоби захисту. Обробку складів можна проводити інсектицидами Фастак (0,02 л/100 м2 поверхні складу) або Актеллік (0,1 л/100 м2) з обов'язковим дотриманням вимог безпеки.