Південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta Meyr.) належить до Переліку небезпечних карантинних шкідників овочевих культур України. Батьківщиною томатної молі є Південна Америка. До Європи вона завезена в 2007 році, а в 2010 році була виявлена на території України в помідорах з Іспанії та Нідерландів. Цей шкідник не завдає шкоди здоров’ю людини, але є небезпечним для сільськогосподарських рослин родини пасльонових. Наразі ця міль розповсюджена на всіх континентах.

Головними рослинами-господарями південноамериканської томатної молі є томати. Крім них, міль може пошкоджувати всі види рослин з родини пасльонових: баклажани, картоплю, перець, тютюн та дикорослі пасльонові – дурман, паслін, дереза. Цей шкідник здатний за дуже короткий термін знищити від 60% до 100% урожаю.

Гусениці Т. absoluta живляться майже на всіх частинах рослин томатів (крім підземної) та пошкоджують рослини на всіх стадіях їх росту. Вони утворюють великі ходи-міни на листках, вигризають довгі ходи в стеблах і пагонах, зелених і дозрілих плодах. При значному ураженні, особливо в умовах закритого простору теплиці, листя в’яне, згодом засихає та опадає.

А - доросла комаха;

Б – яйця;

В – личинка;

Г – лялечка.

Метелик томатної молі невеликий, розміром приблизно 6 мм, з розмахом крил 10 мм, коричнево-сірого кольору. Гусениці невеликого розміру (0,5 мм), жовтуватого кольору. Доросла гусениця досягає розміру приблизно 9 мм, рожевого кольору. Tuta absoluta швидко розмножується. Протягом року шкідник може дати 10-12 генерацій. Міль активна в нічний час, а вдень метелики ховаються в листі рослин. Самка відкладає яйця на нижню сторону листя і на стебла. Зимує шкідник у вигляді яйця, лялечки або дорослої молі.

Вантажі свіжих томатів, баклажанів, перцю а також садивний матеріал рослин-живителів (розсада, декоративні Solanaceae в горщиках) імпортного походження вважаються основними шляхами проникнення південноамериканської томатної молі. Для запобігання розповсюдження такого небезпечного шкідника імпортний посадковий матеріал і плоди томатів, повинні надходити із зон вільних від південноамериканської томатної молі. Для своєчасного виявлення шкідника варто проводити обстеження в період вегетації і зберігання плодів томатів та інших пасльонових культур; застосовувати феромонні пастки. Важливим заходом профілактики є глибока оранка на зяб, яка практично не залишає шансів залялькованому в ґрунті шкіднику вижити у зимові морози. Через високу резистентність організму з південноамериканською томатною міллю досить важко боротись хімічними засобами захисту, тому найкращою боротьбою є все ж таки профілактика.