Сьогодні з упевненістю можна сказати, що кукурудза є однією з найпривабливіших сільськогосподарських культур, оскільки в ринкових умовах сьогодення аграрії зосереджені на продуктивності та рентабельності сільськогосподарських культур у своїх господарствах. Але є і проблеми у вирощуванні кукурудзи, особливо у системі захисту від шкідників. З року в рік, все більше і більше дошкуляє агровиробникам західний кукурудзяний жук.

Західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) – небезпечний шкідник кукурудзи, який віднесений до переліку регульованих шкідників в Україні. Шкодять як жуки, так і личинки. Личинки живляться корінням кукурудзи, що призводить до зменшення кореневої маси, поганого розвитку коріння і ураження його гнилями, які надають йому бурого забарвлення. Ослаблені рослини стають сприйнятливішими до різних захворювань за рахунок того, що жуки та личинки є переносниками різноманітних збудників захворювань кукурудзи: грибкових, бактеріальних, вірусних. Пошкоджені дорослі рослини під час сильних вітрів та дощів легко полягають, і стебло набуває форми «гусячої шиї». Найбільша шкодочинність західного кукурудзяного жука проявляється на тих полях, де відсутня сівозміна. При беззмінному вирощуванні кукурудзи значно зростає щільність популяції цього шкідника. Жуки живляться пилком, маточними стовпчиками, незрілими зернами, листям кукурудзи. Крім цього, жуки можуть живитися пилком інших рослин з родини гарбузових, бобових, злакових, складноцвітих. Пошкоджують волоть, стовпчики жіночих суцвіть, листя, іноді обгризають молоді качани. Живуть жуки приблизно 8-10 тижнів. За цей час самка декілька разів відкладає у ґрунт на глибину 5-30 см до 500 яєць. Ці яйця зимують в ґрунті і на наступний рік вже з них з’являться личинки.

У боротьбі зі шкідником можливо застосовувати наступні методи:дотримання сівозміни (повернення кукурудзи на те ж поле не раніше, як за три роки);оптимальні строки сівби (діабротика «полюбляє» більш пізні посіви);контроль падалиці.

Обстеження посівів кукурудзи. Для контролю за розповсюдженням шкідника важливим є регулярний моніторинг посівів. Агрономам і фермерам особливу увагу варто приділяти територіям з високим ризиком появи цього шкідника – полям біля залізничних колій, аеропортів, а також тим, що знаходяться поблизу районів, уражених діабротикою. Згідно з рекомендаціями фахівців спосіб та період обстеження посівів залежать від фази розвитку шкідника. Личинок намагаються виявляти у травні-червні, оглядаючи кореневу систему ослаблених і полеглих рослин, дорослих комах – у період масового льоту в липні та серпні при огляді листків, волоті та качанів. 

Спеціалісти управління фітосанітарної безпеки проводять моніторинг посівів кукурудзи на виявлення західного кукурудзяного жука за допомогою феромонних пасток. Пастки для виявлення жука розміщують на кукурудзяному полі з розрахунку 1 пастка на 5 га. Феромонний моніторинг за останні десятиліття став основним і найбільш рентабельним способом вчасного виявлення, контролю розповсюдження і оцінки динаміки чисельності шкідників порівняно з існуючими методами, наприклад з візуальними обстеженнями.

Застосування пестицидів(відповідно до Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні) рекомендується у двох фазах розвитку шкідника – личинки та імаго. Також можливим є внесення в ґрунт при сівбі гранульованих препаратів проти личинок західного кукурудзяного жука.

На території, де виявлений шкідник, згідно з вимогами статті 33 Закону України «Про карантин рослин», запроваджується карантинний режим. У карантинних зонах здійснюються фітосанітарні заходи, спрямовані на локалізацію та ліквідацію карантинних організмів.