З кожним роком площі кукурудзи збільшуються. У зв’язку з цим, відповідно, і поширення шкідників теж збільшується. До того ж з’являються нові карантинні шкідники, наприклад діабротика(західний кукурудзяний жук), що дуже швидко поширюється. Виробникам варто готуватися до зустрічі з цим шкідником, вивчати технології захисту кукурудзи.

Як кажуть ентомологи: «Не комахи прийшли до нас, а ми прийшли до комах – комахам більше 300 млн років, а нам і 200 тис. років немає». То ж людство повинно навчитись безпечно співіснувати з навколишніми флорою і фауною. Є така народна притча, що поки будуть жити бджоли – доти буде існувати світ. В умовах широкого застосування хімічних препаратів у сільському господарстві все гострішою стає проблема охорони і захисту бджіл від отруєнь. Кукурудза не є медоносом, але бджоли за нестачі пилконосних рослин влітку з її квітучої волоті беруть пилок. Він потрібний їм для харчування та вигодовування личинок. 

На даний час 90 % насіннєвого матеріалу кукурудзи продається протруєним, в тому числі інсектицидами. Більше того, багато компаній вносять інсектицидний протруйник і в ґрунт, для боротьби з ґрунтовими шкідниками кукурудзи. Відомі неодноразові факти, коли бджоли починають гинути при посіві протруєного насіння. Міжнародний досвід давно свідчив про аналогічні випадки гибелі бджіл через протруйники насіння. Цієї весни це яскраво проявилося і в Україні. Ефективний для аграріїв фунгіцидно-інсектицидний спосіб захисту насіння важливий для кукурудзи, але має зворотний бік – загибель бджіл. Якщо при висіві насіння здіймався пил на фоні сильного вітру, відлущені частки пестицидів, які повинні утримуватися на поверхні насіння, розносились на значні відстані. Отруйні речовини осідають на різні поверхні, листя дерев, квітучі рослини. В той час квіти запилюються бджолами, що спричиняє загибель корисних комах.

У вегетаційний період шкодить кукурудзі такий шкідник як кукурудзяний стебловий метелик, представлений в Україні переважно в одному поколінні. Личинки шкідника пошкоджують стебла, листя, волоть, качани та зерно кукурудзи.

Окрім прямої шкоди, кукурудзяний стебловий метелик, пошкоджуючи рослини культури, створює сприятливі умови для проникнення таких збудників небезпечних хвороб як фузаріоз, пухирчаста сажка та цвіль качана. В свою чергу ураження качанів та зерна кукурудзи збудниками патогенів з роду Fusarium, що активно продукують мікотоксини, як наслідок значно знижують якість зерна та в подальшому активно впливають на життєві процеси такої продукції. Масовий літ шкідника проходить  у червні – липні, зазвичай по викиданню волоті у кукурудзи, що збігається з найвищою активністю розвитку бджолиних сімей.Наведу декілька факторів, що призводять до негативних наслідків:

1. Несвоєчасне інформування бджолярів про час, місце і характер майбутнього застосування пестицидів, відсутність у фермерів інформації про розміщення пасік поблизу оброблюваних ділянок сільськогосподарських культур.
2. Бджоли збирають пилок, забруднений інсектицидами, з рослин, які не вимагають запилення бджіл (наприклад, пилок кукурудзи), або крапельки роси на оброблених пестицидами культурах (кукурудза, сорго, пшениця та ін.).
3. Бджоли збирають воду, забруднену інсектицидами та іншими пестицидами, з калюж, місць протікання водних розчинів пестициду з обприскувачів.
4. Фермери використовують завідомо небезпечні за класифікацією для бджіл препарати, з високою залишковою токсичністю, коли період ізоляції бджіл неможливий або не дотримувався.
5. 5. Обробки пестицидами проводять за швидкості вітру більше 5 м/с або за допомогою авіації, коли хмару отрутохімікату зносить у воду, яку відвідують бджоли, в бік льоту бджіл, на інші квітучі культури або безпосередньо на територію пасіки.
6. Приготування робочих розчинів отрутохімікатів або робота з обробленим пестицидами насінням культур (кукурудза, соняшник, пшениця, ріпак тощо), розпорошення пилу з обробленого протруйниками насіння при завантаженні в сівалки або витрушування мішків з-під такого насіння на полях поблизу квітучих ентомофільних культур або бур’янів, біля водойм.
7. Зберігання пестицидів або мінеральних добрив під тимчасовими укриттями або під відкритим небом, зливання залишків розчинів пестицидів поблизу полів із квітучими медоносами або джерел води.
8. Відсутність необхідних знань у фермерів і бджолярів про механізм дії застосовуваних пестицидів, визначення точних строків ізоляції бджіл і залишкової токсичності, факторів, що впливають на посилення токсичної дії бакових сумішей пестицидів, що призводить згодом до отруєнь у період зимівлі бджіл, при занесенні отрут у корми для бджіл.

Потрібно вибирати хімічний захист сільськогосподарських культур від шкідників препаратами абсолютно толерантними та безпечними для корисних комах та запилювачів.

Хімічні обробки потрібно проводити у вечірні або в ранкові години зі швидкістю вітру до 5 м/с, при температурі не вище 25 °С і вологості вище 50-60%. Ці умови будуть найоптимальнішими, але виробники виходять з умов, які складаються в господарстві, що може призвести до негативних наслідків для навколишнього природного середовища, зокрема бджіл.

Для безпечного товаровиробництва аграріям потрібно беззаперечно дотримуватися регламентів застосування засобів захисту рослин, а саме:

- використовувати засоби захисту рослин у відповідності до "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні", дотримуючись відповідних норм та рекомендацій із застосування;

- завчасно попереджати органи місцевого самоврядування, населення, власників суміжних посівів, пасічників про застосування пестицидів, у т. ч. ґрунтових гербіцидів;

- застосовувати засоби захисту рослин у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години. Запланувати хімічну обробку площ посівів, розташованих поряд із населеними пунктами, квітучими деревами, кущами на нічні та безвітряні години;

- дотримуватись санітарних зон при застосуванні пестицидів. Завантаження сівалок проводити за 300 м від населених пунктів та квітучих дерев, кущів і трав;

- дотримуватись правил поводження з протруєним насінням відповідно до Санітарних правил (ДCанПіН 8.8.1.2.001-98). Обробку насіння інсектицидними протруйниками проводити з обов'язковою інкрустацією (застосуванням плівкоутворювальних речовин);

- виставляти попереджувальні написи на оброблених пестицидами площах.

Пам’ятайте! Найголовніший і найефективніший інструмент – заздалегідь проводити обговорення проблем щодо попередження отруєння бджіл між усіма сторонами: членами місцевої громади, пасічниками, одноосібними господарями (які використовують пестициди на своїх присадибних ділянках, паях) та сільськогосподарськими підприємствами. Лише спільними зусиллями можна уникнути конфліктів та інших негативних явищ.