Телефон гарячої лінії: (0382) 650734
Телефон гарячої лінії Держпродспоживслужби: (044) 3647780, (050) 2300428

 UGL3

but vs

but up

but zs

ses1

ZG

 

Останнім часом на території України набуває важливого значення боротьба з карантинними організмами, зокрема амброзією полинолистою. Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiіfolia L.) – небезпечний, адвентивний бур’ян з родини Айстрових, внесений до переліку карантинних бур'янів, обмежено поширених в Україні, який завдає значної шкоди не лише навколишньому середовищу, але й здоров’ю людини.

Амброзія полинолиста засмічує всі польові культури, особливо просапні та зернові культури, а також городи, сади, виноградники, луки, пасовища, полезахисні лісосмуги. До ґрунтів вона невибаглива і може рости на будь-якому субстраті. Посуха їй не шкодить, оскільки коріння сягає глибини чотирьох метрів. Як чужинка, амброзія не має природних ворогів, її не їдять тварини. Як справжній «зелений агресор» ця рослина успішно витісняє гравілат, вероніку, злаки, подорожник, ромашку, череду та інші рослини, які прикрашають ландшафт. Надає перевагу сухим, сонячним трав’янистим рівнинам, росте вздовж берегів річок, узбіч автомобільних та ґрунтових доріг, залізничних колій, пустирів, ділянок з порушеним рослинним покривом, особливо антропогенного походження та смітників. Обмежувальним фактором розповсюдження виду є температура повітря та довжина дня. Цвітіння та плодоношення рослин можливе лише в умовах короткого дня (довжина світлового періоду менше ніж 12 годин).

Батьківщиною амброзії полинолистої є Північна Америка, звідки вона випадковим чином поширилася по багатьох країнах з помірним і теплим кліматом. На територію Європи вона була завезена в 1873. Відмінно росте на всій території Європи (також в Україні), Азії, Африки, Північній і Південній Америці, Австралії та Океанії. В Україні вперше виявлена у 1914 році. Після 50-х років ХХ ст. бур’ян почав активно «крокувати» у північному і західному напрямках України. Нині A. artemisiіfolia поширена у всіх областях України. Так, станом на 1 січня 2021 року вогнища поширення цього патогену виявлено в 14 колишніх районах Хмельницької області: Білогірському, Волочиському, Городоцькому, Деражнянському, Дунаєвецькому, Ізяславському, Кам’янець-Подільському, Красилівському, Новоушицькому, Старосинявському, Теофіпольському, Хмельницькому, Чемеровецькому, Ярмолинецькому на площі 245,58 га. З кожним роком захоплює все нові та нові земельні ділянки й площі. 

Амброзія полинолиста – це однорічний бур’ян заввишки 20-250 см. За зовнішнім виглядом він схожий на коноплі, а за розмірами та формою листків нагадує полин гіркий (звідки й назва “полинолиста”), з міцною стрижневою кореневою системою, яка здатна проникнути в ґрунт до 4 метрів, зневоднюючи та виснажуючи його. Стебло у неї прямостояче, розгалужене. Листки розсічені, довжиною 4-15 см, з ніжкою; верхні почергові, майже сидячі – перисторозсічені; нижні супротивні – двічі перисторозсічені. Верхня сторона листкової пластини темно-зелена, нижня – сіро-зелена, опушена. Квіти одностатеві, зібрані роздільностатеві кошики. Чоловічі квітки жовтого кольору, зібрані в кошики по 5-25 квіток діаметром 2-5 мм, утворюють колосоподібне суцвіття, розміщене на верхівках гілок. Жіночі квітки розташовуються в пазухах листків або біля основи чоловічих суцвіть, по 2-3 квітки разом. Кошики, зазвичай, одноквіткові. Віночок в жіночих квіток відсутній, квіти знаходяться в обернуто-яйцеподібному оплодні, який при дозріванні твердіє. Амброзія полинолиста – переважно вітрозапильна рослина, кожна жіноча квітка формує один плід. Плід – сім’янка, яка разом з чорнуватою або коричневою оболонкою формує несправжній плід з коротким конусоподібним виростом на верхівці та 5-7 шипоподібними виростами з боків. Довжина сім’янки в оплодні становить 2,5-3,25 мм, ширина й товщина 1,5-2 мм. Маса 1000 насінин – 1,5-3,0 г. При механічному пошкодженні оболонка плоду легко знімається і залишається гладенька, блискуча, оливково-сірого або коричневого кольору насінина, довжиною 1,5 -2 мм, шириною й товщиною 1-1,5 мм. Одна рослина в середньому утворює 30-40 тис. насінин. Насіння амброзії полинолистої достигає в серпні-листопаді, осипаючись засмічує ґрунт: на окремих ділянках чисельність насінин може досягати 200 млн шт. на 1 га. Характерно, що схожість має не тільки дозріле насіння, але також насіння, що у стадії воскової та молочної стиглості. Свіжозібране насіння перебуває в стані первинного спокою і нездатне до проростання, протягом зими воно проходить у ґрунті природну стратифікацію й навесні проростає. Первинний біологічний стан спокою насіння складає 5-6 місяців, а вторинний, від 5-ти до 40 років. Масові сходи A. Artemisiifolia L. з’являються у квітні-травні з глибини до 8 см, найбільший відсоток – з глибини 1-4 см при температурі не нижче 6-8°С. У фазі сходів сім’ядольні листки коротко-еліптичні, 7-13 мм в довжину, по краях мають крапчасто-пунктирний малюнок, майже сидячі. Перші справжні листки перисто-роздільні, супротивні, опушені, наступна пара листків – перисторозсічені. Підсім’ядольна частина стебла потовщена, брудно-пурпурово-плямиста, довжиною до 10-15 мм. Вегетативний період триває близько 150-170 днів. Спочатку амброзія полинолиста розвивається повільно, від появи сходів до бутонізації проходить 100-120 днів, тоді як від бутонізації до дозрівання насіння 50-60 днів. Цвіте рослина у другій половини літа по жовтень. В південних зонах початок цвітіння припадає на середину липня, північніше цей термін зміщується на початок або середину серпня. Від материнської рослини насіння поширюється на значні відстані з водними потоками (талими водами навесні, по струмках, ярах, річках). Розповсюдженню бур’яну сприяють: вітер, транспорт (колеса автомашин, тракторів і інших транспортних засобів), взуття людей, до якого насіння прилипає разом із ґрунтом. Насіння A. ArtemisiifoliaL. може бути занесене на нові території з вітчизняним і імпортним насіннєвим та продовольчим зерном, продуктами перероблення зерна (соєвий шрот, комбікормами та ін.), відходами перероблення насіння сільськогосподарських культур, із сіном, соломою, підстилкою у вантажних автомобілях, з розсадою й іншим матеріалом. A. artemisiifolia L. проявляє високу екологічну пристосованість до нових умов існування. Потрапивши на нові території, вона натуралізується в місцеву флору, витісняє аборигенні види, що призводить до суттєвих змін у фітоценозах. Велика шкодочинність її обумовлена тим, що рослина розвиваючи потужну надземну масу і кореневу систему, спричиняє пригніченню культурних рослин. Погіршує якісні показники зерна. Призводить до різкого зниження кормових якостей сіна. Зерно озимої пшениці, вирощене на забур’яненому амброзією полі, втрачає вміст білка на 0,5 %, а скловидність – на 1 %. Спричиняє виснаження та зневоднення ґрунту, адже для утворення однієї тонни сухої речовини амброзія полинолиста споживає 15,5 кг азоту і 1,5 кг фосфору, а також використовує близько 950 т води. На луках та пасовищах бур’ян витісняє злаково-бобові трави, а наявність у її зеленій масі до 0,15 % гіркої ефірної олії робить рослини амброзії токсичними, що призводить до масових отруєнь тварин. Знижує якість молока – воно набуває неприємного присмаку та запаху.

Амброзія полинолиста належить до небезпечних рослин-алергенів її пилок спричинює масові алергічні захворювання, так звану «осінню пропасницю» – поліноз, що проявляється у формі риніту, кон’юнктивіту, мігрені, кропивниці, бронхоспазму, бронхіальної астми, гострого бронхіту. У хворого набрякають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і очей, болить голова, посилюється виділення мокроти, настає задишка, сльозотеча, погіршується зір, підвищується температура, виникає слабкість, а то й втрачається працездатність.

Фітосанітарні заходи. Для запобігати завезенню амброзії полинолистої проводиться ретельне інспектування об’єктів регулювання (транспортних засобів, вантажів, матеріалів). Забороняється ввозити на територію України насіння сільськогосподарських культур, яке засмічене насінням бур’яну. У разі виявлення амброзії вантаж підлягає поверненню або очищенню.Для своєчасного виявлення вогнищ бур’яну проводяться обстеження земельних угідь: узбіч та схилів основних автомобільних і залізничних магістралей, територій станцій, по яких перевозиться сільськогосподарська продукція; пунктів ввезення, приймання, зберігання та використання засміченого матеріалу, а також прилеглих до них територій (в радіусі 3 км); сільськогосподарських угідь.Основним заходом боротьби є агротехнічний метод: правильне чергування культур у сівозміні, обробка ґрунту, догляд за посівами, спрямований на зниження запасів насіння бур’яну в ґрунті й запобігання повторного засмічення як ґрунту, так і врожаю сільськогосподарських культур. На землях, дуже засмічених амброзією, кращим заходом з очищення ґрунту від запасів насіння є використання чистого пару, де, за правильного обробітку, засміченість бур’яном знижується на 70-80 %.На невеликих площах та присадибних ділянках амброзію потрібно прополювати та скошувати не менше 3-4 разів за літо. На значних площах слід застосовувати гербіциди. Хімічний метод боротьби з амброзією є найбільш дієвим. Асортимент гербіцидів, що усувають даний карантинний вид, є досить широким. Для знищення амброзії полинолистої підходять препарати на основі солей гліфосату (Буран, Вулкан плюс, Торнадо, Ураган Форте, Раундап Екстра), сульфонілсечовини (Тритон, Конус, Міранда), прометрину (ґрунтовий гербіцид Сегмент) та інші препарати згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Вибір препарату здійснюють у залежності від культури та фази її розвитку.При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил техніки безпеки.

Враховуючи велику шкідливість амброзії полинолистої як для сільського господарства, так для здоров'я людини, боротьба з нею є одним з важливих і першочергових завдань усіх землекористувачів.

сайт зроблено в adgrafics