Телефон гарячої лінії: (0382) 650734
Телефон гарячої лінії Держпродспоживслужби: (044) 3647780, (050) 2300428

 UGL3

but vs

but up

but zs

ses1

ZG

 

136

Сьогодні в Україні головною умовою при експорті рослинної продукції є виконання фітосанітарних норм та правил кожної окремої країни-імпортера.

Порушення згаданих норм загрожує нотифікаціями чи навіть накладанням вето на поставки. Слід розуміти, що кожна країна в праві захищати свою територію та виставляти свої фітосанітарні вимоги (фітосанітарні вимоги країн світу можна переглянути на сайтах Секретаріату Міжнародної конвенції із захисту рослин (ІРРС), Європейської організації із захисту рослин (ЕРРО), НОКЗР конкретних країн, а також на сайті Держпродспоживслужби). Варто зазначити, що міжнародні вимоги постійно змінюються, і не завжди в бік їх лібералізації. Так, в країнах Євразійського Економічного Союзу, ЄС, КНР, Індонезії та Туреччини існує вимога ввезення об’єктів регулювання з місць виробництва та виробничих ділянок, вільних від регульованих шкідливих організмів. Серед них – бактеріальний опік плодових (Erwinia amylovora Burill Winslow et al), включений до «Переліку регульованих шкідливих організмів, обмежено поширених в Україні».

Цю хворобу без перебільшення можна вважати найнебезпечнішою, адже господарями є понад 170 видів рослин.Високочутливими до бактеріального опіку є: кизильник, глід, айва, яблуня, груша, горобина, піраканта, странвезія, вишня, персик, абрикос, троянда, слива тощо. Ураженню піддаються всі частини рослини, це призводить не лише до втрати товарної якості плодів, різкого зниження врожайності, а й за сприятливих умов розвитку хвороби – до повної загибелі рослин, особливо саджанців. Найбільш чутливими до хвороби є рослини віком від 3-8 років. Першою типовою ознакою прояву хвороби є опік квітів, що з’являється навесні в період цвітіння плодових дерев. Квіти в’януть, всихають, змінюють забарвлення від коричневого до чорного. Уражені бактеріальним опіком квіти можуть опадати, але частіше вони залишаються на рослині. Інфекція від квітів передається на сусідні листки і гілочки. Інколи ураження квітів може призвести до втрати цілої гілки чи дерева. Протягом декількох днів інфекція бактеріального опіку плодових поширюється пагонами. Інфіковані пагони змінюють забарвлення від світло- до темно-коричневого на яблунях та від темно-коричневого до чорного – на грушах. Характерна ознака хвороби — уражені молоді пагони, які загинаються у вигляді гачка.

Фітосанітарні заходи при виявленні бактеріального опіку плодових. Для запобігання або зменшення швидкості поширення бактеріального опіку проводять комплекс фітосанітарних заходів, що включає в себе заборону на ввезення посадкового матеріалу з зон поширення захворювання, корчування і спалювання на місці сильно уражених дерев. При незначному ураженні окремих гілок проводять п’ятиразовий обробіток у період цвітіння плодових дерев препаратами, що містять мідь. Для дезінфекції садового інвентарю, що використовується для обрізування дерев, застосовують 5-ти процентний розчин формаліну. Восени – пізньої осені обрізують окремі гілки. Як профілактичний захід рекомендують проводити викорчовування дикорослих груш і яблунь, які можуть бути джерелом уражень дерев. Тож пропонуємо суб’єктам господарювання та експортерам своєчасно встановлювати ділянки та місця виробництва, вільні від конкретних шкідливих організмів для певних об’єктів регулювання, якщо подібного вимагають країни-імпортери.

Офіційне встановлення та/або підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів, здійснюється Головним управлінням Держпродспоживслужби в області на вимогу особи, яка займається виробництвом або вирощуванням об'єктів регулювання на відповідній території шляхом проведення процедур перевірки, інспектування, огляду, обстеження, моніторингу, аналізу зразків рослин, продуктів рослинного походження, інших об’єктів регулювання.

сайт зроблено в adgrafics