Кукурудза (Zea mays L.) – одна з найважливіших злакових культур світу, яку вважають (разом з рисом і пшеницею) одним із «трьох найголовніших хлібів людства». Окремим її підвидом є кукурудза цукрова (Zea mays L. ssp. saccharata Sturt.), насіння якої використовується в їжу в стадії молочній – початку воскової стиглості вареним і у вигляді консервів. Молочна стиглість (коли зерна м'які й при натисканні виділяють рідину молочного кольору) в кукурудзи зберігається лише 2-3 дні, після чого вміст цукрів у зернах швидко зменшується і смакові якості їх знижуються.
Як овочеву культуру, цукрову кукурудзу в Європі почали вирощувати наприкінці ХVIII століття. Давні греки словом «zea» означали хліб бідняків, а корінь цього слова близький до «зоє», що означає в перекладі з грецької – життя. Слово «mays» індійського походження, так називали цю рослину жителі о. Гаїті. Сьогодні ці два слова складають наукову міжнародну назву кукурудзи. Перше слово означає рід, а друге – вид.
Кукурудза цукрова, як різновид, виникла внаслідок мутації зубоподібних і кременистих сортів. Підсихаючи й достигаючи, зернівки зморщуються, набуваючи неправильної форми, нагадують бурштин. Цікаво відзначити той факт, що у США (штат Айдахо) кукурудзі поставлено пам’ятник з чистого золота. Це єдиний на всій земній кулі пам’ятник хлібному злаку.
На літньому ринку свіжої продукції попит на неї завжди високий. За калорійністю цукрова кукурудза посідає перше місце серед овочів: в 1 кг її зерна – 857 калорій, у той час як в 1 кг зеленого горошку – 323 цвітної капусти – 332 калорії. У зерні містяться вітаміни В1, В2, С, РР, а також холін, біотин.
Кукурудзяна зернівка – хімічний комбінат у мініатюрі. У фазі молочно-воскової стиглості в її зернівках міститься четверта частина елементів періодичної системи Менделєєва, зокрема калій, фтор, кальцій, магній, сірка, натрій, залізо, алюміній, нікель, кобальт, йод, ванадій, азот, фосфор, срібло, марганець, бор.
Високі смакові якості кукурудзи цукрової зумовлені підвищеним вмістом цукрів у її зерні. За цим показником культуру поділяють на три підвиди:
- стандартна солодка (su) – вміст цукру – 5-10 %;
- поліпшена солодка (se) – вміст цукру – 10-15 %;
- суперсолодка (sh2) – вміст цукру – 20-30 %.
В Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, в 2021 році знаходиться 96 гібридів і сортів цукрової кукурудзи. Тільки за минулий 2020 рік занесено 25.
В Україні поширені гібриди цукрової кукурудзи Андріївський F1, Бостон F1, Роялті F1, Трофі F1, Шеба F1, Челленджер F1, Мегатон F1 та інші. Із сортів поширені Білявка, Насолода.
Залежно від напрямів використання сорти і гібриди цукрової кукурудзи ділиться на: зернові (Мармурова, Візантія), харчові (3188МР, Деcсерт 82), столові (Трофі F1), придатні для переробки (Харді, ЕЛЕМЕНТ), консервування (Сайраз F1, РАКЕЛЬ), придатні для споживання у свіжому вигляді (Фіона, Кліментіна).
Клаcифікуються сорти і гібриди також за групою стиглості: ранньостиглі – Бостон F1, Спокуса; середньоранні – Веге 1, Роялті F1, ІММІТАТОР; середньостиглі – Мегатон F1; пізньостиглі – Юрмала.
Нині відомо понад 150 різних способів використання кукурудзи в їжу. Післязбиральні рештки цукрової кукурудзи – листя, стебла, обгортки качанів – цінний корм для великої рогатої худоби.
Корисна кукурудза як і лікарська рослина. Спеціальні фармакологічні дослідження, здійснені останнім часом, істотно збагатили наші знання про її лікувальні властивості. Із зерен кукурудзи одержують глютамінову кислоту, що набуває широкого застосування при лікуванні різних захворювань центральної нервової системи. Підсмажені зерна кукурудзи з медом у народній медицині рекомендують як в’яжучу речовину при шлунково-кишкових розладах.
У практичній медицині широко застосовують кукурудзяні стовпчики. Сухі кукурудзяні стовпчики містять вітамін С, пантотенову кислоту, вітамін К. Лікувальні властивості кукурудзяних стовпчиків зумовлені вмістом у них жирної та ефірної олії, а також інших біологічно активних речовин.
Кукурудзяну олію добувають із зародків кукурудзяного зерна. До складу кукурудзяної олії входять: вітамін А, тіамін (В1), рибофлавін (В2), токоферол (Е), ніацин (РР), пантотенова кислота і ряд інших. Кукурудзяна олія за своїми властивостями і фізико-хімічними показниками належить до кращих напіввисихаючих олій. До її складу входять такі цінні амінокислоти: олеїнова, пальмітинова, стеаринова, арахінова.
Як бачимо, і смачна, і корисна цукрова кукурудза, що з давніх-давен служила і служить людині. Проте у промислових масштабах ця культура у нас, на жаль, не вирощується і зосереджена головним чином на присадибних ділянках та у фермерських господарствах.