Хризантема – одна з найпопулярніших рослин на світовому ринку. У США та Франції це основна промислова культура захищеного ґрунту; у Великобританії вона посідає перше місце в культурі виставкових квітів.
Постійне удосконалення технологій вирощування цієї культури дає змогу отримувати протягом сезону 3-4 врожаї з одиниці площі. В Україні вирощування і продаж хризантем останнім часом також здобули надзвичайну популярність. Щороку в Нікітському ботанічному саду проходили традиційні виставки хризантем. Зростає кількість квітникарів-любителів, а разом з тим – і інтерес до знань про хвороби, способи їх передачі та методи боротьби із збудниками захворювань. Інформація з цих питань обмежена, що призводить до несвідомого поширення хвороб під час продажу та обміну садивним матеріалом серед садівників-любителів чи комерційних структур, зайнятих розповсюдженням квітів. Особливо це стосується збудників карантинних захворювань, до яких належить і Puccinia horiana Henn, що викликає білу іржу.
Біла іржа хризантем є найбільш небезпечним грибковим захворюванням. Puccinia horiana Henn – вузькоспеціалізований облігатний паразит з єдиною рослиною-господарем – хризантемою. Збудник належить до класу Basidiomycetes, підкласу Teliosporomycetideae, порядку Uredinales, родини Pucciniaceae. У всьому світі має статус карантинного об’єкта і в нашій країні віднесений до списку А 1 (карантинні організми, що відсутні в Україні). Гриб має високий потенціал адаптації та здатності для існування в нових умовах. Хвороба швидко поширюється, а вартість ліквідації осередків зараження досить висока. Масове ураження рослин у теплицях може викликати 80% знищення врожаю, аж до повної втрати популяції рослин хризантем. Хвороба поширена у більшості країн Європи, Америки, Азії, де займаються вирощуванням хризантем. В Україні вперше зареєстрована 1997 року в Закарпатській області на площі 0,116 га, пізніше – на деяких приватних земельних ділянках області, де вживалися карантинні заходи з ліквідації захворювання.
Розповсюдження цієї хвороби становить загрозу комерційному і промисловому квітникарству. Відомо, що без заходів захисту хвороба призводить до знищення рослин за короткий період часу, особливо – в закритому ґрунті (оранжереях та теплицях), що завдає значних економічних збитків господарствам. Навіть при слабкому ураженні рослини втрачають декоративний вигляд, а це, в свою чергу, призводить до втрати експортних ринків хризантем для держав – постачальників квіткової продукції. Тому розробка системи заходів захисту хризантем від цього захворювання набула популярності. Білою іржею уражаються в основному листки, рідше – стебла. Захворювання проявляється у вигляді невеликих блідо-жовтих плям як на верхній, так і на нижній стороні листків. Згодом плями збільшуються і стають яскраво-жовтими, а їх центр – коричневим. На нижній стороні листка на цих плямах розвиваються пустули. Сильно уражені листки, як правило, передчасно відмирають, і рослини виглядають так, немов обпалені. Хворе листя часто закручується донизу, а на квітках ураження спостерігається у вигляді некротичної крапковості. Збудник поширюється живцями, тепличними або кімнатними хризантемами у горщиках, зрізами квітів. Місцем резервації збудника можуть бути рослинні рештки, які зберігаються на поверхні ґрунту, одязі, взутті, інвентарі. Спори можуть розсіюватися також краплинами води. Тому при поливі бажано не допускати потрапляння води на листки. Здорові на вигляд рослини не можуть бути гарантом безпеки, так як це захворювання може перебувати в прихованій стадії до 8 тижнів і лише з настанням сприятливих умов захворювання може проявитися. Переносниками захворювання можуть бути і комахи.
Заходи боротьби включають заборону ввезення посадкового матеріалу, зрізів квітів, які не пройшли фітосанітарний контроль. У разі виявлення хвороби в господарстві запроваджується карантинний режим і проводять заходи щодо локалізації та ліквідації вогнища: забороняється заготівля і реалізація живців хризантем, уражені рослини видаляють і спалюють. Здоровіші на вид рослини, що залишилися, необхідно обробити фунгіцидами, особливо з нижньої сторони листків, згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». З агротехнічних заходів найбільшу значимість мають: знезараження ґрунту і посадкового матеріалу, знищення рослинних залишків, регулювання поливів і вентиляції теплиць, уникнення загущеності рослин. Найбільш надійним способом запобігання поширенню хвороби є вирощування стійких сортів хризантем.
Прохання до всіх, хто вирощує хризантеми – використовувати для посадки тільки здоровий матеріал. Купувати живці хризантем тільки за наявності у продавця фітосанітарних документів на партії квітів.