На внутрішньому ринку України щодня продовжує зростати пропозиція на імпортні овочі, фрукти, квіткові та декоративні рослини, що спричиняє потенційну загрозу появи на території нашої держави небезпечних карантинних організмів, зокрема, західного квіткового трипса.

Батьківщина західного квіткового трипса – Північна Америка, звідки він, завдяки активній торгівлі, розселився майже по всьому світу. На даний момент цього шкідника відмічено в Центральній та Південній Америці, Азії та Африці, Австралії та Новій Зеландії. На європейському континенті вперше зареєстровано в 1983 році, а в Україні вперше знайдений в 1997 році поблизу Києва в теплицях на гвоздиках.

Західний квітковий трипс (Frankliniella Occidentalis Perg.) – багатоїдний шкідник, вражає більше 250 видів рослин з понад 65 родин. Його личинки та дорослі особини живляться на плодових культурах (абрикосі, персику, сливі, нектарині тощо); овочевих (томатах, огірках, солодкому перці, горосі); квіткових (трояндах, гвоздиках, хризантемах, цикламенах, герберах, сентполіях, гладіолусах), висмоктуючи клітинний сік рослин. Шкідник впливає на комерційне вирощування рослин безпосередньо, скорочуючи урожай і їх ринкову якість, або через кормову рослину, пошкоджуючи її перенесенням вірусних хвороб. Деякі культури, включаючи зрізані квіти, полуниці, перець і огірки, при ураженні їх трипсами практично повністю втрачають ринкову цінність. На інших культурах ушкодження більше проявляється завдяки зараженню тосповірусами.

Ознаки зараження трипсом широко коливаються в залежності від рослин, які він атакує. На трояндах чи герберах з червоними квітами або на темних квітах сенполій ураження проявляються як білий наліт. Значне ушкодження призводить до деформації зародків, якщо зараження відбувається перед початком цвітіння. У перцю й огірків, що були атаковані на початку розвитку зав’язі, спостерігаються серйозні порушення під час дозрівання. На листі утворюється сріблястий наліт, листок деформується, в місцях живлення утворюються плями та шрами. Яйця, відкладені в тканини пелюсток, спричиняють ефект гусячої шкіри на квітах типу орхідей, а яйцекладка на чутливих плодах типу винограду призводить до розтріскування шкірки плоду і наступного його ураження грибами. 

Західний квітковий трипс – дуже мала комаха (до 2 мм) з видовженим струнким тілом. Крила облямовані торочкою з 14-19 щетинками. Вусики мають 8 члеників. Задній край восьмого тергіту – з зубчастим гребінцем. Передній край передньогрудей – зі щетинками, з яких дві довші за інші. Мають ротовий апарат колюче-сисного типу. Харчуються клітинним соком на квітах та листі. Колір трипса коливається від блідо-жовтого до темно-коричневого, залежно від температури повітря і його вологості. Личинка першого віку – білого кольору, довжина їх тіла – 0,5-0,65 мм, личинка другого віку – золотистожовта, 1,2-1,3 мм завдовжки. Зимує західний квітковий трипс у стані імаго в ґрунті, в стані личинок – у пуп’янках і квітах. Але за температури повітря нижче 0°С – гине. Самка трипса відкладає яйця в паренхіму листя, квітів і плодів – від 20 до 40 шт. (максимум – 95 яєць). В умовах вологого клімату теплиць яйця дуже часто гинуть. У теплицях і оранжереях трипс розмножується протягом усього року і дає 12-15 генерацій. Дорослі комахи та личинки легко переносяться вітром, а також на одязі та у волоссі персоналу теплиць. 

Завозиться він головним чином зі зрізаними й укоріненими в горщиках квітами, на плодах томатів, які постачаються літаками та авторефрижераторами з європейських країн. Потрапивши разом з квітами до помешкань і офісів, західний квітковий трипс може оселитися на кімнатних рослинах, розмножитися і розповсюдитись. Тому необхідно здійснювати постійний карантинний контроль приватних і державних тепличних господарств, куди завозиться імпортна розсада овочів, квітів та інший садивний матеріал. З карантинних заходів головним є фітосанітарний контроль імпортного зрізу квітів та горщикових культур як основних розповсюджувачів шкідника. Оскільки трипси ведуть прихований спосіб життя, його складно виявити, більша частина популяції є невразливою для звичайних хімічних обробок, тому хімічна боротьба з ними досить ускладнена. Для трипсів характерний високий ступінь резистентності, тобто здатності до швидкого набування стійкості до більшості пестицидів, які проти них застосовувалися. У разі застосування використовувати інсектициди згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Розв’язання проблеми з західним квітковим трипсом полягає, перш за все, в профілактиці. Ретельний контроль продукції, що завозиться, високий рівень агротехніки, а також можливо використання біологічних методів шляхом використання ентомофагів.