Американський білий метелик (Hyphantria cunea Drury) належить до об’єктів внутрішнього карантину. АБМ пошкоджує близько 300 видів плодово-ягідних, дерево-чагарникових порід, а також трав’янисті рослини, в тому числі яблуню, грушу, сливу, вишню, черешню, айву, шовковицю, грецький горіх, клен, липу, вербу та інші листяні породи.
Але найбільшої шкоди завдає клену і шовковиці. Це небезпечний шкідник садів і полезахисних лісосмуг. За значного ушкодження дерево відстає у рості. У районах, де спалахи заселення відбуваються частіше і тривають довше, за два-три роки пошкодження відбувається його повна загибель. Найбільш помітні пошкодження гусінь завдає міським та парковим насадженням, а також лісосмугам, дефоліація яких призводить до зниження захисної дії, декоративної та естетичної функції, скорочення рекреаційних площ.
В Україні вогнища АБМ вперше були зафіксовані 1952 р. в Закарпатській області. Але незважаючи на інтенсивні заходи боротьби, розпочалось поступове розширення ареалу. Масове заселення і висока шкідливість АБМ зберігаються у низинній зоні Закарпаття, в районах Степу та Південного Лісостепу. В північних районах його розвиток проявляється періодично в окремі найбільш сприятливі за погодними умовами роки. Попри карантинний статус, метелик досить широко розповсюджений в Хмельницькій області –17317,6 га.
Розповсюдження виду відбувається за допомогою вітру (причому слід зазначити, що повітряними масами переноситься не тільки метелики, але і гусінь, яка має густий волосяний покрив та велику парусність). Розселення шкідника відбувається також транспортними засобами, різними видами вантажу, що призводить до утворення нових вогнищ, досить віддалених від основної зони заселення. Ізольовані осередки тривалий час залишаються непоміченими, в яких шкідник розмножується, охоплюючи все більшу територію. Дрібні вогнища зливаються у крупніші, а ті, в свою чергу, утворюють зони широкого розповсюдження.
АБМ – поліциклічний вид, який має факультативний тип діапаузи. Залежно від умов існування дає від одного до чотирьох поколінь за рік. Зимує шкідник у стадії лялечки під пошкодженою корою дерев, у пеньках, дуплах, тріщинах, під навісами, в стеблах бур’янів, на поверхні ґрунту переважно в сухих місцях. Виліт імаго відбувається за середньодобової температури понад 14 °C, що припадає на середину травня, а масовий літ відмічається наприкінці травня-червні, під час цвітіння яблунь, коли сума ефективних температур (вище +8,5 °C) досягне 100 °C. Період льоту метеликів (ІІ генерації) після зимівлі розтягнутий, що спричинене різними умовами зимівлі та сумою тепла, яку отримують лялечки навесні. Масовий літ триває 14 днів і проходить у дні з температурою повітря 17-19° C і вище. Зниження температури 15° C послаблює інтенсивність льоту. За подальшого зниження температури повітря припиняється виліт метеликів із лялечок. Тривалість льоту в різні роки становить від 30 до 40 днів. Метелики білосніжні з шовковистим відливом, рідше з чорними або темно-коричневими крапками на крилах, розмах крил 25-35 мм. Тіло метелика вкрите густими білими волосками. Оскільки імаго не потребує додаткового живлення, то відразу після вильоту і парування самиці розпочинають відкладення яєць. Одна самиця може відкласти до 1000 яєць, головним чином на нижню поверхню листків, частіше по периферії крони дерева. Яйцекладка покрита рідким шаром світлих волосків. Тривалість ембріонального розвитку залежить від кліматичних умов і може бути не однаковою навіть в межах одного району чи області. Відродження гусениці відбувається в ранкові години або вночі. Через декілька годин вони розпочинають живлення, яке супроводжується виділенням павутини. Живляться гусениці молодших віків найбільш інтенсивно вночі, у хмарну погоду і в день. Характер пошкодження змінюється залежно від віку гусені. Гусениці 1-2 віку обплітають гілки павутиною і живляться колонією у середині такого гнізда, зшкрябуючи епідерміс з нижнього боку листка; 3-го віку – продірявлюють листок наскрізь, а 4-го – фігурно обгризають з країв. Формування павутинних гнізд та життя гусениць перших чотирьох віків у середині гнізд є характерною особливістю біології виду. Починаючи з 5-го віку, гусениці залишають павутині гнізда, розповзаються по дереву і живляться поодиноко, поїдаючи повністю листя. Практично розвиток гусениць у природних умовах на основних кормових культурах становить 35–45 днів; розвиток перших чотирьох віків – 18-22 дні. Оптимальною температурою для розвитку є 24-26 °C і вологістю 70-80 %. Доросла гусінь, яка завершила живлення, спускається по стовбуру дерева на землю в пошуках місць заляльковування. При цьому гусінь метелика здатна розповзатися на відстань до 25 м і більше. Тривалість розвитку лялечок І-го покоління при 28 °C становить 8-9 днів, при 24 °C – 10 днів, при 21,7 °C – 12 днів, а при 18,6 °C – 18 днів. Лялечки другого покоління перебувають у стані діапаузи, яка може тривати 6-8 місяців. До 15 % лялечок І генерації також впадає у діапаузу. метелики з них вилітають лише навесні наступного року.
В липні-серпні з’являються метелики другого покоління, самці якого більш плодовиті. Гусінь другого покоління закінчує живлення до осені, і у вересні-жовтні йде на заляльковування. Зимовий період найбільш критичний для АБМ. Лялечки здатні витримувати досить низькі температури (до -30 °C), але різке коливання температури та вологості часто призводять до значної їх смертності, яка іноді досягає 75 %. За час зимівлі лялечки проходять декілька послідовних станів, котрі обумовлюють холодостійкість шкідника і його високу виживаність в умовах зими.
В Україні шкідник розвивається у двох поколіннях, а на півдні в аномально теплі роки має факультативне третє. Увесь цикл розвитку від яйця до імаго завершується в першому поколінні за 2-2,5 місяці, а іноді і більше, другого – за 9-10 місяців, оскільки лялечки 2-го покоління зимують, і метелики з них вилітають лише навесні наступного року. Із настанням холодного періоду року, а також відсутністю харчової бази відродження гусінь закінчити свій розвиток не в змозі. АБМ належить до видів, у яких спалахи масового розмноження змінюються тривалими депресіями.
Природні регулятори
Обмежують чисельність Американського білого метелика комахи-паразити і хвороби. На гусені АБМ паразитують мухи тахини і хижі клопи мисливці. Також живляться, головним чином, гусінню молодших віків павуки-кругопряди. Паразитами лялечок шкідника є види їздців із родини Брахоніди. Серед ентомопатогенних мікроорганізмів, які обмежують чисельність шкідника, важливе значення мають бактерії, гриби, віруси та найпростіші. До 5–10 %, а в деякі роки і до 15 % знижують чисельність популяції Американського білого метелика хвороби: мікози, бактеріози.
Захисні заходи
В боротьбі з Американським білим метеликом всі заходи із локалізації і ліквідації його вогнищ, зниження чисельності фітофага можна поділити на попереджувальні ти винищувальні.В зоні його розповсюдження і в районах можливого проникнення необхідно чітко дотримуватися карантинних обмежень і виконувати комплекс організаційно-господарських, винищувальних заходів, які направлені на запобігання його появи і знищення його вогнищ.Попереджувальні включають у себе комплекс карантинних та агротехнічних заходів. Карантинні заходи спрямовані на ретельний огляд вантажів і транспортних засобів, що надходять із зон поширення виду. В країнах з карантинним статусом шкідника, у випадку його виявлення, знезаражують транспортні засоби та промислові вантажі. Реалізація рослинної продукції із карантинних зон здійснюється згідно з інструкціями карантину рослин.Агротехнічні заходи включають механічне зрізання гнізд шкідника, збір гусені в ловильні пояси, прибирання території від рослинних решток з наступним їх спалюванням, очищення стовбурів дерев від відмерлої кори тощо. Ефективним заходом вважається перекопування ґрунту в проекції крони харчових рослин.
Необхідно проводити дворазове обстеження у період розвитку кожного покоління АБМ. Перший огляд здійснюють у період появи павутинних гнізд, повторний – через 10 днів. Оптимальними термінами проведення обстежень на виявлення павутинних гнізд з гусеницями першого покоління – друга половина червня, а другого – друга і третя декади серпня. Особливу увагу слід звернути на насадження шовковиці і клену, оскільки на них шкідник концентрується у першу чергу. Також необхідно звертати увагу і на те, що спочатку вогнища шкідника з’являються на насадженнях у населених пунктах, які розміщені вздовж магістральних і вузлових станцій залізничних доріг, тому в цих місцях обстеження потрібно проводити особливо уважно.
Винищувальні заходи у вогнищах проводять шляхом обприскування насаджень лісосмуг, вздовж доріг препаратами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для застосування в Україні». У населених пунктах для знищення гусені обприскувати багаторічні насадження проти кожного покоління біологічними препаратами, а також Актофіт, 0,2 % к. е. (2,0 л/га), Бітоксибациліном, рідка і пастоподібна форми (2–3 л/га). Застосування біологічних препаратів проти молодших віків гусені Американського білого метелика у різних препаративних формах забезпечують високу ефективність (85-100%). Біологічні препарати, як правило, діють повільніше, ніж хімічні. Так, загибель гусені під дією бактеріальних препаратів настає на третю-п’яту добу після обробки, а максимальна – на 7-10. Проте після їх застосування комахи швидко припиняють живлення і пошкодження рослин. Крім того, біопрепарати проявляють післядію у наступних поколіннях шкідника: в імаго, що вижили після обробки, знижується плодючість, зменшується відродження гусені, відмічається вища їх смертність, що в подальшому послаблює їх життєздатність. Варто відмітити, що біологічні препарати доцільно застосовувати проти гусениць молодших віків (першого-третього), за відсутності опадів протягом 3-5 діб.
Здатність гусені пошкоджувати багато видів плодових, лісових і чагарникових порід, паркових насаджень і ряд сільськогосподарських культур, висока плодючість, швидке розселення характеризують Американського білого метелика як надзвичайно агресивного і небезпечного шкідника, що може призвести до значних економічних втрат сільському господарству і лісопарковим насадженням.