Основним завданням фахівців в галузі фітосанітарного регулювання є недопущення ввезення та розповсюдження карантинних та регульованих некарантинних організмів. Регульовані некарантинні – це організми, присутність яких не допускається у насіннєвому та садивному матеріалі.

Тобто, обіг садивного або насіннєвого матеріалу, ураженого такими шкідливими організмами, заборонений. Саме до списку регульованих некарантинних шкідливих організмів відноситься каліфорнійська щитівка. Каліфорнійська щитівка (QuadraspidiotusperniciosusComst) пошкоджує вci наземні органи рослин. Рослинами-живителями є: яблуня, груша, абрикос, персик, вишня, слива, мигдаль, черешня, глід, айва, троянди, бузок, липа, акація, іва, тополя, хміль, грецький горіх, кизил. Батьківщиною каліфорнійської щитівки вважають Східну Азію та Далекий Схід. Шкодочинність каліфорнійської щитівки зумовлюється високою плодючістю (від 50 до 400 личинок), великою кількістю поколінь (до 4 і більше), широким спектром пошкоджуваних видів рослин, високою екологічною пластичністю виду: здатністю переносити коливання температури та вологості.

Найбільша шкодочинність спостерігається одразу після проникнення щитівки в сад. Встановлено, що при попаданні в рослинну тканину виділень щитівки клітини навколо рани частково руйнуються і гинуть. У яблуні пошкоджені ділянки кори біля місця уколу шкідника відокремлюються від тканини, пробкуються, що призводить до передчасного старіння кори, її розтріскування. При сильному пошкоджені на плодах утворюються тріщини, вони стають потворними, плямистими, втрачають смакові якості. Плоди загнивають, починаючи із плодоніжки та чашечки, де найчастіше зосереджуються шкідники, Однією з ознак є поява червоних плям, що утворюються на корі (на початку червня) і на плодах (в середині червня) яблуні через 24 години після присмоктування мандрівниць. Пошкоджена кора розтріскується і відстає. Колонії шкідника ховаються під нею і т. ч. переносять несприятливі умови та хімічні обробки. Опинившись на новому живителі, щитівка за короткий час швидко розмножується, утворюючи щільні колонії, які суцільно вкривають стовбури дерев, гілки, заселяє листя та плоди. При заселенні саджанців рослини через 2-3 роки повністю засихають. Проникнення шкідника в різні країни здійснюється шляхом перевезення садивного матеріалу рослин-живителів, а також із плодами.

Основні заходи боротьби з каліфорнійською щитівкою попереджувальні, агротехнічні та хімічні. Попереджувальні заходи полягають у фітосанітарному контролі перевезення садивного матеріалу плодових культур. Регулярні обстеження. У садах обстеження потрібно проводити, починаючи з початку дозрівання яблук ранніх сортів, під час збирання падалиці й до початку збирання врожаю пізніх. Лісосмуги та розсадники оглядають у період, коли дерева перебувають без листя. Із агротехнічних – це проріджування садів, викорчовування і спалення старих, пошкоджених дерев, ретельне очищення стовбурів та основних гілок дерев від мертвої кори й спалення її (під корою можуть розміщуватися колонії щитівок), вчасне обрізування, проріджування крони, видалення сухих гілок, знищення прикореневої порослі навколо стовбурів у міжряддях і на узбіччях доріг, видалення з саду та спалювання всіх гілок, сучків та решток кори (після обрізування: з листопада по травень). У садах, де виявили вогнища каліфорнійської щитівки, всі дерева необхідно обробити препаратами, дозволеними до використання в Україні. Обприскування вперше виконують до розпускання бруньок за температури повітря не нижче +4°С. За сильного ураження літнє обприскування проводять у період вегетації, на початку масового відродження личинок 1-го віку кожного покоління, за дуже сильного – двічі з інтервалом 10 днів. Завчасне виявлення, локалізація та ліквідація  вогнищ каліфорнійської щитівки допоможе уберегти сад від загибелі.