З приходом весни все помітнішими стають прояви різних хвороб, особливо це стосується вірусних інфекцій, які завдають великої шкоди злаковим культурам. Вони представлені різноманітними видами, які значно різняться за способами поширення в агробіоценозах і пристосованістю до виживання в природних умовах. Щороку вірусні інфекції завдають значних втрат урожаю, а в окремі роки, коли спостерігаються масові епіфітотії, втрачаються тисячі тонн зерна.

У рослин із цим захворюванням проявляються глибокі порушення анатомічної будови і функціональної діяльності, порушується активність фотосинтезу, вуглецевий та азотний обміни, змінюється дихання, проникність мембран, транспорт поживних речовин, пригнічується ріст та розвиток тощо. На відміну від бактерій та грибів, віруси не здатні інфікувати рослини самостійно. Для проникнення у рослинні тканини їм потрібні комахи-переносники (попелиці, цикадки, трипси, кліщі, жуки, клопи). Також вірусні інфекції можуть розповсюджуватися через насіння, рослинний пилок та ґрунт. Тому ураження рослин вірусними захворюваннями визначається декількома факторами: погодними умовами, фазою розвитку культури, чисельністю комах-переносників.

За зовнішніми ознаками вірусні хвороби поділяють на два типи: жовтяниці та мозаїки. Перші характеризуються пожовтінням рослин, надмірним кущінням, короткими вузлами стебла, карликовістю, глибокою деформацією рослин. Інші – мозаїчним малюнком, чергуванням темно-зелених та світло-зелених ділянок тканини листка, різною деформацією листкової пластинки, а також появою штрихуватості, некрозу на листках, стеблах, нерівномірним кущенням та формуванням недорозвиненого колоса.

Найбільш поширені вірусні хвороби зернових культур

Смугаста мозаїка пшениці(Wheat streak mosaic virus). Вражає більшість зернових культур, у тому числі злакові трави та дикоростучі злаки, але найчастіше від цієї хвороби страждає озима пшениця. Хворі рослини набувають характерного «смугастого» забарвлення з тонкими світло-зеленими смужками, що йдуть паралельно до листкових жилок. Поступово листя рослин жовтіє та відмирає, рослини відстають у розвитку та рості, колос формується короткий, погано виповнений та з миршавим зерном. Переносник – пшеничний кліщ. 

Мозаїка озимої пшениці (WinterwheatRussianmosaicvirus). Вражає майже всі злакові культури, у тому числі дикоростучі. Характерні симптоми – пожовтіння та мозаїчність листя рослин, яке на озимих культурах проявляється вже восени, поступове згортання листків у трубку. Навесні також спостерігаються відставання у рості, нерівномірне кущення, відсутність продуктивних стебел або пустий колос, подекуди загибель рослин. Переносники – смугаста та шестикрапкова цикадки.

Вірус жовтої карликовості ячменю (Hordeum virus nanescens Rademacher et Schwarz). Вражає практично всі культурні та дикоростучі злаки, зокрема озиму та яру пшеницю, озимий та ярий ячмінь, овес, жито, кукурудзу. Характерні ознаки захворювання: інтенсивно жовте (подекуди помаранчеве) забарвлення листя рослин, інтенсивне кущення та карликовість зі слабко розвиненою кореневою системою. Колосок у багатьох випадках не формується взагалі, якщо формується, то стає коротким та малопродуктивним. Основний переносник вірусу – злакова попелиця.

Вірус жовтої мозаїки ячменю (Barleyyellowdwarfvirus). Вражає ярий та озимий ячмінь. Проявляється вогнищевими ураженнями рослин з пожовтінням листя, на якому у подальшому утворюються некротизовані смужки. Хворі рослини значно відстають у розвитку, погано розкущуються, мають дуже слабку кореневу систему. Колос формується рідко, при цьому він укорочений та недорозвинений. Вірус жовтої мозаїки перебуває у ґрунті та переноситься грибами Polymyxa grаminis.

Закуклювання вівса (Oat pseudorosetter habdovirus). Вражає пшеницю, просо, овес, ячмінь, кукурудзу, а також злакові бур’яни, які можуть служити резерваторами та розповсюдниками вірусу. При зараженні сходів розвиток рослин призупиняється, листя набуває мозаїчного забарвлення, коренева система дуже слабка. При зараженні перед кущінням рослини починають інтенсивно кущитися, формуючи велику кількість пагонів, на яких колоски не утворюються або утворюються недорозвиненими та стерильними. Переносник вірусу – цикадка темна.

Карликовість пшениці (Wheatdwart). Вражає пшеницю, овес, жито, тритикале, деякі види злакових трав. Уже восени вражені рослини набувають жовтого забарвлення (жито та овес можуть помітно почервоніти), листкові пластинки матимуть рвані краї, кущення проходить інтенсивно та нерівномірно. В зимовий період і під час весняного відновлення вегетації більшість хворих рослин гине. Переносник вірусу – хлібна цикадка.

На сьогодні не існує прямих методів боротьби з вірусами зернових культур. Взаємодія між вірусами, їх переносниками та рослинами відбувається за доволі складним механізмом, який змінюється залежно від екологічних та кліматичних умов, а також агротехніки на конкретних полях. Головним методом захисту та боротьби у даному випадку є профілактика, яка полягає у проведенні таких заходів:

• просторова ізоляція посівів озимих та ярих культур, а також зернових культур від кукурудзи та багаторічних трав. Відстань між різними полями повинна становити не менше 500 м;
• дотримання оптимальних строків висіву кожної культури та норми витрати насіння. Не можна допускати надранніх строків висіву ячменю, оскільки найчастіше розвивається саме на дуже ранніх посівах;
• відстеження чисельності комах-переносників та обробка посівів інсектицидами у випадку збільшення комах до межі шкодочинності. Особливу увагу при таких обробках слід приділяти краям полів поблизу лісосмуг (вони є місцями скупчення комах);
• боротьба з бур’янами-резерваторами вірусів, самосівами злакових та падалицею. Проведення інсектицидного та фунгіцидного протруєння насіння перед висівом.