Садивний матеріал звісно краще купувати безпосередньо у виробника, що включений до Державного Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва і вирощує сертифіковані безвірусні підщепи та дерева відповідно до законодавства. Але чи завжди в пересічного споживача є така можливість, адже суб’єктів розсадництва не так вже багато. До прикладу, на території області офіційно працює два суб’єкти, а їх асортимент складає лише шість сортів ліщини великої (фундуку).
Більшість споживачів змушені купувати саджанці в магазинах, на ринках та на ярмарках. Досить поширеним стало придбання через інтернет-магазини. Але чи варто виключати факт, що багато продавців – перекупники, які можливо взагалі не мають відношення до садівництва. Помилкою при виборі саджанців буде назвати продавцю потрібний сорт. У продавця з величезною кількістю саджанців на машині, він напевно виявиться в «наявності».
Саме так можна купити саджанець, який вирощений:
- без апробації маточних насаджень та садивного матеріалу;
- без лабораторних досліджень на наявність вірусних та вірусоподібних патогенів та, при необхідності, генетичного визначення відповідності сорту.
Купивши такий саджанець, покупець не тільки не може бути впевнений у відповідності його заявленому сорту, але й може занести у свій сад різні вірусні, бактеріальні та грибкові захворювання, яких потім важко позбутись.
Від такого «нелегального» обігу садивного матеріалу страждають не лише добросовісні виробники і реалізатори, а й держава несе збитки, недоотримуючи від збору податків і утрачаючи свою репутацію.
Щоб не бути ошуканими і не витрачати зайві кошти, пересічним покупцям необхідно знати, як правильно вибирати якісний садивний матеріал.
Слід мати на увазі, що вирощування саджанців плодових культур, а саме: закладання маточних і промислових насаджень вимагає досвіду, знань і великої кількості часу.
До прикладу, найбільш поширеними і затребуваними є звичні всім яблуні, груші, вишні. Саджанці цих культур прищеплюють. Так, з пророщеного насіння спочатку вирощують дички, які виступають в якості підщеп, також для щеплення використовують штучно створені, вегетативно розмножуванні підщепи. Наприклад: для яблуні це можуть бути клонові підщепи ММ-106, М7, М9. Перед прищепленням таких рослин має пройти два роки. Для цього верхня частина підщепи підрізується на висоті близько до 5 сантиметрів від кореня для насіннєвих підщеп яблуні, або 15-25 см для клонових підщеп яблуні, а на її місце поміщається прищеплювальний матеріал. Для груші висота щеплення складає залежно від товарного сорту 10-15 см, вишні та черешні першого товарного сорту 0-5 см, другого товарного сорту до 10 см. Якщо саджанці добре перенесли щеплення, зміцніли і підросли, то вже до осені їх можна виставляти на продаж.
Щоб убезпечити себе від підробки, купуючи, в першу чергу зверніть увагу, на зовнішній вигляд рослини. Відповідно до правил пакування, дворічні та однорічні саджанці зерняткових і кісточкових культур зі сформованою кроною (окрім тих, що реалізуються в контейнерах) зв’язують відповідно до помологічних і товарних сортів шпагатом в пучки по 10 шт., а саджанці без крони – в пучки по 20 шт.
До кожного пучка саджанців прикріплюють етикетку, на якій обов`язково зазначається:
- виробник продукції;
- культура;
- помологічний і товарний сорт.
Етикетку з підписом прив’язують до однієї із зовнішніх рослин пучка і притискають її до рослин під час зв’язування пучків.
За домовленістю з покупцем, у разі його транспортування – тару маркують з позначенням назви і адреси підприємства-виробника, назви і адреси підприємства, яке отримує продукцію, назви культури, сорту, класу і категорії саджанців, товарного сорту, кількості саджанців та позначення стандарту.
Розмір саджанців повинен бути близьким до стандартів із повністю здеревілими гілками. Висота однорічних яблунь, груш має бути 120-130 см, а кісточкових (вишня, слива, абрикос, черешня та ін.) 140-150 см.
Коренева шийка сортового саджанця плодових культур повинна мати місце щеплення. Якщо його немає, то це сіянець (дичок) або коренева поросль. Не допускаються до продажу саджанці, у яких наявне розпускання листя, підсихання крони, заражені хворобами чи пошкоджені шкідниками.
Також важливо запитати продавця про наявність документів, які підтверджують його сортові та товарні якості.
Згідно з Законом України «Про насіння і садивний матеріал», партія садивного матеріалу для реалізації повинна супроводжуватись Сертифікатом, що засвідчує сортові якості садивного матеріалу та Сертифікатом, що засвідчує товарні якості садивного матеріалу. Ці документи повинні зберігатися на місці здійснення торгівлі та надаватися за першою вимогою.
Усі видані та отримані офіційно Сертифікати можна перевірити у відкритому Реєстрі сертифікатів, розміщених на Інформаційно-аналітичному порталі АПК України.
У разі невпевненості в якості придбаного садивного матеріалу слід скористатись арбітражним визначенням. Єдиним документом, який може підтвердити відповідність або не відповідність товарних якостей придбаного садивного матеріалу вимогам законодавства – є документ Держпродспоживслужби щодо результату проведення арбітражного (експертного) визначення якості садивного матеріалу, який видається після проведення арбітражного (експертного) визначення якості садивного матеріалу в установленому законодавством порядку (Постанова КМУ від 18.08.2017 № 615).
Визначення товарних якостей садивного матеріалу кісточкових, зерняткових культур, ягідних, кущових здійснює ДП "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції".
Документ щодо результату проведення арбітражу міг би бути підставою для звернення до суду з метою відшкодування затрачених коштів у випадку встановлення факту, що придбаний садивний матеріал не відповідає вимогам законодавства.
У разі виникнення додаткових питань щодо садивного матеріалу звертайтеся до спеціалістів відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.
Довідки за телефоном: (0382) 671525, е-mail: seed&Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..