Як правильно обрати стратегію захисту посівів зернових від листкових хвороб? Більшість сільгоспвиробників орієнтується на захист прапорцевого та передпрапорцевого листка, від повноцінного функціонування цих листків залежить більша частина майбутнього врожаю.

Але при плануванні високого врожаю захисту може бути недостатньо. Перш за все, необхідно проводити регулярне обстеження посівів. Осінь 2020 року видалася теплою й вологою, і посіви під урожай 2021 року розвивались досить активно. Але ще з осені проходило ураження та розвиток листових хвороб, які могли ослабити посіви, негативно вплинути на перезимівлю озимих сільськогосподарських культур. Регулярний моніторинг фітосанітарного стану посівів спеціалістами Держпродспоживслужби, уміння правильно визначити хворобу за перших симптомів, знання особливостей розвитку хвороб та їхньої шкодочинності на різних етапах розвитку рослини мають велике значення для обрання правильної стратегії хімічного захисту озимих зернових культур.

(На фото – обстеження посівів озимої пшениці в ФГ «Діоніс» Новоушицького району Хмельницької області) 

Зараження листовими хворобами призводить до зменшення фотосинтетичної поверхні листя, їхнього раннього висихання. Крім того, розвиток патогену змінює фізіологію рослини. Потік асимілятів (синтезованих рослиною поживних речовин) не надходить на розвиток нових листів та формування колосу, а затримується у листі, в якому відбувається розвиток гриба. Це впливає на закладку кількості колосків, якщо зараження відбулося на ранніх стадіях розвитку, або на зменшення маси 1000 насінин, якщо зараження відбулось пізніше, зменшуючи таким чином очікуваний врожай.

Значних недоборів і втрат урожаю пшениці озимій завдають паразитарні хвороби, серед яких значним поширенням вирізняються сажкові й іржасті захворювання, кореневі гнилі, борошниста роса, септоріоз листя і колоса, піренофороз, фузаріоз колоса, альтернаріоз, тифульозна і склероціальна гнилі, оливкова і снігова пліснява, чорний плямистий та базальний бактеріози, вірусні хвороби. Відтак пшениця озима потребує постійного контролю й захисту.

Навесні, разом із оцінкою перезимівлі посівів, продовжується їх регулярний огляд. Проводяться обстеження фітосанітарного стану озимини спеціалістами Держпродспоживслужби. Результати обстежень надають можливість керівникам агроформувань прийняти правильне рішення щодо екологічної та економної доцільності ефективного застосування фунгіцидів, зберегтимайбутній урожай.

Кореневі гнилі – це найпоширеніша група хвороб пшениці. Вони уражують в першу чергу коріння пшениці, в результаті чого відбувається процес перегнивання з повним руйнуванням рослин. Різновидів гнилей, що уражують пшеницю, досить багато.

Гельмінтоспоріоз – побуріння, деформація проростків. На листках утворюються еліпсоподібні від світло-коричневих до чорних плями, що мають світлу облямівку та чітку межу між здоровою і ураженою тканиною У фазі виходу в трубку спостерігається побуріння вузла кущіння.

Церкоспорельоз або ламкість стебла проявляється на пшениці у вигляді коричневих плям з розмитими краями. Характерною особливістю цієї хвороби є око у центрі плями. Її розвиткові сприяють ранні строки посіву, весняні морози, загущення посівів.

Офіобольоз – цю хворобу можна розпізнати, коли основа стебла і корені рослин починають темнішати, чорнішати і в результаті загнивати. В результаті втрати зерна можуть становити більш ніж 60%. Використання фунгіцидів на основі азоксистробіну у фазу виходу в трубку забезпечить захист культури.

Фузаріоз – це темно-бурі плями із розмитими краями, що поступово поширюються і на листя рослини, і на колос. Характерною ознакою захворювання є трухлявість коріння. 

Перед посівом насіння потрібно обробляти протруйником з діючими речовинами флуопірам, протіоконазол і тебуконазол».

Іржисті хвороби:

Іржа бура – найбільшу шкодочинність проявляє у фазі цвітіння пшениці. Вона впливає на культуру таким чином, що у Фузаріозна гниль

рослин утворюється менше зернин, які в свою чергу втрачають якість і вагу.

Жовта іржа – проявляється у вигляді лимонно-жовтих та смугастих ліній. Під час цвітіння або молочної стиглості велика частина листя жовтіє, засихає і опадає. Навесні захворювання спочатку проявляється на нижніх листках, а потім поступово переходить на верхні. 

Іржа лінійна (стеблова), в основному вражає стебла рослин. Та як і з двома попередніми видами іржі допоможуть фунгіциди з діючими речовинами карбендазим та флутріафол. 

Борошниста роса – небезпечна хвороба не лише для озимої пшениці, а й для більшості вирощуваних культур. Хвороба проявляється на листках, колоскових лусках, остюках та іноді на стеблах. Впізнавана за рахунок білого павутиноподібного нальоту, що пізніше ущільнюється і стає борошнистим. До кінця вегетації він набуває жовто-сірого забарвлення, на якому з’являються дрібні чорні клейстотеції, що до наступного року розміщуються на рослинних залишках.

Тебуконазол – речовина у складі фунгіциду, що допоможе у випадку зараження. 

Септоріоз – перші симптоми можуть з’являтися на сходах у вигляді бурих смуг та плям. Сходи нерівномірні і деформовані. Від уражених проростків хвороба поширюється на листя, де також утворюються темні плями з жовтуватою облямівкою.

Протруювання насіння препаратами на основі діючої речовини тіабендазолу та флутріафолу допоможе не зустріти на посівах бурих плям. 

Перша обробка навесні може бути профілактичною, якщо значного розвитку хвороб не спостерігається, рослини у гарному стані і триває активна вегетація. Якщо розвиток хвороб уже почався, найкращим вибором будуть препарати, які мають дві високоефективні діючі речовини (пропіконазол 250 г/л та ципроконазол 80 г/л), з різною швидкістю переміщення по рослині та широким спектром дії. Високорозчинний ципроконазол швидко проникає у молоді листи, які активно ростуть, та захищає їх, не даючи можливості переходити хворобі на вищий ярус. А більш повільний пропіконазол дає змогу подовжити захист. Це дуже важливо на даному етапі, оскільки в цей час відбувається закладка колосків у колосі та кількості продуктивних стебел.

Для подальшого захисту листків, які є найважливішими для врожаю, щоб мати додаткові декілька днів подовження активного фотосинтезу, обирають препарати з діючою речовиною азоксистробін. Крім того, він збільшує ефективність використання вологи та опір стресу, гальмуючи стресове старіння, підвищуючи цим урожай та масу 1000 насінин.

Катерина ЗАЄЦЬ, головний спеціаліст відділу карантину рослин