Річний цикл у сільському господарстві не відповідає календарному року, зазвичай він починається з підготовки ґрунту та посіву восени одного року та збиранням врожаю у наступному році. Про це можна сказати і в насінництві. 

На сьогодні сільгосппідприємства області, провівши посів озимих культур, вступили в чергове коло робіт, результат яких будемо бачити у 2021 році. Поряд з доглядом за посівами озимих культур, керівникам і спеціалістам агроформувань, які планують виробництво та реалізацію насіння у 2021 році, не варто затримуватись з відведенням ділянок, на яких воно буде вирощуватись. При виборі площ необхідно звернути увагу, що вимоги до насінділянок більш суворі, ніж до товарових площ.

Увагу слід звернути на наступне:

- сорт, що планується до виробництва, повинен бути занесений до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні (можливе розмноження сортів, включених до Переліку сортів рослин ОЕСР, до насіннєвих схем сертифікації яких приєдналася Україна, за умови подальшого вивезення насіння за межі України);

- наявність документів, що підтверджують право на використання сорту рослин (патент та/або свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин та/або ліцензійний договір про використання сорту рослин);

- наявність комплекту документів на насіння висіяне на запланованій для виробництва насіння площі, зокрема, сертифікатів, що засвідчують його сортові якості та посівні якості насіння та супровідного документа згідно з ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості» (Атестата на насіння, Свідоцтва на насіння, Свідоцтва на гібридне насіння);

- ділянка має бути придатною для виробництва насіння відповідної культури. Попередній посів на відповідному полі має бути сумісним з виробництвом насіння відповідної культури. Має бути забезпечено відсутність засмічення посіву відповідної культури самосійними рослинами (наприклад, падалицею), що може стати джерелом погіршення сортових якостей насіння та поширення шкідливих організмів. Посіви мають бути чистими від бур’янів та якнайменше ураженими хворобами (особливо інфекційними) впродовж усієї вегетації рослин. Допустимі нормативи періодичності вирощування культури на одному і тому самому полі для озимих жита і ячменю – не менше ніж через один рік, для пшениці озимої – два роки (до культурних рослин, насіння яких важко відокремлюється від насіння основної культури озимих зернових (за очищення)), відносять: 

у пшениці – ячмінь, жито, тритикале;

 у ячмені – пшеницю, жито, тритикале; 

у житі – пшеницю, тритикале, ячмінь; 

у тритикале – пшеницю, жито, ячмінь);

- відстань між сусідніми посівами зернових культур повинна бути не менше відстані, ніж у наведеній нижче таблиці:

МІНІМАЛЬНІ НОРМИ

просторової ізоляції між сусідніми посівами зернових культур

* Така відстань між посівами може бути меншою за наявності природних перешкод, які унеможливлюють небажане перезапилення культур.
** З використанням ЦЧС / без використання ЦЧС.

Розмежування посівів культур, для яких просторова ізоляція не передбачена, має забезпечити недопустимість випадкового їх засмічення під час проведення технологічних операцій по догляду та збиранню врожаю. У межах однієї культури розмежування посівів має становити не менше 1 м між сортами та 0,5 м між генераціями одного сорту.

При вирощуванні насіння озимого ріпаку, слід врахувати, що Україна у 2020 році приєдналася до Схем сортової сертифікації насіння хрестоцвітних та інших олійних або прядивних культур, цукрового та кормового буряка Організації економічного співробітництва та розвитку. Відповідно до Схем мінімальний проміжок часу між засіванням насіннєвої культури та будь-якої іншої культури того ж виду для хрестоцвітних культур складає п’ять років, просторова ізоляція для базового насіння ріпаку повинна бути не менше 200 м, сертифікованого насіння – 100 м.

Під час вибору з кількох ділянок слід надавати перевагу площам, які знаходяться на кращих ґрунтах та розміщені по кращих попередниках, найменше ураженим хворобами та шкідниками. На відведених площах повинні ретельно виконуватись заходи, передбачені технологією вирощування, включаючи своєчасне підживлення, боротьбу з бур’янами, хворобами та шкідниками. Лише за умови дотримання наведених вимог можливе виробництво якісного насіння, яке надалі дасть гарні врожаї.