Жнива на Поділлі фінішують і для виробників наступає не менш важлива пора зберігання врожаю та продуктів його переробки, під час якого відбувається зараження його різноманітними комірними шкідниками, яких в господарствах області виявлено близько десятка видів, серед яких комірний довгоносик, зернова міль, кліщ звичайний, викова, квасолева та горохова зернівки.
При зберіганні продукції переробки зерна шкодять борошняний хрущак, борошноїди, комірна та млинова вогнівки, борошняний кліщ. Ці шкідники мають високу потенційну здатність до розмноження і при сприятливих умовах їх кількість може різко зростати. Крім механічного пошкодження вони забруднюють продукцію екскрементами, шкірками від линянь, відмерлими особинами, трухою, павутинням. Зерно склеюється у грудки, ущільнюється, в нім підвищується температура і вологість. З ураженого зерна отримують неякісне борошно, його набагато швидше заселяють плісняві гриби, що синтезують отруйні токсини.
Як не допустити поширення шкідників або хоча б мінімалізувати шкідливий вплив?
Профілактичні заходи. Зерносховища повинні бути герметичні для можливості виконання фумігаційних робіт, обладнані пристроями, що обмежують проникнення в них гризунів і птахів. З території току, прикомірного майданчика чи фермерського подвір’я необхідно прибрати все, що може принаджувати шкідників: розсипане зерно, сміття, відсіви після очищення зерна. Зернову техніку необхідно ретельно очищати і зберігати на окремих ділянках.
Особливу увагу слід приділяти ретельній очистці щілин у стінах, опорних стовпах, балок, підлог, горищ. Стіни складів та горищ доцільно побілити розчином хлорного вапна.
Істотно впливає на життєдіяльність комірних шкідників температурний режим: тривалі мінусові та мінімальні позитивні температури затримують їх розвиток, тому дуже важливо навіть при найменшому похолоданні проводити охолодження зернопродукції пасивним (шляхом відчинення дверей і вікон) чи активним вентилюванням.
Необхідно систематично спостерігати за станом продукції, що зберігається. Це дозволяє своєчасно виявити вогнища самозігрівання та шкідників і вжити відповідні заходи.
До фізико-механічних заходів відносять очищення, сушіння, прогрівання, охолодження, проморожування тощо.
Очисні машини відокремлюють від зерна кліщів, борошноїдів, хрущаків та їх личинок, жуків довгоносиків і т. ін., проте цей прийом не ефективний проти прихованих форм зараженості зерна комірними довгоносиками, зерновим шашелем, гороховим зерноїдом, зерновою міллю (їх розвиток відбувається всередині зернівок).
При машинній обробці кліщі найбільш повно відділяються пропусканням крізь сита з коміркою 1,5х2 мм, довгоносики, хрущаки, борошноїди від жита –2х2,5 мм, пшениці – 2,2х2,5 мм, ячменю і вівса – 2,5х2,5мм.
Для знезаражування зерна сушінням застосовують стаціонарні та пересувні сушарки. Температура для пшениці, кукурудзи – 50°С, ячменю, соняшника – 60. При нагріві до 50°С кліщі гинуть за 15 хвилин, довгоносики за 20-30. При 60°С рухомі форми всіх жуків і кліщів гинуть за 10, а яйця – за 4-7 хвилин. Повне знищення шкідників забезпечується при температурі -5…10°С, температура +5…10°С обмежує їх розмноження і шкодочинність.
Хімічні методи застосовують для дезінфекції комірних приміщень, токів, прискладських територій, зерна, борошна та іншої продукції.
Для дезінсекції незавантажених приміщень застосовують вологу, аерозольну обробки і фумігацію.
Вологу дезінсекцію рекомендується проводити в приміщеннях, заражених кліщами, борошноїдами, вогнівками, молями. Ця робота проводиться перед засипкою зерна нового врожаю при температурі не нижче 12°С, коли шкідники перебувають в активному стані. Для цього застосовують вентиляторні обприскувачі. Одночасно варто знезаразити прискладську територію, зерноочисну техніку, інвентар, транспортери, дерев’яні щити, брезенти і т. ін..
Аерозольну дезінсекцію застосовують в тому випадку, коли комора заселена більш небезпечними видами шкідників, але фумігацію провести неможливо. Роботи виконують за допомогою спеціальних аерозольних генераторів.
Фумігація – це застосування інсектицидів у газо- чи пароподібному стані. Використовується для обробки складів, млинів, зерна різного призначення, борошна та іншої сільськогосподарської продукції.
Фумігація при температурі 5-10°С триває 10 діб, 11-15°С – 7; 16-20 – 6; 21-25 – 5, вище 26°С – 4 доби. Допуск людей та завантаження приміщень дозволяється через 20 діб після фумігації.
Роботи по вологій та аерозольній дезінсекції та фумігації виконують спеціальні організації, з неухильним дотриманням правил безпеки.
Протягом всього послідуючого періоду зберігання потрібно регулярно здійснювати нагляд за станом збіжжя, контролювати температуру, вологість, заселеність шкідниками, розвиток плісняви тощо. При виявленні відхилення від нормативів за цими показниками слід вдаватися до таких заходів: при потребі проводити доочищення, досушування зерна, вентилювання, провітрювання приміщень, перелопачування, перепускання продукції через зерноочисні чи навантажувальні механізми. У разі виявлення в сховищі, насінні, продовольчому чи фуражному зерні або продуктах його переробки навіть невеликої кількості шкідників треба приступити до спеціальних винищувальних заходів, чітко дотримуючись технології і правил безпеки.
Сергій Пептюк, головний спеціаліст відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики і аналізу ризиків