В Україні майже щороку від сказу помирає від 1 до 7 осіб. У період з 2001 по 2016 рр. зареєстровано 48 летальних випадків сказу серед населення. Щорічно в Україні реєструється приблизно 100-120 тисяч осіб, які звернулися до медичних установ з приводу укусів тваринами, з яких 60% одержують направлення за показниками підозри інфікування сказом.
Сказ, або водобоязнь, — особливо небезпечне, гостре, заразне, надзвичайно важке і невиліковне захворювання, яке неминуче закінчується смертю. Хворіють на нього люди і всі теплокровні тварини. Особливо небезпечні лисиці та безпритульні тварини, які не щеплені проти сказу.
Передається людині під час укусу або контакту із слиною хворої тварини. Збудник сказу є в слині і мозку хворої тварини або клінічно здорової вже за 10 днів до появи ознак хвороби, тобто, на перший погляд, цілком здорової тварини. Перебіг сказу в різних тварин має свої особливості. Загальноприйнятними є зміна поведінки, збудження, слиновиділення, блювання, параліч м’язів. Сказ у лисиць протікає своєрідно. Хворі тварини не нападають на людей, не завдають їм важких укусів, не бояться нікого, не збуджені, забігають у населені пункти.
Інкубаційний період у інфікованої сказом людини триває достатньо довго - в середньому 1-3 місяці (хоча може тривати і до року). Перші ознаки хвороби виникають пізно, коли в мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), які роблять лікування проблематичним. Для полегшення виснажливого стану хворого проводиться симптоматичне лікування. Однією з основних ознак розвитку захворювання є водобоязнь, утруднення під час ковтання рідини, поява судом при спробі пити воду. Тому сказ називають ще й гідрофобією. З моменту появи ознак і симптомів хвороби сказ стає смертельним.
Що необхідно робити, коли вас покусала тварина?
Перш за все необхідно якомога швидше промити рану водою з милом, обробити краї 5%-вим розчином йоду, накласти стерильну пов’язку і звернутись у травматологічні пункти (відділення) лікарні за медичною допомогою або до найближчого лікувально-профілактичного закладу.
У випадках укусів дикими, безпритульними тваринами за порадою лікаря-травматолога пройти курс антирабічних щеплень, адже ці щеплення є на сьогодні єдиним ефективним засобом профілактики, щоб не померти від сказу.
Тварину, яка вкусила, не слід вбивати. Її необхідно (по можливості) ізолювати, встановити за нею нагляд ветеринарного працівника протягом 10 днів, тобто максимального терміну до появи клінічних ознак сказу у тварин.
Необхідно також щорічно проводити щеплення собак проти сказу, а при появі клінічних ознак захворювання доставляти тварину для огляду у ветеринарну установу.