Якщо листя груші покрилось рудими плямами, а на зворотному боці з'явилися вирости – «ріжки», значить, дерево захворіло. Збудник іржі груші – патогенний грибок Gymnosporangium sabinae. Його особливість полягає в тому, що для розвитку потрібні дві рослини-господарі: ялівець і груша. Основним господарем є ялівець (козацький, високий і багато інших, популярних в декоративному садівництві).
На них патоген зимує, а згодом перебирається на грушу. Оселившись на ялівці, хвороба зазвичай набуває хронічного характеру. На ялівці формується грибниця. Навесні на частинах рослини з'являються помаранчеві желатинні органи, в яких дозрівають спори, що заражають грушу. При сприятливій весняній погоді (теплій і вологій) спори легко відокремлюються від «місць зберігання» і переносяться вітром на відстань від кількох сотень метрів до 40-50 км і заражають молоді листки груші, а згодом і плоди. Перші симптоми проявляються у вигляді округлих жовто-оранжевих плям на листках після цвітіння груші. Зазвичай це відбувається у другій половині квітня. Потім іржа вражає черешки, а в роки епідемій – пагони і плоди. У липні поява іржі стає помітною на більшій частині листя. Захворювання рухається по колу між двома господарями: від ялівцю до груші і назад. Цикл зараження повторюється кожні 1,5-2 року. Але самі себе ні ялівець, ні груша заразити не можуть.
Зазвичай іржа не завдає серйозної шкоди деревам. Але при масовому ураженні і ранньому листопаді погіршується їх здатність до фотосинтезу. Іржа пригнічує ріст пагонів, вони стають товстими і короткими, а сильно пошкоджені і зовсім засихають. Якщо хвороба повторюється з року в рік, то рослини можуть дуже ослабнути і вимерзнути.
Як боротися з іржею на груші?
Хвороба буйно проявляється в місцях контакту груші і ялівцю (рос. можжевельник). Тому доцільно розділити декоративні хвойні насадження і зону плодових дерев через деякий простір. Крім того обов’язково необхідно боротися з хворобою враховуючи стадії її розвитку. Так, оприскування ялівцю потрібно проводити з першим весняним потеплінням, використовуючи такі препарати, як Хорус 75 WG, Амистар Экстра 280 SC, Скор 250 ЕС, Тельдор 50 WG. Це не дасть грибниці розвинути теліальну стадію. Якщо на гілках уже появились жовті слизисті нарости потрібно оприскати їх мідевмісними фунгіцидами, такими, як Медян Экстра 350 SC. Одночасно обов’язково обробити груші такими препаратами, як Луна Сенсейшен 500 SC, Флинт 50 WG та інші. Якраз в цей момент, коли плямок на листях дерева ще не видно, іржа найбільше вразлива. Зупинивши розсівання гриба, ми не дозволимо хворобі проявитись.
Повторну обробку груші проводять через два тижні. Для цього потрібно використати препарат з іншою діючою речовиною. Якщо листя груші суцільно покриті іржавими плямами потрібно провести додаткове оприскування такими препаратами, як Купроксат, Медян Экстра 350SC чи Чемпіон, ЗП. В кінці літа, якщо «роги» на листях почнуть лопатись, обробляти грушу запізно. В цей час обов’язково обробляють ялівець і інші хвойні, бо вони – головна ціль гриба. Але ураження на груші проявиться тільки через 1-2 роки, коли грибниця зміцніє, і почне продукувати теліоспори. Крім того, обов’язково видаляють з саду листя груші після їх опадання і проводять осіннє оприскування саду, дезінфекцію кори. Весною також потрібно видаляти і спалювати сильно уражені гілки ялівцю. З часом заходи по боротьбі з іржею, використання ефективних препаратів розірве життєвий цикл паразита, і не дасть завдавати йому значної шкоди.