Щоб висіяне в землю насіння дало продуктивний врожай, землероб знову і знову вкладає свою працю і вміння з надією поправити справи у домашньому господарстві.

   На даний час зустрічаються непоодинокі випадки зараження насінневих матеріалів карантинними видами бур’янів, такими як повитиця, гірчак повзучий (рожевий), амброзія полинолиста та ін.

   У світі на­ра­хо­вується близь­ко 275 видів повитиць, із яких в Ук­раїні на­разі на­явні 14, зо­к­ре­ма: по­ви­ти­ця по­льо­ва (Cuscuta campestris Yunck.), повитиця Ле­ма­на (C. Lehmanniana Bge.), повитиця од­но­стовпчи­ко­ва (C. monogyna Vahl.), повитиця євро­пейсь­ка (C. europaea L.), повитиця ко­ню­ши­но­ва (С. trifolii Babingt.), повитиця льо­но­ва (C. epilinum Weihe), повитиця хме­ле­подібна (C. lupuliformis Krocer), повитиця ви­ко­ва ( C. viciae Koch.) та ін. Гос­по­дарсь­ке зна­чен­ня се­ред них ма­ють ли­ше перші чо­ти­ри ви­ди, тоді як інші або зустріча­ють­ся в аг­ро­це­но­зах по­оди­но­ко, або роз­ви­ва­ють­ся пе­ре­важ­но на ди­ко­рослій рослин­ності. Ра­зом із тим, усі во­ни на­ле­жать до об’єктів внутрішньо­го ка­ран­ти­ну і потенційно є над­зви­чай­но не­без­печ­ни­ми.

   У повитиці немає ні коренів, ні листків. Та й із фотосинтезом у неї не склалось. Проте жодних незручностей з цього приводу вона не відчуває, адже все життя повитиці проходить на тілі господаря – іншої рослини. Діставшись до своєї жертви, цей паразитний бур’ян запускає в її тіло присоски і спокійнісінько живе собі, щодня харчуючись натуральними свіжовижатими, чи точніше, свіжовисмоктаними соками.
   Паразитує повитиця на 630 видах рослин, спричинюючи повну їх загибель. Багато видів повитиці отруйні для тварин.

Повитиця польова

   Гірчак повзучий (рожевий) Acroptilon repens L. – бур’ян надзвичайно шкодочинний. За сильного засмічення повністю витісняє інші рослини та відчутно (на 50-70 %) або зовсім знищує врожай польових культур. Рослина гірчака здатна розгалужувати кореневу систему діаметром 5-6 м, кількість стебел в якій іноді сягає до 400 шт. на 1 м2. На таких місцях культурні рослини не дають сходів. На одній рослині гірчака може утворитися близько 23000 шт. насінин. Причина загибелі сільськогосподарських рослин – сильне висушування і виснаження ґрунту гірчаком, який засвоює в 2-5 разів більше поживних речовин і вологи з ґрунту, ніж будь-яка рослина. Висока шкодочинність бур’яну зумовлена також негативним впливом на культурні рослини токсинів, що виділяє його коренева система.
   Гірчак повзучий належить до отруйних рослин, вегетативна частина яких небезпечна для багатьох тварин, особливо для коней, навіть якщо це будуть невеликі домішки рослин бур’яну в зерні, зеленій масі, сіні.

Гірчак повзучий (рожевий)

   Амброзія полинолиста Ambrosia artemisifolia L. – однорічна трав’яниста рослина родини Айстрових. Зовнішнім виглядом схожа на коноплю, а розмірами і формою листків нагадує полин гіркий.
   Шкодочинність амброзії полинолистої на землях сільськогосподарського призначення обумовлена перш за все високою конкурентноздатністю бур’яну відносно культурних рослин в боротьбі за воду та поживні речовини, також вона є дуже плідною рослиною. Одна рослина амброзії здатна дати 30-40 тис. шт. насіння, а окремі екземпляри до 100 тис. насіння. Схожість насіння зберігається протягом 5-14 років, за деякими даними до 40 років. Амброзія полинолиста впливає на зниження родючості ґрунтів. Зрозуміло, що це завдає великих збитків сільському господарству, як через зниження врожаю, так і через збільшення витрат на хімічні та агротехнічні заходи. Присутність амброзії на луках та пасовищах знижує якість кормів та відповідно якість молока худоби.
   А ще амброзія полинолиста є сильним алергеном, що викликає у людей «сінну лихоманку». У хворого пухнуть слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і очей, болить голова, посилюється виділення мокроти, настає задишка, сльозотеча, погіршується зір, проявляються приступи бронхіальної астми, підвищується температура, втрачається працездатність.

Амброзія полинолиста

   І такий список шкідливих організмів чималий. Найкращим запобіжним методом проти вищесказаних проблем є якісний насінневий матеріал, який вільний від регульованих шкідливих організмів.

Людмила Козерацька, головний спеціаліст відділу карантину рослин