Телефон гарячої лінії: (0382) 650734
Телефон гарячої лінії Держпродспоживслужби: (044) 3647780, (050) 2300428

but vs

but up

but zs

ses1

ZG

Додаток до листа банер

Scrbanhot 1

 

Mouse2

Тепла, помірно волога погода, та достатня кормова база сприяє осередковому збільшенню чисельності гризунів у січні 2020 року. Найбільше їх у посівах багаторічних трав, менше в посівах озимих зернових культур і ріпаку. Сприятливі умови, впливають на добрий фізіологічний стан популяції гризунів, їх спроможність надалі розмножуватись і шкодити озимині, багаторічним травам та в садах.

Найпоширеніші й найнебезпечніші в посівах – сірі полівки та миші (хатня, польова, лісова).

Сірі полівки мають компактне тіло, хвіст, короткі ноги, вуха ледве помітні. Звичайна полівка з сірою спинкою і буро-білим животиком, довжина її тіла 8,5-12, хвоста 3-4,5 см. Серед гризунів сірі полівки найплодючіші, що зумовлено доволі раннім статевим дозріванням (у самок за сприятливих умов воно може наступати в 10-12 денному віці) і коротким строком вагітності (12-20 днів). Протягом року вони здатні давати до 10 приплодів: пересічно 5-6, максимально по 10-13 мишенят.

Отже, якщо на 1 га озимої пшениці в жовтні було три жилих колонії полівок (по одній парі дорослих полівок у кожній, то за сприятливих кормових та погодних умов протягом зими та весни від них і їхнього потомства до червня наступного року може наплодитися приблизно 600 полівок, які, якщо не боротися з ними здатні повністю знищити посіви та урожай пшениці .

Миші, в яких довжина тіла не перевищує 13 см мають довгий хвіст (не менше 2/3 довжини тіла) і порівняно довгі вуха – хатня миша. Вона однокольорова, сіра з трохи світлішим животиком. Поширена в усіх природних зонах, заселяє зерносховища продовольчі склади, різні господарські та жилі приміщення, а також поля, городи, лісосмуги, тощо.

Лісова миша рудувато бурого кольору, живіт білий, зустрічається в лісах, лісосмугах, чагарниках, на полях. 

Польова миша (житник) зверху червонувато-бура, живіт і ноги – білі, має чорну смужку вздовж спини.

Мишоподібні гризуни дуже ненажерливі. Це зумовлено потребою у підтриманні температури тіла, яка не постійна і коливається в межах 30-40 °С. Понад як 70% енергії, одержаної з продуктів харчування, витрачається на підтримання температури. Тому наприклад, звичайна полівка з'їдає за добу соковитого корму 100-350 % від маси свого тіла, тоді як корова з'їдає лучної трави лише 4,8% від маси свого тіла. Найціннішими кормовими рослинами для мишей є озима пшениця і багаторічні бобові трави. Підтримує температуру тіла гризунів і спільне життя в гнізді. Його мишоподібні гризуни влаштовують у шарі ґрунту завглибшки 15-35 см. Влітку, а також безсніжної зими гнізда заглиблюються. Гніздо легко виявити завдяки отворам у ґрунті – вириті нори. До одного гнізда можуть вести підземні ходи кількох десятків нір. Така група нір утворює колонію.

Мишоподібні гризуни надзвичайно плодючі. Природа зумовлює сезонність у розмноженні гризунів. Навесні розмноження розпочинається за середньодобової температури повітря 5°С. За середньодекадної температури повітря вище 22°С та нижче 5°С розмноження припиняється. Проте за наявності достатньої кількості корму та відсутності відлиг полівки в полях розмножуються і взимку, під снігом.

Найнесприятливішими чинниками, які спричиняють загибель гризунів є ранні (до снігу) морози, утворення льодової кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу й заливанням нір і посушливі весна і літо. 

Визначити видовий склад мишоподібних гризунів у посівах можна за характером пошкодження рослин і розселенням. Якщо в полі зустрічаються ділянки «стриженої» рослинності, діаметр нір не перевищує 5 см, у нори затягнуті зелені стебла, є екскременти розміром із рисове зерно, отже, в угрупованні гризунів переважають сірі полівки. Жилі нори невеликого діаметра, в місцях скупчення гризунів є залишки зерна і насіння, а зелені, соковиті рослини в нори не затягнуті – все це вказує на присутність мишей

Захист посівів озимини, багаторічних трав від мишовидних гризунів проводять за наявності 3 колоній на гектарі. Щоб визначити потребу в обробках, слід знати чисельність мишей на кожному полі. Для цього підраховують кількість колоній і нір на визначеній ділянці 0,25 га (100х25 або 50х50 метрів за високої чисельності) або по діагоналі поля 1000 м завдовжки (1200 чоловічих або 1400 жіночих кроків) та 5 м завширшки за малої кількості гризунів. На кожному полі до 200 га закладають один маршрут або ділянку. У другій половині дня притоптують усі виходи в колоніях, а вранці наступного дня підраховують відкриті виходи та визначають кількість жилих колоній і нір. 

У знижені чисельності мишоподібних гризунів, зокрема сірих полівок, важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Серед них найважливішим є агротехнічні: збирання без втрат урожаю, вчасна і якісна зяблева оранка, – які позбавляють гризунів корму та надійного сховища. 

Найефективнішим і найекономічнішим способом боротьби з гризунами є застосування родентицидів (Бактороденциду, Шторму), отруєних принад.

Біологічний препарат Бактороденцид (зерно заражене бактеріями мишачого тифу) застосовують в дозі 2 г в нору. Препарат ефективний проти всіх видів полівок, хатньої та лісової мишей. А от польовій миші бактерії мишачого тифу, що міститься на лушпинні зараженого зерна не страшні, бо вона не їсть зернину, а вигризає її середину.

Шторм 0,005%, воскові брикети, препарат на основі зерна з діючою речовиною флокумафен, що належить до групи антикоагулянтів крові. Застосовують у нормі 0,7-1,5 кг/га. Смерть гризунів від великої кровотечі настає через 3-10 днів. Шторм дозволений для роздрібного продажу проти хатньої миші та пацюків. 

Щоб ефективно захистити посіви від мишоподібних гризунів, важливо визначити домінуючі види та їх чисельність. Систематичне обстеження, вчасний захист полів від мишоподібних гризунів забезпечить збереження посівів та урожаю озимих культур. 

Під час проведення захисних заходів від мишоподібних гризунів слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни, виконувати інструкції по застосуванню препаратів. 

Ю.М. Шварц, головний спеціаліст відділу фітосанітарних заходів на кордоні 

сайт зроблено в adgrafics