Відповідно до законодавства України право на виробництво насіння і садивного матеріалу мають фізичні особи-підприємці та юридичні особи, за умови їх включення до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва.

   Розглянемо окремі аспекти виробництва насіння, а саме відведення насінницьких ділянок:

   Для початку, необхідно перевірити наявність сорту, що планується до виробництва в Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні (або в Переліку сортів рослин ОЕСР, тих рослин, до схем сертифікації яких приєдналася Україна та які вирощуються з метою експорту).

   Скомплектувати пакет документів передбачених Порядком проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал. До них належать документи, що підтверджують право на використання сорту рослин (патент та/або свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин, та/або ліцензійний договір про використання сорту рослин, сертифікати, видані на насіння або садивний матеріал попередньої генерації під час послідовного розмноження, для гібридів – інформація про співвідношення чоловічих і жіночих рослин, визначена власником майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту.

   Такі документи необхідні для визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу шляхом польового оцінювання і подаються до органу із сертифікації або його підрозділу за місцезнаходженням посіву або насадження у визначені строки.

   При відведені насінділянок пріоритетними є площі, що знаходяться на кращих ґрунтах та розміщені по кращих попередниках. Так, для зернових культур це є чорний пар, зайнятий пар, багаторічні трави, вико-вівсяні і горохово-вівсяні суміші на зелений корм, зернобобові, картопля і кукурудза на силос.

   Відповідно до Методичних вимог у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіння зернових культур затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.10.18 № 476 ділянка під посів має бути придатною для виробництва насіння відповідної культури. Попередній посів на відповідному полі має бути сумісним з виробництвом насіння відповідної культури. Має бути забезпечено відсутність засмічення посіву відповідної культури самосійними рослинами (наприклад, падалицею), що може стати джерелом погіршення сортових якостей насіння та поширення шкідливих організмів. Посіви мають бути чистими від бур’янів та якнайменше ураженими хворобами (особливо інфекційними) впродовж усієї вегетації рослин.

   Також, слід врахувати дотримання нормативів періодичності вирощування культур на одному і тому самому полі передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 р. N 164 «Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах». Відповідно до постанови періодичність вирощування на одному і тому самому полі озимих жита і ячменю, ячменю ярого, вівса, гречки – не менше ніж через один рік, для пшениці озимої, проса – не менше ніж через два роки. Не допускається розміщення насінницьких ділянок на площах де вирощувалась та ж культура у попередньому році, або після важковідокремлюваних культур.

До культурних рослин, насіння яких важко відокремлюється від насіння основної культури (за очищення), відносять:

• у пшениці – ячмінь, жито, тритикале, овес;

• у ячмені – пшеницю, жито, тритикале, овес;

• у вівсі – ячмінь, пшеницю, тритикале, жито;

• у житі – пшеницю, тритикале, ячмінь, овес;

• у тритикале – пшеницю, жито, ячмінь, овес;

• у просі – сорго (цукрове та віничне), суданку;

• у гречці – пшеницю, тритикале, ячмінь.

Обов’язковою умовою є відсутність інших посівів культури, в межах просторової ізоляції. Мінімальні норми просторової ізоляції між сусідніми посівами зернових культур відповідно до Методичних вимог у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей, складають:

МІНІМАЛЬНІ НОРМИ

просторової ізоляції між сусідніми посівами зернових культур

* Така відстань між посівами може бути меншою за наявності природних перешкод, які унеможливлюють небажане перезапилення культур.

** З використанням ЦЧС / без використання ЦЧС.

    Розмежування посівів культур і сортів, для яких просторова ізоляція не передбачена, має забезпечити недопустимість випадкового їх засмічення під час проведення технологічних операцій по догляду та збиранню врожаю. У межах однієї культури розмежування посівів має становити не менше ніж 1 м між сортами та 0,5 м між генераціями одного сорту.

   Для насінницьких посівів на яких вирощуються гібриди обов’язковим є дотримання схем посіву та співвідношення чоловічих і жіночих рослин в посіві, визначеного власником майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту.

   При прийнятті рішення про відведення насінділянки необхідно враховувати, що для отримання запланованої кількості якісного насіння важливим є додержання рекомендованих технологій вирощування культури. На насінницьких площах на високому рівні та в оптимальні терміни повинно бути проведено удобрення, боротьба з бур’янами, хворобами та шкідниками та інші агротехнічні заходи.

Даний матеріал не встановлює норм права і має лише інформаційний характер.